Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Роль медичної сестри в паліативній допомозі

Роль медичної сестри в паліативній медицині дуже відпові­дальна, тому що сестра має найбільший контакт із хворим і його родиною і виконує найбільший обсяг роботи. У багатьох західно­європейських хоспісах медична сестра є головним координатором дій у команді та центральною особою, що приймає рішення щодо догляду.

Для того щоб глибше зрозуміти філософію паліативної допо­моги, слід навести визначення ролі медсестри англійського фа­хівця Вірджінії Хендерсон: «Унікальна роль медсестри полягає в допомозі людині — хворій або здоровій — і зводиться до підтри­мання здоров'я, або його відновлення, або сприяння мирній смер­ті і тому, що людина могла б зробити сама, без сторонньої допо­моги, якби у нього були необхідні сили, воля і знання».

Звичайно, для медсестри, що спеціалізується на наданні палі­ативної допомоги, найсуттєвішою є третя складова її професії — догляд за хворим у процесі його вмирання.

Основні функції медичної сестри:

1) визначення проблем пацієнта;

2) загальний догляд;

3) контроль симптомів: виконання призначень лікаря й прий­няття самостійних рішень щодо окремих симптомів;

4) психологічна і соціальна підтримка пацієнта і його близь­ких;

5) навчання пацієнта і членів його родини;

Щодо сім'ї такого пацієнта необхідно акцентувати увагу на профілактичному аспекті професії медсестри. Надання родичам хворого емоційної і практичної підтримки, навчання основам до­гляду, роз'яснення планів лікування і змін, що відбуваються в стані пацієнта, підтримання у близьких упевненості, що з хворим поводяться якнайкраще — усе це пом'якшує тяжкість стресу, у якому перебувають родичі, і запобігає їх підвищеній захворюва­ності в період втрати.

Особливість стосунків хворого, його сім'ї і медичного персона­лу в галузі паліативної медицини полягає в тому, що вони базу­ються на принципах взаємної співпраці. З хворим і його близьки­ми обговорюються можливі варіанти лікування і догляду, рішен­ня про ухвалення найприйнятніших з них приймаються спільно. Медичний патерналізм («Ми фахівці і ми знаємо краще») або на­дання хворому повної самостійності в ухваленні рішень («Це Ваше Здоров'я, Вам і вирішувати») недопустимі.

Діяльність медсестри, що сприяє одужанню пацієнта, в паліа­тивній галузі представлена мінімально, але завжди треба пам'я-, тати, що в світовій медичній літературі описана значна кількість випадків спонтанного зцілення, коли хворий з термінальною ста­дією онкологічного захворювання раптом одужує навіть без отри­мання протипухлинного лікування.

Психологічна допомога в хоспісі поділяється на три основних

напрямки:

• робота з хворими;

• робота з родичами:

— під час хвороби;

— після смерті пацієнта;

• робота з персоналом хоспісу.

Робота з хворими. У термінальних хворих зростає або знову з'являється потреба в підтвердженні їхньої значущості, любові, прощенні й примиренні з самими собою, з тими, хто їх оточує, і Богом, у розумінні сенсу життя та смерті. Багато пацієнтів потре­бують духовної допомоги.

Одним з важливих розділів психологічної підтримки хворих є невербальна психотерапія, особливо фізичний контакт. Дуже часто саме тримання за руку, дотик допомогли побудувати близь­кий емоційний контакт із хворими, які вважають себе зараз­ними.

Необхідно зупинитися на чиннику присутності й часу. Відчут­тя самотності у хворого буває яскраво вираженим, тому найбіль­ше, що можна дати пацієнтові в даному разі, — це наша присут­ність і наш час. Для хворих у стадії депресії це дуже важливий психотерапевтичний момент (особливо мовчання).

Мета індивідуальної психотерапії — допомогти людині знай­ти сенс життя, розділити його самотність, підтримати, допомогти хворому усвідомити свої тілесні, душевні, духовні потреби.

Робота з родичами під час хвороби їхнього близького. Турбота про родичів є важливою складовою турботи про вмираючого. До­помога родичам під час хвороби їхнього близького полягає в під­тримці, підбадьорюванні, за потреби — навчанні прийомам до­гляду за хворим, у забезпеченні інформацією про особливості пе-ребігу захворювання в термінальний період, про потреби хворого, способи їх задоволення.

Робота з родичами після смерті хворого. Після втрати близь­кого родичі особливо, потребують психологічної підтримки. Ве­лику психотерапевтичну дію справляють такі моменти: участь у поминаннях колишнього пацієнта, телефонні дзвінки з виражен­ням співчуття, листівки зі співчуттям, відвідини родичів удома, проведення груп підтримки або тематичних зустрічей для роди­чів. Такі зустрічі проводять один раз на 3 міс, вони мають нефор­мальний характер і присвячені певній темі; на них присутні й працівники хоспісу. Ці зустрічі дають змогу проявити свої стри­мувані, а деколи і неусвідомлювані відчуття суму й печалі.

Робота з персоналом хоспісу. У хоспісі працюють люди, що бажають допомогти та полегшити чуже горе. Працівники хоспісу розвиваються (психологічно й духовно) і змінюються в процесі роботи з вмираючими людьми. Відбувається природний відбір кадрів, а ті, хто залишаються, стають висококваліфікованими фа­хівцями.

Психологічна допомога персоналу передбачає такі елемен­ти:

— просвітницьку роботу (на заняттях співробітники хоспісу вивчають основи психологічних знань);

— ознайомлення під час індивідуальних бесід з психологіч­ними особливостями конкретних пацієнтів і тактикою їхнього поводження на певному етапі;

— багато працівників хоспісу є віруючими людьми й викорис­товують своє духовне життя (відвідини церкви, читання Біблії, молитва) як джерело сили, надії і любові;

— для запобігання розвитку синдрому згорання і підтримки стомлених співробітників розроблено систему надання годин від­починку з метою переключити їх на інший вид діяльності;

Можна сказати, що важлива частина роботи хоспісу — надан­ня психологічної допомоги хворим та їхнім родичам і персоналу. Таким чином, найдоцільнішим є розвиток, психологічної роботи в хоспісі за цими трьома напрямками.


Читайте також:

  1. Акт експертизи підписується кожним експертом і засвідчується печаткою медичної установи, на базі якої проводилася судово-психіатрична експертиза.
  2. Алгоритм дії медичної сестри
  3. Алгоритм дії медичної сестри
  4. Алгоритм дії медичної сестри
  5. Алгоритм дії медичної сестри
  6. Базові поняття про класифікацію медичної техніки
  7. Ведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхо1
  8. ВИДИ І обсягИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ.
  9. Висновок медичної комісії
  10. Відповідальність у цивільному праві. Принципи компенсації моральної шкоди у сфері медичної діяльності.
  11. Встановлення пріоритетів при допомозі аналізу АБВ
  12. Госпітальні види медичної допомоги.




Переглядів: 7877

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Філософія паліативної допомоги | Міждисциплінарний підхід до надання паліативної допомоги

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.