Значення та завдання статистики сільського господарства на сучасному етапі

Статистика сільського господарства — головне джерело економічної інформації про всі явища і процеси, які мають місце в цій важливій галузі народного господарства. Тому її наукове і практичне значення було завжди досить вагомим.

Наукове і практичне значення статистики сільського господарства дедалі зростає сьогодні, коли в сільському господарстві України відбуваються докорінні зміни в економічних відносинах, триває аграрна реформа, з’являються нові організаційно-правові форми виробництва і реалізації продукції. За умов ринкової економіки статистика сільського господарства є не тільки джерелом даних про найважливіші процеси, що відбуваються в сільському господарстві країни, про його стан і розвиток, але й важливим знаряддям успішного та ефективного управління сільськогосподарським виробництвом. Саме цим визначаються основні завдання статистики сільського господарства на сучасному етапі, які зводяться до такого:

а) збирання, розробка і своєчасне доведення до керівних органів повних і вірогідних даних про стан і розвиток сільськогосподарського виробництва для прийняття ними рішень щодо завдань, пов’язаних з формуванням аграрної політики, розробкою різних програм розвитку сільськогосподарського виробництва та заходів з їх реалізації;

б) інформування про основні підсумки і тенденції розвитку сільського господарства населення, науково-дослідних установ, громадсько-політичних організацій і окремих громадян.

За умов ринкової економіки важливим елементом статистичної інформації являються систематизовані дані про суб’єктів, що господарюють (підприємства, заклади, організації, домашні господарства і т. д.), та їх найважливіші характеристики. Для одержання таких даних статистичні органи в усьому світі складають і періодично поновляють регістри господарюючих суб’єктів.

Сучасні завдання статистики сільського господарства визначені Програмою реформування державної статистики на період до 2002 р., яка була розроблена і затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1998 р. № 971 на виконання Указу Президента України від 22 листопада 1997 р. № 1299 «Про заходи щодо розвитку державної статистики». У цій Програмі записано: «Головна мета Програми — завершення системного реформування статистики для найбільш повного задоволення потреб органів державної влади та інших користувачів в об’єктивній статистичній інформації щодо соціально-економічного розвитку країни, її регіонів, галузей, секторів економіки та господарюючих суб’єктів». У Програмі, зокрема, передбачено:

1. Реформування системи статистичних показниківз метою забезпечення об’єктивного відображення змін у суспільстві та економіці і створення на цій основі статистичної інформаційної бази, яка дає змогу характеризувати, по-перше, стан реформування господарського механізму; по-друге, — процеси функціонування національної економіки, її розвиток та ефективність; по-третє, — соціальне становище країни.

2. Перехід до нових форм державного статистичного спостереження,зокрема, від суцільних методів спостереження (звітності) до вибіркових обстежень, які дають змогу отримувати детальнішу та якіснішу інформацію у коротші терміни та за менші кошти, а також до широкого застосування економічних переписів, які дозволяють отримувати повну і достовірну інформацію про об’єкти дослідження і, що дуже важливо, здійснювати різноманітні дорахунки показників у період між окремими переписами і до так званих комбінованих методів спостереження, в основу яких покладено формування статистичної інформації з використанням усіх можливих джерел як державної, так і відомчої звітності. Планується також удосконалення існуючих і запровадження нових моніторингів та уніфікація статистичної звітності незалежно від галузей економіки і видів економічної діяльності, форм власності та господарювання.

3. Удосконалення методології комплексного аналізу соціально-економічного розвитку України,основними напрямами якої є:

· розробка методологічних основ макроекономічного аналізу економіки в цілому та її інституціональних секторів;

· розробка єдиної методологічної основи аналізу галузевих систем статистичної інформації відповідно до вимог і особливостей розвитку галузей на ринкових засадах;

· створення методології аналізу кон’юнктури товарних ринків, первинних і вторинних фондових ринків з урахуванням прийнятих у світовій практиці принципів системного аналізу.

4. Розробка та впровадження державних класифікацій і реєстрів,що є однією з основних передумов гармонізації державних інформаційних потоків, підвищення рівня розв’язання завдань з проведення аналізу стану та прогнозування розвитку національної економіки, вивчення багатьох міжгалузевих і міжвідомчих проблем. Система статистичних реєстрів повинна охопити весь обсяг статистичної інформації щодо різноманітних об’єктів дослідження, стати інформаційною базою для організації й планування несуцільних статистичних обстежень, у тому числі вибіркових.

5.Удосконалення системи розповсюдження статистичної інформації,необхідність якої диктується переходом національної статистики на міжнародні стандарти. Слід зазначити, що Міжнародний валютний фонд у 1996 р. розробив міжнародний стандарт у галузі поширення інформації, в якому розглянуті такі питання, як зміст, періодичність і своєчасність подання статистичної інформації, її якість, ступінь довіри до неї і доступ до неї громадськості та інших користувачів. Застосування цього стандарту дозволить підвищити ефективність функціонування національної системи розповсюдження статистичної інформації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Предмет і методи статистики сільського господарства	\|	Сучасна організація статистики сільського господарства в Україні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.