• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Зовнішні електронні пристрої.

Деякі банки пропонують користувачам он-лайн банкінгу придбати (або взяти в оренду) спеціальний пристрій - генератор одноразових паролів. Генератор підключається до комп'ютера через usb-порт і не вимагає спеціального програмного забезпечення.

Інші фінансові установи пропонують використовувати зовнішній електронний ключ, який генерується при першому підключенні до системи Інтернет-банкінгу, записується на зовнішній носій і потім використовується при проведенні операцій в системі (саме про такий варіант ЕЦП на флеш-карті йшлося трохи вище).

Такі системи, по суті, є спрощеною версією ЕЦП. Серед недоліків їх можна виділити те, що клієнт не зможе отримати доступ до свого рахунку, не маючи під рукою «ключа», а завжди носити його з собою може бути не дуже зручно і безпечно.

Крім перерахованого вище, банки найчастіше застосовують додаткові заходи для забезпечення безпечного користування Інтернет-банкінгом:

- обмеження використання особистого сертифікату - система деяких банків дозволяє використовувати електронний ключ (електронний сертифікат) тільки на тому комп'ютері, на якому він був згенерований. Таким чином, здійснювати платежі через Інтернет-банкінг ви зможете тільки зі свого особистого комп'ютера (хоча переглядати виписки по рахунку можна і на інших пристроях);

- віртуальна клавіатура - призначена для того, щоб шахраї не могли «зчитати» ваші реєстраційні дані при введенні їх зі звичайною клавіатури за допомогою комп'ютерних вірусів («троянів»);

- обмеження тривалості сесії - у випадку неактивності користувача, сесія в системі Інтернет-банкінгу через певний час (зазвичай 10-15 хвилин) буде закрита (в Приват24 через 15 хвилин). Після цього для відновлення роботи потрібно заново пройти аутентифікацію;

- історія підключень - за допомогою цієї функції користувач Інтернет-банкінгу дізнається, якщо хтось крім нього підключався до системи, а також зможе відстежити всі несанкціоновані операції, якщо вони були зроблені (в Приват24 зберігається список IP, з яких були спроби невдалих підключень з невірним паролем).

Експерти відзначають, що найчастіше причиною шахрайського доступу до рахунку користувача Інтернет-банкінгу є неуважність і необережність самого користувача. А тому, щоб уникнути можливих проблем, власникові облікового запису слід берегти дані доступу до неї. По-перше, експерти радять періодично змінювати паролі для доступу в систему, бажано робити це раз на місяць і не використовувати Інтернет-банкінг на неперевірених комп'ютерах (наприклад, в Інтернет-кафе).

По-друге, слід дотримуватися обережності при роботі в Інтернеті. Шахраї широко використовують прийоми «соціальної інженерії» для того, щоб виманити аутентифікаційні дані (логін, пароль і т.д.) клієнтів. Найбільш старий метод - «фішингові» листи електронної пошти, які провокують одержувачів відправити свої аутентифікаційні дані зловмисникам або пропонують пройти за посиланням на шахрайський сайт. З ростом популярності соціальних мереж («Однокласники», Twitter, Facebook) шахраї тут же почали використовувати для «фішингу» повідомлення соціальних мереж. Також зловмисники створюють підроблені копії сайтів для Інтернет-банкінгу з іменами, дуже схожими на справжні (в Росії, наприклад, було вже кілька гучних конфліктів, причому копії створювалися для сайту Ощадбанку та інших великих банків). І якщо клієнт введе на такому сайті дані свого облікового запису, то вони тут же потраплять в руки до шахраїв. При цьому СМС - пароль, як правило, виманює у клієнта по телефону під приводом того, що оператор (насправді зловмисник) з його допомогою скасує останню помилкову операцію (насправді переведе всі кошти з усіх рахунків клієнта себе). Треба знати, що паролі на скасування операцій в Інтернет-банках ніколи не приходять, тільки на виконання. На помилкові операції клієнт повинен складати спеціальну заявку, і вони будуть не скасовані, а повернуті кошти за помилковим транзакцій через час, і то при наявності можливостей (якщо транзакція фізособі, необхідна її згода). Під час роботи з сайтом Інтернет-банку необхідно також звертати увагу на адресний рядок в браузері. Якщо це дійсно адресу Інтернет-банку, то робота йде по захищеному SSL протоколу, і адреса повинна починатися з префікса HTTPS. Якщо ж сайт підроблений (при цьому доменне ім'я може збігатися), то, швидше за все, адреса буде починатися з префікса звичайного TCP / IP протоколу - HTTP. Однак і тут не варто втрачати пильність, оскільки на сьогодні є сервіси, що дозволяють захистити сервер будь-якому користувачеві за допомогою протоколу SSL, і, отже, і сервер шахраїв теж може бути захищений.

Якщо в клієнта виникли побоювання, що шахраї отримали доступ до його рахунку через Інтернет-банкінг, експерти радять зробити наступні дії:

- відключити комп'ютер від Інтернету;

- звернутися до контакт-центру (а при необхідності - у відділення) банку, викласти проблему і попросити заблокувати обліковий запис;

- перевірити комп'ютер на предмет зараження шкідливим програмним забезпеченням;

- відновити роботу з системою он-лайн банкінгу тільки тоді, коли підтверджено, що загроза відсутня;

- змінити пароль від облікового запису.

Якщо підозри клієнта виправдалися, і з рахунку були списані несанкціоновані їм платежі, слід скласти заяву про події в банк і в правоохоронні органи. В цьому випадку не рекомендується робити ніяких дій на комп'ютері (встановлювати або видаляти програмне забезпечення тощо) до прибуття співробітників правоохоронних органів або фахівців банку, оскільки будь-які зміни можуть перешкодити розслідуванню інциденту.

Системи безпеки Інтернет-банкінгу, що використовуються найбільшими українськими банками, представлені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Системи безпеки Інтернет-банкінгу, що використовуються найбільшими українськими банками

Оцінити системи Інтернет-банкінгу в цілому можна за допомогою критеріїв та питань, наведених в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 – перелік критеріїв та питань для аналізу систем Інтернет-банкінгу в Україні

Продовження таблиці 1.3

Читайте також:

1. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
2. Акумуляторні батареї та зарядні пристрої.
3. Аналіз зовнішніх ризиків
4. Аналогові обчислювальні електронні машини.
5. Багатоелектронні атоми.
6. Бюлетені та інші інформаційні матеріали, електронні видання
7. Вал має 5 опорних шийок, зовнішні діаметри яких послідовно збільшуються для полегшення встановлення вала в головку.
8. Визначення зовнішніх і внутрішніх надлишкових тисків
9. Виконавчі пристрої. Регулюючі органи. Виконавчі механізми. Гідравлічні виконавчі механізми.
10. Виникнення, суть і функції грошей. Особливості функціонування паперових грошей за сучасних умов. Роль золота. «Електронні гроші».
11. Висловлення думки. Зовнішній аудит.
12. Відносно невисокий економічний потенціал Франції, пасивність буржуазії, зумовили відставання країни у завоюванні колоній та зовнішній торгівлі.

Переглядів: 1835