• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Пошук документа за номером.

Часто для індитифікації якого-небудь документа, достатньо назвати його вид і номер. Пошук необхідного документа ведеться найчастіше саме за цими ознаками.

Для пошуку документа за номером, необхідно натиснути клавіші “Ctrl + F5”або вибрати пункт “Знайти за номером” із меню “Дії” головного меню програми. На екран буде виданий запит. Вікно запиту у верхній частині містить список видів документів, які включаються у поточний журнал. Клацаючи мишкою на найменуванні потрібного виду, необхідно вибрати види документів, у яких буде виконуватись пошук. Вибрані види документів будуть виділені інверсним кольором. Повторним клацанням мишки, виділення можна зняти і таким чином можна відмовитися від пошуку документів цього виду. У поле “№ документа” необхідно ввести номер, який необхідно знайти. Для виконання пошуку необхідно натиснути кнопку “Знайти”.

3. План рахунків

3.1 План рахунків в 1С: Бухгалтерії.

Перед обліком будь-яких господарських операцій, перш за все, визначається план рахунків, на основі якого в подальшому буде здійснюватись бухгалтерський облік.

На підприємствах може використовуватись стандартний план рахунків, передбачений нормативними документами, а також інші спеціальні плани рахунків. Система рахунків залежить від облікової політики підприємства. Як правило, на підприємстві використовується один план рахунків, проте на деяких підприємствах, такі як спільні, може використовуватись і декілька планів рахунків. У системі 1С: Бухгалтерія передбачена можливість ведення декількох планів рахунків. Сам План рахунків, створюється на етапі конфігурування. При цьому, частина рахунків може бути введена на етапі конфігурування. Такі рахунки, зазвичай, відіграють важливу роль у роботі різних елементів конфігурації (документів, звітів). Решта рахунків, вводиться вже при роботі з інформаційною базою. Так диференційоване введення рахунків, служить захистом від можливих помилкових дій користувача при роботі з програмою, які можуть порушити цілісність обліку.

3.2. Вікно плану рахунків.

Зазвичай, План рахунків відкривається при виборі в головному меню “Операції” пункту “План рахунків”. Крім того, вікно плану рахунків, використовується в різних режимах програми для вибору рахунку зі списку. Наприклад, при введені проведень, рахунки проведення можуть вводитись з клавіатури, а можуть бути вибрані з плану рахунків.

План рахунків являє собою таблицю, кожний рядок якої відображає певний рахунок чи субрахунок бухгалтерського обліку. Якщо, при конфігурації системи було назначено декілька планів рахунків, то у верхній частині таблиці, будуть присутні закладки з назвою планів рахунків. Таким чином, звернувшись до однієї із закладок, можна вибрати той, чи інший план рахунків. Назва поточного плану рахунків, виводиться у заголовку таблиці, наприклад, - “основний”. У списку рахунків виводяться графи, які відображають різні дані рахунку:

“Код” – повний код рахунку, який включає всі коди вищестоящих рахунків;

“Найменування” – найменування рахунка, субрахунку – рядок, який відображає призначення рахунку;

“Вал” – ознака валютного рахунку. Якщо по рахунку чи субрахунку, то в графі “Вал” ставиться “+”;

“Кол” – ознака ведення кількісного рахунку. Якщо по рахунку чи субрахунку передбачене ведення кількісного обліку, то у графі “Кол” ставиться “+”;

“Заб” – ознака забалансового рахунку. Якщо рахунок є забалансовий, то у графі “Заб” ставиться “+”. Забалансові рахунки не можуть кореспондувати з балансовими рахунками. З іншого боку, по забалансових рахунках не контролюється дотримання принципу подвійного запису;

“Акт” – ознака активності рахунку. Дана ознака може мати значення:

“А” – активний;

“П” – пасивний;

“АП” – активно – пасивний.

Активність рахунку визначає порядок відображення залишків рахунків. Активний рахунок завжди має дебетовий залишок. Якщо кредитовий оборот перевищить дебетовий, то дебетовий залишок буде від¢ємним. Пасивний рахунок має завжди кредитовий залишок. Якщо дебетовий залишок перевищить кредитовий, то кредитовий залишок буде від¢ємним.

