Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Променева терапія

Променеву терапію застосовують при чутливих до променевої дії пухлинах (дрібноклітинний рак легені, рак молочної залози, носоглотки, гортані, інші пухлини голови й шиї, саркома Юїнга, |щк шийки матки та ін.) самостійно або в поєднанні з операцією, хіміотерапією. Використовують різні методи променевої терапії (дистанційну у-терапію, внутрішньопорожнинну променеву терапію, нейтрони, протони, радіоактивні ізотопи і т. д.).

При променевій терапії успіх лікування залежить від розмірів пухлини, ураження регіонарних лімфатичних вузлів інших ор-гііиів, форми росту пухлини, морфологічної будови (ступені ііжшкісноеті), віку, загального стану хворого тощо. Променева терп пія може бути призначена як основний і єдиний метод лікування або як додатковий до хірургічного чи хіміотерапії. У таких випадках мова йде про комбіноване лікування. Опромінення може идійснюватись у доопераційний або/і післяопераційний період. Променева терапія покращує результати хірургічного лікування. Інколи після опромінення первинно неоперабельно поширеної пухлини з'являється можливість провести резекцію органа або видалити у межах здорових тканин. У разі призначення післяопераційної променевої терапії акцент робиться на опроміненні ділянки операції (операційного поля), а також зон регіонарного метастазування.

Побічні й негативні реакції та ускладнення променевої

терапії

Усі реакції організму на опромінення поділяються на загальні

та місцеві.

Загальні реакціі полягають у зміні морфологічного складу крові (лімфопенія, тромбоцитопенія), порушеннях серцево-судинної дільності (тахіаритмія, артеріальна гіпотензія чи гіпертензія), функцій ендокринної та нервової систем. Це проявляється порушенням сну, блюванням, тенезмами, загальною слабкістю, болем у ділянці серця тощо.

Місцеві реакції спостерігаються у тканинах, які потрапили безпосередньо в зону опромінення:

— епіляція (випадіння волосся) розпочинається через- 3 тиж. після опромінення в сумарній дозі 5 Гр. Ріст волосся поновлюється через 8—10 тиж.;

— реакції на шкірі проявляються у вигляді вологого епі-

дерміту, гіперпігментації або депігментації; минають швидко;

— гостра еритема — яскраво-рожева пляма з набряком дерми, болюча (лікування: олійні емульсії, екстракт ромашки, мазь із антибіотиками і преднізолоном);

— ерозивний променевий дерматит (лікування: мазі, що стимулюють процеси регенерації);

— променеві виразки шкіри.

За механізмами розвитку виразки шкіри і видимих слизовий оболонок їх можна поділити на дві групи:

1) виразки або нориці, які виникли внаслідок розпаду пухлини;

2) виразки, які розвинулись як ускладнення променевої терапії.

Хіміотерапія

Одним із методів лікування раку є хіміотерапія — застосування лікарських засобів синтетичного чи природного походження для стійкого незворотного припинення розмноження злоякісних клітин. Хіміотерапія на сьогодні стає найважливішим методом лікування при злоякісних пухлинах. Хіміотерапію призначають для зменшення маси пухлини при неоперабельній пухлині, після операції для запобігання розвитку метастазів (ад'ювантна хіміотерапія) або за наявності метастазів. Останнім часом застосовують також хіміотерапію при операбельних пухлинах з подальшим продовженням лікування після операції (неоад'ювантна хіміотерапія).

При деяких захворюваннях сучасна хіміотерапія як основний компонент лікування, забезпечує лікування значної кілкості хворих (злоякісні семіномні і несеміномні пухлини яєчка, хоріонепі-теліома матки, локалізовані форми остеогенної саркоми, рак молочної залози, саркома Юїнга, нефробластоми в дітей та ін.). Частіше хіміотерапія приводить до повної або часткової регресії пухлини з різною тривалістю ремісії (дисемінований рак молочної залози, яєчника, меланома, дрібноклітинний рак легенів та ін.), що збільшує тривалість життя хворих і зменшує клінічні прояви захворювання. Хіміотерапія використовується також при раку шлунка, товстої кишки, передміхурової залози, сечового міхура,

нирки тощо.

Окрім цитостатичних препаратів при хіміотерапії призначають ендокринні лікарські засоби, які частіше застосовують при гормонозалежних пухлинах (рак молочної залози, щитоподібної шілози, ендометрія, передміхурової залози та ін.).

Протипухлинні препарати називаються цитостатиками.

Класифікація цитостатиків:

1) алкілувальні препарати (циклофосфамід, тіофосфамід, де-гранол, сарколізин, бензотеф). Завдяки наявності 8Н₂-групи вони иступають у взаємодію з нуклеїновими кислотами клітини дають реакцію алкілування, що призводить до порушення обміну і

загибелі клітини;

2) антиметаболіти (метотрексат, 5-фторурацил, фторафур, 6-меркаптопурин тощо). Селективно гальмують утворення ДНК, що зумовлює припинення поділу клітини та її загибель;

3) антибіотики (адріаміцин, блеоміцин, дактиноміцин О, мі-томіцин С, епірубіцин та ін.). Спричинюють порушення синтезу

ДНК і РНК;

4) препарати рослинного походження (вінкристин, вінблас-тин, етопозид, колхамін) — мітотичні отруйні речовини, які блокують фазу мітозу клітин;

5) інші протипухлинні препарати:

а) ферменти (Ь-аспарагіназа);

б) тріазени (дакарбазин);

в) похідні сечовини (ломустин, гідроксисечовина);

г) комплексні сполуки платини (цисплатин, карбоплатин, платидіам);

д) похідні метилгідразину (прокарбазин).

Переваги і недоліки, хіміотерапії Переваги:

• дія хіміопрепаратів поширюється на весь організм. Хіміопрепарати діють на невиявлені, «приховані» злоякісні клітини (це одне із завдань додаткової хіміотерапії);

• можливість проведення хіміотерапії в амбулаторних умовах.

Недоліки:

• вузький спектр терапевтичної дії (лише пошкоджувальний

вплив);

Паліативна допомога інкурабельним онкологічним хворим

• низька доза цитостатиків не лише зменшує ефективність дії, а й може зумовити посилений ріст пухлини;

• передозування хіміопрепаратів у більшості випадків призводить до виникнення негативних побічних ефектів та ускладнень і таким чином несприятливо впливає на загальний стан хворого й тривалість життя;

• вибірковість дії цитостатиків, у результаті чого пошкоджуються здорові тканини організму;

• низький рівень антибластичної дії хіміопрепаратів. Хіміотерапію можуть проводити лише лікарі, які пройшли

спеціальну підготовку.

Показання і протипоказання до проведення хіміотерапії Показання:

• дисемінований, первинно-неоперабельний або резистентний до опромінення рак;

• швидко прогресуючі, низькодиференційовані пухлини;

• ураження деяких внутрішніх органів і тканин (злоякісні лімфоми, дрібноклітинний рак легенів, метастази в плевру, очеревину, скелет тощо).

Протипоказання:

• похилий і старечий вік;

• тяжкий загальний стан і супутні захворювання, передусім інфекційні (високий ризик проведення цитостатичної терапії);

• психічні хвороби;

• психічна лабільність, негативізм до проведення хіміотерапії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПАЛІАТИВНА ДОПОМОГА ІНКУРАБЕЛЬНИМ ОНКОЛОГІЧНИМ ХВОРИМ	\|	Біотерапія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.