В основі раціонального природокористування лежить збереження відновлювальних можливостей біосфери та нормальних екологічних умов для життя й діяльності багатьох поколінь людей.
Сучасні ретельні еколого-економічні розрахунки й моделі показують: збереження генофонду будь-якого регіону можливе лише за умови, що не менше ніж 10—15 % його площі зайнято заповідними територіями рангу заповідника чи заказника.
До основних завдань позбереженню ресурсів у професійній діяльності спеціаліста з виробництва харчової продукції відносяться наступні:
· виходячи з виробничої програми підприємства, точно розраховувати потребу в сировині та напівфабрикатах;
· враховуючи технічні характеристики наявного обладнання та засобів виробництва, визначати найбільш ефективні види сировинних матеріалів;
· організовувати прийом продовольчої сировини, зберігання, пакування та перевезення готових виробів у відповідності до нормативних документів;
· запобігати забрудненню сировинних матеріалів та продукції речовинами забруднювачами із навколишнього природного середовища;
· запобігати забрудненню сировинних матеріалів та продукції речовинами штучного походження з метою одержання надприбутків;
· передбачати вплив забруднення продовольчих товарів на здоров’я людини, забезпечувати якість харчових продуктів;
· запроваджувати комплексну переробка, впровадження безвідходних і ресурсозберігаючих технологій.