Активно – пасивний рахунок може мати будь-який залишок. Тобто залишок буде дебетовий або кредитовий, але завжди позитивним. По замовчуванню, рахунок вважається активно – пасивним.

“Субконто” – види субконто рахунку. Кількість цих граф, визначається настроюваною в конфігурації максимальною кількістю субконто рахунків. Значення граф визначає ведення аналітичного обліку по даному рахунку за вказаним видом субконто. Наприклад, вказання графи субконто одного виду субконто “матеріали”, буде визначати ведення обліку за даним рахунком у розрізі “Матеріали”.

Сама ліва графа плану рахунків, являється службовою і відображає стан рахунку: являється рахунок групою, або, власне, рахунком, заведеним у конфігурації чи в інформаційній базі, помічений рахунок на видалення (знищення) чи ні.

Крім перелічених граф, плану рахунків, можуть бути графи додаткових реквізитів, визначених в конфігурації.

Перегляд плану рахунків. У вікні плану рахунків одночасно можна спостерігати список рахунків, які належать одному плану рахунків. Як правило, на підприємстві використовується один план рахунків. Якщо, у системі використовується більше одного плану рахунків, то у верхній частині вікна, з'являються закладки з найменуванням планів рахунків. Для вибору потрібного плану рахунків, достатньо вибрати одну із закладок або в головному меню “Дії” вибрати пункт “Вибрати План рахунків”.

Для перегляду плану рахунків, використовуються загальні прийоми роботи з табличною частиною форми.

План рахунків має багаторівневу структуру. На верхньому рівні знаходяться рахунки, на нижньому підпорядковані їм субрахунки. Як правило, план рахунків має два рівні, які відповідають схемі: рахунок – субрахунок. При перегляді плану рахунків, можна проглядати рахунки, відповідно до їх рівня підпорядкованості. Тобто у вікно перегляду, можна вивести лише рахунки, не показуючи при цьому їхні субрахунки. Для цього в головному меню “Дії” слід вибрати “Ієрархічний список”. Для перегляду субрахунків якого – небудь рахунку, достатньо вибрати пункт “Наступний рівень” в меню “Дії” головного меню програми. Для того щоб повернутись назад, на верхній рівень, у даному випадку до рахунків, необхідно виконати зворотні дії, а саме: вибрати пункт “Попередній рівень” меню “Дії” головного меню програми. Якщо ж режим “Ієрархічний список” відключений, то у вікно перегляду плану рахунків, будуть виведені всі наявні рахунки та підпорядковані їм субрахунки в одному списку.

Редагування плану рахунків. Як вже відмічалось вище, план рахунків має частину рахунків і субрахунків, введених на етапі конфігурування системи. Такі рахунки, практично недоступні для редагування в сеансі роботи користувача. Ці рахунки відіграють важливу роль у цілісній роботі всієї системи бухгалтерського обліку на підприємстві. У таких рахунків, можна редагувати лише додаткові реквізити, якщо такі є у плані рахунків. Для введення нового рахунку або субрахунку, слід натиснути клавішу “Insert” або у головному меню програми, відкрити меню “Дії” і у цьому меню вибрати пункт “Новий”. Якщо для плану рахунку була передбачена установка “Редагування в діалозі”, то на екрані з'явиться вікно діалогу, яке дозволить ввести всі необхідні реквізити рахунку. У протилежному випадку, новий рахунок або субрахунок буде вводитись у списку, тобто безпосередньо у вікні плану рахунків. Програма не дозволяє вводити субрахунки для не редагованих рахунків, тобто тих, які були введені на етапі конфігурації.

Зміна рахунків. Для зміни даних рахунка, можна скористатись пунктом “Змінити” меню “Дії”. Якщо план рахунків відкритий для перегляду і редагування, то зміна рахунку викликається також натискуванням клавіші ”Enter” або подвійним клацанням мишки. При цьому, у залежності від конфігурації і встановлення режиму “Редагувати в діалозі”, зміна рахунка буде виконуватись в окремому вікні або у рядку списку рахунків. Для редагування рахунків використовуються загальні прийоми роботи в формах. Для рахунків, створених у конфігурації, змінюватись можуть лише додаткові реквізити рахунку, тобто код рахунку і настройки обліку, зміненими бути не можуть.

