Прийоми

Температура

Дія на гостей за доп. тепла чи холоду. ЦЕ треба враховувати. В печерах холодно, деяким навіть душно. В деяких музеях це використовують як засіб оформлення.

Експозиція у фокусі. Це досить традиційна, але із сучасними змінами.

Музей однієї картини – там взагалі одній картині вся увага приділена. Але зараз мається на увазі не музей одного експонату, але музей кількох експонатів. Маємо і одне, і інше явище. Не в чистому вигляді, як будь-яка концепція.

Луцьк, Музей волинської ікони!!!!! Холмська ікона там важлива

Іноді, коли церковні свята, то цю ікону виносять з приміщення музею, розміщують біля музею – це виставлення однієї ікони.

Виставка була в Лаврі ікони Андрія Первозванного. В перший тиждень грудня проводять могилянські читання. Лавра співпрацює з рядом шкіл, проводять заходи для цих шкіл протягом цього тижня. Там є на зразок МАН щось. Виставки для дітей. І ця виставка однієї ікони – для тих дітей. Одна ікона, екскурсія до неї, але вимоги для такої екскурсії. Текст буде стосуватися лише цієї ікони, а не інших ікон. Вимоги до екскурсії:

група має сидіти, передбачити треба місця для сидіння. Картину найкраще розглядати з відстані, що = 2 діагоналям картини, тобто там треба стільці ставити. Ось як в хату картини підбирати – щоб центр кімнати, чи місця для сидіння, був не ближче ніж дві діагоналі картини.
кольорова, світлова гама має створювати ефект запрошення. Поєднання червоного кольору з іншим яким-небудь утворює ефект запрошення.

взагалі якщо є щось в залі, що треба розглядати більше 10 хв, там мають бути місця для сидіння.

після того, як зрозуміли, що нераціонально музей одної речі робити, і є такий варіант – сидять люди в залі і замовляють, які картини хочуть дивитися, а інші люди носять їм картини з фонда. Це типу в Європі робиться, але точно невідомо.

Інший варіант: одна стіна – одна картина. І вже не один експонат в одному приміщенні.

Ще в холі можуть бути експонати.

Коли кілька експонатів, то починають експериментувати зі світлом. Якщо одна стіна і одна картина, то те, що стіни робимо затемненими, а виділяємо експонати світлом – прийом підкреслення. А може бути навпаки: експонати затемнені, а яскраво освітлений простір між експонатами (експозиційний простір).

Варто враховувати не лише експозицінйий простір, а й той, що за межами зали. Музейна територія. Треба, щоб те. що за музеєм, логічно продовжувало експозицію. Можна в вікно вставляти картінку, щоб було враження, що це краєвид – щоб не видно було поганий краєвид, що у вікні. Дехто вважає, що кіоски мають бути на території, деякі – що великі експонати, десь іще рекламні щити. Дерева, кольорову гаму треба підібрати це дизайнер має робити, за одну пару такого не пояснюють, дизайнери цьому 5 років вчаться.

Може бути ще проблемне угрупування експонатів, до якого пізніше звертатимемось.

Короче, типи компонування:

Один експонат
Одна стіна-один експонат
Носити експонати з фондів
Проблемне угрупування

Останнє – бо в фондах набагато більше, ніж експонують, тому і намагаються якомога більше показати. Зараз в традиційних музеях – розвантаження експозиції. Щоб не лякались, що забагато в залі.

Тенденції, повязані з фокусуванням на одній речі:

розвантаження
індивідуальний підхід до експонування окремих творів
створення оптимальних умов для сприйняття (щоб бліків не було)
створення комфортних умов для глядача (щоб можна було посидіти)
інтерактивні експозиції – тепер використовуються в музеях різного профілю, єдине, що в деяких з цих музеїв ці експозиції менше чи більше розроблені

Перші інтерактивні експозиції – в музеях природничого профілю. В чому суть? Оскільки є різні канали надходження інформації, то треба давати людям потрогати – тоді краще буде запамятовуватись. Звичайно, не всі експонати можна трогати. Але ті, які можна трогати, використовують, плюс використовують макети, муляжі, додаткові матеріали. Науково-допоміжні матеріали в таких експозиціях переважають. І там завжди є консультант. Він пояснює, з чого почати, що показати дорослому, а що – дитині. Консультант надає інфо, відповідає на питання, перевіряє відповідність завдань, якщо якісь завдання є. Музей Тімєрязєва в Москві природничий – перші опублікували те, що вони зробили, але вони не перші зробили. «Кімната відкриттів» у них. Це насамперед для дітей, але для дітей різного віку. Самі маленькі: дупло дерева, в ньому білочка, її запаси, і треба було пролізти в дупло, подивитись, що їсть білочка. Біля дупла була сова, і діткам, які вчились писати, треба було знайти помилки, які зробила сова в тексті. Одне зі завдань: вчимось читати сліди. Малюнки тварин на стенді, поряд з твариною – табличка з відбитком лапи, а потім – малюнок з різними слідами, і треба було знайти, які сліди кому належать. Потім питання, чия шубка. Якщичок зі шматками хутра, пощупати всліпу і сказати, чиє це хутро.

В художньому музеї можна змальовувати картини – це теж інтерактив і теж канал дотику. В художніх музеях не так просто інтерактив зробити, але можна. В історичному музеї можна спробувати з розвалу горщика склеїти горщик. Так вони більше уявлять і запамятають специфіку культури, ніж коли просто подивляться. І гуртки там можуть бути, і як частина експозиції.

_______________

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Масштаб	\|	Сталева опалубка

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.