Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Практична робота №7

ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ2 год.

 

1. Цілі та завдання системи фінансування інноваційної діяльності.

2. Види фінансування інноваційних процесів.

3.Сутність ризикового фінансування інноваційної діяльності на базі венчурного капіталу.

4. Лізингове фінансування інноваційних програм.

5. Інноваційний проект як об’єкт фінансування інновацій.

Вивчення проблемних питань теми необхідно починати з усвідомлення сутності та стратегії фінансування інноваційної діяльності.

Фінанси будь-якого господарюючого суб’єкта, у тому числі й інноваційного, охоплюють грошові відносини цього суб’єкта з іншими господарюючими суб’єктами і банками з оплати науково-технічної продукції, контрагентських робіт, постачань спецобладнання, матеріалів і комплектуючих виробів, розрахунків з фундаторами, трудовим колективом і державними органами управління.

Система фінансування виконує дві функціїрозподільну і контрольну.

Раціональна система фінансування завжди націлена на підвищення обсягу й ефективності використання фінансових ресурсів. Зростання фінансової віддачі — це той найважливіший показник, на основі якого оцінюється не тільки дієвість проведеної фінансової політики, а й кінцеві результати конкретної практичної роботи.

Ця система покликана забезпечити вирішення таких найважливіших завдань:

1. Створення необхідних передумов для швидкого й ефективного впровадження технічних новинок в усі ланки народногосподарського комплексу країни, забезпечення її структурно-техно­логічної перебудови.

2. Зберігання і розвиток стратегічного науково-технічного потенціалу в пріоритетних напрямах розвитку.

3. Створення необхідних матеріальних і умов для зберігання кадрового потенціалу науки і техніки, запобігання його відпливу за кордон.

Елементами цієї системи, що взаємодіють з інноваційними підприємствами й об’єднаннями, є:

— сукупність джерел надходження коштів;

— механізм акумуляції грошових надходжень і їх укладення в інвестиційні проекти та цільові програми;

— механізм контролю за інвестиціями, включаючи систему повернення й оцінювання ефективності використання власного і позичкового капіталів.

 

З метою забезпечення фінансування загальногалузевих, міжгалузевих і регіональних інноваційних проблем, а також заходів щодо освоєння нових видів промислової продукції передбачено створення позабюджетних фондів фінансування і підтримки інновацій. Такі фонди можуть створюватися в міністерствах, регіонах, а також у рамках концернів, холдингів, ФПГ.

Найкращий потенціал для акумуляції значних фінансових ресурсів в акціонерних підприємств, оскільки вони мають можливість розміщати свої акції серед необмеженого кола інвесторів (як юридичних, так і фізичних осіб). Проведення значних емісій акцій являє собою досить складний і відповідальний комплекс робіт, що потребує фахових знань.

Звертаємо вашу увагу на дуже специфічну форму фінансування інноваційного процесу — лізинг. Під лізингом розуміють вид підприємницької діяльності, спрямований на інвестування тимчасово вільних або залучених фінансових коштів, коли за договором фінансової оренди (лізингу) орендодавець (лізингодавець) зобов’язується придбати у власність обумовлене договором майно у визначеного продавця і надати це майно орендарю (лізингоотримувачу) за плату, у тимчасове користування, з підприємницькою метою. При цьому право власності на зазначені матеріальні цінності на весь термін договору зберігається за орендодавцем і враховується на його балансі.

Дуже важливим етапом фінансового процесу інноваційного підприємства є оцінювання потреби у фінансових коштах.

Документом фінансового планування роботи сучасного інноваційного підприємства є фінансовий план, що являє собою баланс його грошових прибутків і витрат.

Інноваційний процес здебільшого здійснюється через низку окремих інноваційних проектів. Інноваційні проекти, що складають інноваційний процес, можуть послідовно змінювати один одного в рамках технологічного ланцюжка створення і поширення нововведень, а можуть бути незалежними, паралельними і в ряді випадків дублюватися.

 

Контрольні питання

1. Особливості міжнародного фінансування інновацій?

2. Специфіка систем фінансування інновацій в Україні?

3. Роль грантів у фінансуванні інноваційної діяльності?

