Правовий статус біженців в Україні

Правовий статус біженців регулюється Законом України від 21 червня 2001 року «Про біженців». Названий закон містить наступне визначення поняття «біженець»: біженець - особа, яка не є громадянином України і унаслідок цілком обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідування за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), приналежності до певної соціальної групи або політичних переконань знаходиться за межами країни своєї цивільної приналежності і не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися її захистом унаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і знаходячись за межами країни свого передування постійного мешкання, не може або не бажає повернутися в неї унаслідок вказаних побоювань.

Статус біженця не надається особі, яка: скоїло злочин проти світу, військовий злочин або злочин проти людства і людяності, як вони визначені в міжнародному праві; скоїло тяжкий злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття до України з Метою отримання статусу біженця; винен в здійсненні дій, що суперечать цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй; до прибуття до України було визнано біженцем і одержало притулок в іншій країні; до прибуття до України з наміром одержати статус біженця знаходилося в третій безпечній країні.

Статус біженця надається на період дії обставин, які заважають біженцю повернутися в свою країну. Посвідчення біженця видається строком на один рік і підлягає щорічній перереєстрації. Особа, що одержала статус біженця, має право на: пересування, вільний вибір місця проживання, вільний виїзд за межі України, за винятком випадків, встановлених законом; роботу і підприємницьку діяльність; охорону здоров'я і відпочинок; отримання грошової по потужності, пенсії і інших видів соціального забезпечення, використання житла, наданого в місцях тимчасового мешкання; користування досягненнями культури; свободу совісті і вільне відправлення релігійних обрядів; судовий захист від посягань на честь і гідність, життя, здоров'я і особисту свободу, а також інші права. Закон встановлює, що особи, яким наданий статус біженця в Україні, є іноземцями і особами без громадянства, які знаходяться на території Ук раины на законних підставах. Вони користуються тими ж правами і свободами, несуть ті ж обов'язки, що і громадяни України, окрім випадків, встановлених Конституцією України, законами і міжнародними договорами України.

До обов'язків біженців відносяться: обов'язок дотримувати положення Конституції і закони України, ухвали і розпорядження органів державної влади і місцевого самоврядування, виконувати законні вимоги посадовців.

Законодавством України забороняється висилка біженця або його примусове повернення в державу, з якої він прибув і де його життю або свободі загрожує небезпека.

Україна співробітничає з іноземними державами, між народними організаціями з метою усунення причин виникнення проблем біженців, поліпшення їх правового і матеріального положення. Міжнародна співпраця по захисту біженців і надання їм допомоги здійснюється в рамках міжнародних організацій. У ООН діє Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Діяльність цього комісара носить гуманний характер і регулюється Статутом Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. У міжнародному праві правовий статус біженців визначений Конвенцією про статус біженців 1951 роки і Протоколом, що стосується статусу біженців, 1966 роки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні	\|	Правовий режим надзвичайного положення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.