Копіювання рахунка. Новий рахунок або субрахунок можуть бути введені у план рахунків, шляхом копіювання уже існуючого рахунка або субрахунку. Для цього достатньо, помістити курсор на рядок з рахунком або субрахунком, які будуть використовуватись у якості взірця і натиснути клавішу F9.При копіюванні, дані нового рахунку чи субрахунку автоматично заповнюються даними поточного рахунку (субрахунку). Надалі дії системи співпадають з діями при введені нового рахунку.

Знищення, помітка на видалення рахунків. Рахунки або субрахунки, введені в план рахунків, у сеансі роботи користувача, можуть бути безпосередньо видалені з плану рахунків або помічені на видалення. Можливість безпосереднього видалення рахунка, задається при роботі в сеансі конфігурування системи. Якщо така можливість є, то при роботі в сеансі користувача, можна встановити режим “Видалення рахунка”, або знищити рахунок, або помітити його на видалення. Для по мічення на видалення рахунка, субрахунку або безпосереднього його знищення необхідно помістити курсор на вибраний рахунок, субрахунок і натиснути клавішу “Delete”або вибрати пункт “Знищити”, “Помітити на видалення” у меню “Дії” головного меню програми. Після відповіді “Так” на запит про знищення або помітки на видалення, рахунок буде видалений.

Відміна помітки на видалення рахунків. Для відміни на видалення рахунка, субрахунку, слід помістити курсор на рядок з раніше поміченим рахунком, субрахунком і натиснути клавішу “Delete”.Після відповіді “Так” на запит про відміну помітки на видалення рахунок буде відновлений.

3.3. Робота з періодично залежними реквізитами рахунків.

На етапі конфігурування для будь-якого реквізиту планів рахунків можна задати зберігання історії зміни його значення. Подібні реквізити планів рахунків, називаються періодичними. Якщо реквізит рахунку є періодичним, то для нього будуть зберігатись не лише самі останні значення реквізитів, але й усі, раніше існуючі реквізити, з дати їх введення. Історія зміни значення зберігається окремо для кожного рахунку, незалежно від історії інших рахунків.

Для перегляду історії значення, необхідно стати на рядок з необхідним рахунком у вікні плану рахунків і натиснути клавішу “F5”.

4. Операції і проведення.

4.1 Операції і проведення.

Дані про господарські операції підприємства у системі 1С: Бухгалтерія, зберігаються у вигляді операцій. Кожна операція має одне або декілька проведень, повністю відображаючих в бухгалтерському обліку господарську операцію. Кожне з проведень, у свою чергу, може складатись із однієї або декількох кореспонденцій. Проведення, які мають декілька кореспонденцій, називаються складними. У складних проведеннях дебет одного рахунку, кореспондує з кредитом декількох рахунків або навпаки.

Операція включає в себе не лише проведення, але й деяку загальну частину, що характеризує її в цілому. Це зміст операції, її загальна сума, дата, номер, а також інші реквізити, що визначені конфігурацією. Операції можуть автоматично формуватись документами, або вводитись вручну.

Операції введені вручну, фактично являються документами спеціального виду “Операція”, які не мають власне даних, як інші документи, а мають лише операцію.

Для перегляду операцій в 1С: Бухгалтерії передбачено два види журналів: журнал операцій і журнал проведень.

Журнал операцій дає можливість переглянути список операцій. При цьому кожна операція відображається у ньому одним рядком, який містить найбільш важливу інформацію, що дозволяє індитифікувати операцію: дату, вид документа, зміст, суму операції. У журналі операцій існує можливість перегляду проведень поточної операції, тієї, на якій встановлено курсор. Вони можуть виводитися як в окремому вікні, так і в нижній частині вікна журналу операцій.

Журнал проведень дозволяє переглянути список проведень, приналежних різним операціям, у загальній послідовності. Інформація у журналі проведень, відображується більш детально.

Обидва журнали мають можливості відбору операцій проведень за різними критеріями. В обох журналах існує, практично, однаковий набір дій, для маніпулювання операціями: виклик режиму введення або редагування операцій, видалення операцій і таке інше.

При цьому всі дії у журналах виконуються завжди на рівні цілих операцій. І журнал проведень, і журнал операцій, призначені для перегляду даних операцій у вигляді списку, а введення і редагування операцій завжди здійснюється у формі операцій.

4.2. Журнал операцій.