 

ТЕСТИ

1. Інвестиції в людський капітал:

а) підвищують рівень знань і навичок, втілених у свідомості й умінні населення;

б) підвищують якість праці;

в) роблять фізичний капітал продуктивнішим;

г) можуть здійснюватися в процесі праці або шляхом одержання дипломованої освіти;

ґ) дозволяють виконати все перераховане.

2. Інвестиції за характером участі в інвестуванні розділяються на:

а) прямі і непрямі;

б) валові і чисті;

в) реальні і виробничі;

г) іноземні і приватні.

3. Залежно від того, хто виступає інвестором, інвестиції поділяють на:

а) прямі і портфельні;

б) власні і залучені;

в) внутрішні й іноземні;

г) державні і приватні;

ґ) внутрішні і залучені.

4. Фінансовими називають інвестиції:

а) які фінансуються за рахунок фінансових засобів підприємства;

б) які використовуються для придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів;

в) спрямовані на вдосконалення активної частини основних фондів;

г) вкладені в нематеріальні активи підприємства;

ґ) використовують залучені кошти.

5. Інвестиційна діяльність підприємств може здійснюватися за рахунок:

а) власних фінансових ресурсів;

б) позикових фінансових засобів;

в) залучених фінансових засобів;

г) бюджетних інвестиційних асигнувань;

ґ) безкоштовних і добродійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян;

д) усі відповіді правильні.

6. Позичкові джерела формування інвестиційних ресурсів — це:

a) довгострокові кредити банку;

б) безповоротно надані засоби на цільове інвестування;

в) емісія акцій підприємства;

г) страхова сума відшкодування збитків, зумовлених утратою майна;

ґ) усі відповіді правильні.

7.Які цінні папери, що обертаються на фондовому ринку, не є фінансовими інструментами інвестування діяльності підприємства:

а) акції;

б) облігації;

в) опціони;

г) векселі;

ґ) ощадні сертифікати.

8. Період окупності інвестицій характеризує:

а) ступінь покриття поточних зобов’язань за рахунок поточних активів;

б) рівень прибутковості інвестицій;

в) термін, за який інвестиції цілком окупаються;

г) правильні відповіді «а» і «в»;

ґ) усі відповіді неправильні.

9. Розмір грошового потоку по реальних інвестиціях обчислюється як:

а) сума валового прибутку й амортизаційних відрахувань від вартості матеріальних активів;

б) різниця між теперішньою вартістю грошових потоків і розміром прибутку, що виплачується інвестору;

в) розмір прибутку, що його планує одержати інвестор;

г) сума чистого прибутку й амортизаційних відрахувань;

ґ) правильної відповіді немає.

10. Відтворювальна структура інвестицій — це співвідношення довгострокових витрат на:

а) форми лише простого відтворення основних фондів;

б) форми лише розширеного відтворення основних фондів;

в) простого і розширеного відтворення основних фондів;

г) правильні відповіді «б» і «в»;

ґ) усі відповіді правильні.

Література

1. Инновационный менеджмент: Справ. пособие / Под ред. П. Н. Зав­лина и др. — М.: ЦИСИН, 1998. — 503 с.

2. Ковалев Г. Д. Основы инновационного менеджмента: Учеб. для вузов / Под ред. проф. В. А. Швандара. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. — 284 с.

3. Управление инвестициями: В 2 т. / В. В. Шеремет, В. Д. Павлю­ченко и др. — М.: Высш. шк., 1998. — Т. 1. — 402 с.; Т. 2. — 426 с.

4. Черваньов Д. М., Нейкова Л. І. Менеджмент інноваційно-інвести­ційного розвитку підприємств України. — К.: Знання, 1999. — 492 с.

5. Фінанси підприємств: Підручник/ Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. — 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 1999. — 400 с.

 


Читайте також:

  1. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
  2. III. Практична частина.
  3. IV. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.
  4. IV. Практична робота.
  5. IV. Практична частина
  6. VI. Домашня робота.
  7. VI. Практична робота .
  8. VI. Практична робота .
  9. VI. Практична робота.
  10. VI. Практична робота.
  11. VI. Практична робота.
  12. VI. Практична робота.




Переглядів: 604

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
СУЧАСНІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙ – 2 год. | РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ діяльності – 2 год.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.