Для виведення на екран журналу операцій, можуть бути використані пункт “Журнал операцій” головного меню “Журнали” або кнопка “Журнал операції” панелі інструментів. На екрані при цьому з¢явиться вікно, у яке вводяться основні дані про операції, при чому кожному рядку журналу відповідає одна операція. Зовнішній вигляд вікна журналу операцій задається на етапі конфігурування. Тим не менш, вікно журналу операцій має, як правило, ряд стандартних елементів.

У заголовку вікна журналу операцій вказується інтервал, у межах якого переглядаються операції в журналі.

Якщо задано, будь-яка умова відбору, то вона також виводиться у заголовку журналу операцій.

Перерахуємо назви граф журналу операцій та їх зміст. (Зауважимо, що назва граф може залежати від конкретної конфігурації):

“Дата” – дата операції, документа;

“Час” – час операції, документа;

“Документ” – найменування виду документа, якому належить операція.

Якщо операція вводиться вручну, то вона належить документу спеціального виду “Операція”;

“Номер” – номер операції, документа. Номери операції являються фактично номерами документів, до яких вони (операції) належать. Операції введені вручну, відповідно, мають окрему нумерацію, приналежну документам спеціального виду “Операція”;

“Зміст” – зміст операції. Це рядок, який коротко описує зміст даної операції;

“Сума” – сума операції, тобто числове значення, яке відображає загальну або основну суму операції. Дане значення довільно задається користувачем при введені операцій або автоматично визначається при формуванні операцій документом. Сума операції ніяким чином не впливає на бухгалтерські підсумки і служить лише в якості додаткового коментарю операцій.

Крім перерахованих граф, у журналі операцій можуть бути й інші графи, визначені в конфігурації. Вони можуть відображати додаткові реквізити операцій або документів, яким належать операції.

Сама ліва графа журналу операцій є службовою і відображає стан операції. Значки відображають:

- операція введена вручну;

- операція, сформована документом, причому документ поки що не проведений;

- операція, сформована документом і документ уже проведений.

Якщо значок “стан”, виведений в лівій графі, перекреслений, то це означає, що операція помічена на видалення.

Для перегляду журналу операцій, використовуються загальні прийоми роботи з табличною частиною форми.

Операція в журналі завжди виводиться в хронологічному порядку. У середині дати операції упорядковані за часом.

Обсяг операцій, що виводиться для перегляду в журналі, можна обмежити двома способами: інтервалом видимості; умовного відбору.

Інтервал видимості. Поточний інтервал видимості виводиться у заголовку вікна журналу операцій (у дужках, після назви журналу). Інтервал видимості встановлюється двома способами: автоматично і вручну.

Коли вікно журналу операцій викликається на екран, інтервал видимості автоматично встановлюється так, як визначено в настроюванні параметрів журналу. Для зміни інтервалу видимості журналу, необхідно вибрати пункт “Інтервал” із меню “Дії” головного меню програми або натиснути кнопку на панелі інструментів вікна журналу. На екран буде виданий запит “Параметри Журналу”. У відповідних полях цього запиту необхідно вказати початкову і кінцеву дати інтервалу видимості операцій. При перегляді журналу будуть видимі лише ті операції, дати яких попадають у встановлений інтервал.

Показ проведень операцій. При бажанні в журналі операцій можна показати і проведення, які належать поточній операції. Для цього достатньо вибрати пункт “Показувати проведення” меню “Дії”. При цьому у верхній частині вікна будуть показані дані за операціями, а в зовнішній частині проведення, що належать до поточної операції, тобто до тієї, на якій встановлено курсор. При цьому проведення з нижньої частини вікна будуть синхронізовані зі списком операцій у верхній частині вікна. При переході по списку операцій, проведення будуть завжди відображатись за поточною операцією.

Можна відмовитись від виведення проведень у вікні журналу операцій. Для цього необхідно у меню “Дії” забрати відмітку , яка стоїть перед пунктом “Показати проведення”. При цьому нижня частина журналу операцій, яка відображає проведення, буде закрита.

Крім показу проведень у нижній частині вікна журналу операцій, існує можливість синхронізованого показу проведень в окремому вікні. Для цього необхідно вибрати в меню “Дії” пункт “Проведення операцій”. При цьому буде відкрито окреме вікно, для відображення проведень поточної операції журналу операцій. В обох режимах список проведень, що належать операцій, буде являтись журналом проведень, що містить проведення однієї операції.

4.3. Відбір операцій

За допомогою відбору можна виділити зі всіх існуючих операцій, певну групу операцій, відібраних за деяким значенням. Наприклад, вивести всі проведення операцій з конкретною сумою або за конкретною організацією. Поточна умова відбору виводиться у заголовку вікна журналу, після інтервалу видимості.

Відбір операцій характеризується видом відбору і значенням відбору.

Видом відбору називається критерій, який визначається на етапі конфігурування. Видом відбору може бути і який – небудь реквізит документа або сукупність реквізитів, а також об¢єктів аналітики. Так, наприклад, можна вибрати всі операції, які проводились з певною організацією – постачальником чи клієнтом. У будь – якому випадку, вид відбору має своє ім¢я, яке визначає його при заданні відбору.

Вид відбору і значення відбору складають умови відбору. Умова відбору для журналу операцій в певний момент часу, може бути лише одна. Відбір записів у журналі операцій, може бути встановлений декількома способами.

Ручне встановлення відбору. Користувач може сам задавати умови відбору, тобто вибирати і вид відбору, і значення відбору. Для ручного встановлення відбору записів у журналі операцій, необхідно вибрати пункт “Відбір за значенням” – “Відібрати” меню “Дії”. Даний пункт меню і кнопка можуть бути не доступні, якщо користувачу ненадана можливість самостійно встановлювати відбір. При входженні в режим встановлення відбору, відкривається діалог, який надає користувачеві можливість вибрати вид відбору і конкретне значення відбору. Для того, щоби сформувати умови відбору, необхідно вибрати як вид відбору, так і значення відбору. Наприклад, вид відбору “сума операцій”, а значення “5000000”. У верхній частині діалогу, виводиться список видів відбору, установлених у конфігурації. Наприклад, зміст і сума операцій. Переміщуючи вказівник у списку видів відбору, користувач вибирає, який вид відбору він буде використовувати.

Для введення значення, існує два способи. Перший – безпосереднє введення значення, другий – отримання списку існуючих значень, тобто тих значень, які реально присутні в журналі, і вибрати одне із них.

Справа від списків видів відбору, в діалозі розміщене поле безпосереднього введення значення відбору. Формат введення залежить від типу значення. Наприклад, для відбору за сумою, необхідно буде ввести числове значення, для відбору за змістом – рядок, а відбору за організацією – вибрати організацію зі списку організацій. Після введення значення, для встановлення відбору, необхідно натиснути кнопку “Встановити відбір за значенням”. При цьому діалог буде закритий і в журналі буде встановлений необхідний відбір. Решта установок відбору були детально розглянуті, у розділі “Документи і журнали документів”.

Після встановлення відбору, діалог закривається і журнал перемикається в режим відбору за вибраним значенням. Для того, щоби вибрати інше значення відбору чи інший вид відбору, необхідно знову викликати режим встановлення відбору. Для того, щоби вимкнути відбір, необхідно вийти в режим встановлення відбору і натиснути кнопку “Вимкнути відбір”. У цьому випадку журнал буде показувати всі запити, існуючі в журналі. Кнопка “Відміна” діалогу режиму встановлення відбору, дозволяє відмовитись від вибору нової умови відбору, але не вимикає поточний відбір.

Відбір за графою. Відбір за графою дозволяє, не входячи в діалог відбору, установити відбір за поточною графою журналу операцій, тобто цієї графи, на якій в даний момент установлений курсор. При цьому відбір буде виконаний у тому випадку, якщо поточна графа являється критерієм відбору, тобто введення до видів відбору, заданих у конфігурації. Значенням, що відбирається, буде являтись поточне значення графи журналу операцій. Наприклад, якщо встановити курсор у графу сума журналу операцій і викликати відбір за графою, то буде встановлений відбір за значенням суми операції, на якій у даний момент знаходиться курсор. Фактично ця дія дозволяє відібрати усі такі ж операції за критерієм, визначеним поточною графою.

Для відбору операцій за значенням графи журналу, необхідно помістити курсор на вибране значення у графі журнал і натиснути на піктограму . При цьому в журнал будуть виведені лише ті записи, які задовільняють умови відбору. При встановленні відбору за графою не з¢являється додаткове вікно діалогу. Відбір виконується зразу ж. Даний режим, за своєю суттю, нічим не відрізняється від встановлення відбору через діалог, а призначений лише для швидкої вказівки системі виду і значення відбору.

Вимкнення відбору. Не заходячи в режим “Відбір за значенням”, можна зразу ж відключити, установлений раніше відбір. Для цього слід вибрати пункт “Відбір за значенням” відключити в меню “Дії” головного меню програми.

Історія відбору. Протягом усього сеансу роботи в системі зберігаються історії відбору. Якщо виникає потреба, можна повернутись до відбору, який раніше здійснювався і вибрати його ще раз. Для цього слід вибрати пункт “Відбір за значенням” історія у меню “Дії” головного меню програми. На екран буде виданий діалог, що має список раніше виконаних відборів. Далі необхідно встановити курсор, на потрібний відбір і натисніть кнопку Ok. Вікно “Історія відбору” буде закрито, а в журналі буде встановлений необхідний відбір. Вибір також можна здійснити подвійним клацанням миші в списку відбору.

4.4. Пошук у журналі операцій.

Для пошуку в журналі операцій існує декілька способів, які ми розглянемо. Для швидкого переходу до потрібного рядка журналу, можна скористатись режимом швидкого пошуку. Для виконання швидкого пошуку, необхідно клавішами або мишкою помістити курсор у ту графу журналу, у якій необхідно знайти будь-яке значення і просто набирати на клавіатурі значення яке підлягає пошуку.

Швидкий пошук в журналі операцій доцільний для пошуку за датою документа. Швидкий пошук за датою документа забезпечує високу швидкість пошуку, незалежно від кількості операцій в журналі. При пошуку за датою необхідно вказати спочатку рік, потім без роздільної крапки місяць і останній день. Якщо знайдене в журналі значення не підходить, можна продовжити швидкий пошук. Для цього слід натиском клавіші (стрілка вниз на клавіатурі) перейти на нижній рядок і знову знайти на клавіатурі символи пошуку.

Пошук за номером документа. Кожна операція в 1C: Бухгалтерії належить документу, тому для ідентифікації операції потрібно використати вид документа, якому вона належить і її номер. Для пошуку за номером документа необхідно не обхідно натиснути клавіші “Ctrl + F5” або вибрати пункт “Знайти за номером” із меню “Дії” головного меню програми. На екран буде виданий запит. Вікно запиту у верхній частині має список видів документів, які можуть бути присутні в журналі операцій. Клацаючи мишкою по найменуванню потрібного документа, необхідно вибрати види документів, у яких буде проводитись швидкий пошук. Вибрані види документів будуть виділені інверсним кольором. Повторним клацанням мишки, виділення можна зняти і таким чином відмовитись від пошуку документа цього виду. Справа від списку видів документів, розміщуються кнопки “Ввімкнути всі” і “Вимкнути всі”. При їх натискуванні, відповідно, будуть виділені всі види документів або знято виділення зі всіх видів документів.

У полі “номер документа”, необхідно ввести номер, який необхідно знайти. Для виконання пошуку слід натиснути кнопку “Знайти”.

Після завершення пошуку, знайдені документи будуть видані у вигляді списку “Знайдені документи”, розміщеного у нижній частині вікна пошуку. У цьому списку, необхідно вибрати потрібний документ, вказавши на ньому мишкою. У цьому списку можна вибрати лише один рядок. Після натискування кнопки “Вибрати”, вікно запиту буде закрите, а курсор у журналі стане на рядок з операцією вибраного документа.

Читайте також:

1. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
2. Абсолютизація формально-технічних пошуків у мистецтві ХХ ст.
3. Багатомовна пошукова система
4. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.
5. Бланк документа
6. Бланк документа, вимоги що пред'являються до нього.
7. Бланк документа, вимоги, що пред’являються до нього
8. Будівельний підряд. Підряд на проектні та пошукові роботи.
9. В ході своєї роботи бухгалтер має справу з різними документами.
10. Види документарних акредитивів в міжнародній практиці
11. Види інвентаризації. Відображення результатів інвентаризації в бухгалтерських документах
12. Види текстів. Структура тексту службового документа.

Переглядів: 774