Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Функції грошей

 

Функція Суть Форма реалізації
Міра вартості Гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надають їм форму ціни Реалізують себе через взаємодію з масштабом цін. Визначають умови девальвації або ревальвації.
Засіб обігу Гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їх обіг. Визначається кількістю грошей, необхідних для обігу (прямо пропорційно сумі цін і обернено пропорційно швидкості обороту грошей).
Засіб платежу Гроші забезпечують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб`єктами економіки Гроші виступають засобом погашення боргу, забезпечують безперервність виробництва
Засіб нагромадження Гроші забезпечують збереження вартості, слугують абстрактною формою багатства Гроші створюють резерви платіжних засобів, забезпечують умови розширення виробництва і зростання прибутків
Світові гроші Гроші виконують рух вартості в міжнародному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами Гроші забезпечують міжнародні платежі, виступають міжнародним купівельним засобом і формою матеріалізації суспільного багатства

Міра вартості— це функція, в якій гроші забезпечують ви­раження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Вартість товару не може бути ви­ражена інакше, ніж порівнюванням її з товаром — загальним ек­вівалентом, вартість якого загальновизнана. І тільки через кількісне визначення в одиницях товару-еквівалента здійснюєть­ся вимірювання вартості товарів.

Міра вартості – це грошова одиниця, що використовується для вимірювання та порівняння вартостей товарів та послуг. Гроші реалізують свою функцію міри вартості через взаємодію з масштабом цін.

Масштаб цін – це не функція грошей, а засіб вираження вартості товарів у грошових одиницях. Масштаб цін за умови золотого обігувизначавсяяк вагова кількість благородного металу, прийня­того за грошову одиницю. Так, в Англії фунт стерлінгів як грошова одиниця дорі­внював фунту срібла, а монета карбувалася вагою 1/240 фунта срі­бла. В умовах обігу неповноцінних грошей усі держави світу перестали фіксувати золотий вміст грошових одиниць, тому масштабом цін вважається величина грошової одиниці.

Гроші як міра вартості використовуються для надання кількіс­ного виразу всім економічним процесам і явищам.

Функцію міри вартості гроші виконують ідеально. Виробник за­здалегідь, до появи з товаром на ринку, визначає ціну, за якою вигі­дно продати його, наявність грошей у будь-якій формі не обов'яз­кова. Продаж взагалі може відбуватися в борг, під майбутні гроші, але ціна визначається в момент операції купівлі-продажу.

Засіб обігу — це функція, в якій гроші с посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Обмін товарів за допомогою грошей у цій функції здійснюється за схемою Т—Г—Т’.

Функцію засобу обігу гроші виконують миттєво. Миттєвість послаблює вимоги до сталості грошей у цій функції. Зне­цінення ж грошей викликає у їх власників недовіру до її купівельної спроможності та бажання швидше їх перетворити в товари, що стимулює ажіотажний попит та бартеризацію обміну.

У сучасних умовах використання грошей як засобу обігу здійс­нюється переважно в роздрібній торгівлі, при наданні послуг насе­ленню, у міжнародній торгівлі та ін. Проте і в цих сферах поступо­во звужується використання цієї функції завдяки проникненню сюди кредитних відносин, особливо в країнах з розвинутою рин­ковою економікою.

Засіб платежу — це функція, в якій гроші обслуговують пога­шення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами еконо­мічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

Поява її була зумовлена продажем товарів у кредит, оскільки при цьому виникав борг, погашення якого здійснювало­ся грошима. Сфера їх застосування дуже широка й охоплює: платежі між під­приємствами, господарськими організаціями та установами за взаємними борговими зобов'язаннями.

Необ­хідність сталості грошей у цій функції виявляється ще гостріше, оскільки тут діє фактор часу. Якщо за час користування кредитом гроші знеціняться, то кредитор не поверне позиченої ним вартості і зазнає збитків, бо він не зможе купити за повернуту суму грошей попередню кількість товарів у зв'язку з їх подорожчанням. Боржник відповідно матиме на цьо­му виграш. Щоб уникнути цього, доводиться коригувати процен­тну ставку відповідно до знецінення грошей, що негативно впли­ває на стан кредитних відносин в економіці. Крім того, саме по собі підвищення позичкового процента є інфляційним чинником і призводить до дальшого знецінення грошей.

Засіб нагромадження — це функція, в якій гроші обслугову­ють нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.

Виникнення цієї функції стало можливим тоді, коли товаровиробник виявився спроможним час­тину грошової виручки від продажу своїх товарів не витрачати на придбання інших споживних вартостей, а відкласти на майбутнє, зберегти. Для цього продуктивність його праці повинна перевищу­вати його поточні виробничі та споживчі потреби, тобто бути на досить високому рівні розвитку.

Нагромадження грошей як скарбу було стихійним наслідком і виразом виникнення надлишку про­дуктів у простих товаровиробників.

З розвитком товарного виробництва змінювалися цілі нагромадження скарбу. Товаровиробники почали нагромаджувати скарб заради розширення виробництва й одержання додаткового прибутку в майбутньому. Це набуло форми надання скарбів у борг, розміщення його в банках, цінних па­перах, що приносило їм прибуток у вигляді процентів, дивіден­дів. Відтоді ця функція змінила назву з функції нагромадження скарбу на функцією нагромадження вартості. Звідси й високі вимоги до сталості грошей при виконанні цієї функції, оскільки саме в ній гроші найбільше потерпають від інфляції.

Гроші ж, що обслуго­вують нагромадження вартості, на певний час виходять з оборо­ту, зупиняють свій рух, і їх маса визначається іншими, більш широкими потребами, ніж потреби грошового обігу.

Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Гроші на світовому ринку виконують функції загального пла­тіжного засобу, загального купівельного засобу і засобу перене­сення багатства з однієї країни в іншу. Отже, світові гроші — це комплексна функція, що повторює, по суті, всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку. Цю функцію виконують національні валюти економічно найсильніших країн світу – долар США, Євро, англійський фунт стерлінгів, японська йєна.

Отже, саме у функціях, що їх виконують гроші, найкраще виявляється значення цього інструменту для сучасної економіки та суспільства загалом. Крім того, вони сприяють існуванню суспільства та налагодженню важливих господарських та соціальних зв’язків у ньому.

 


Читайте також:

  1. IV. ТИМЧАСОВА ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ
  2. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  3. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
  4. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
  5. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
  6. Аналіз міжринкової взаємодії товарів і грошей
  7. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
  8. Асимптоти графіка функції
  9. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
  10. Базові функції, логічні функції
  11. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків.
  12. Банківська система та її основні функції




Переглядів: 5172

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Аудиторський висновок, у якому робиться відмова від надання висновку аудитора | Форми грошей та їх еволюція.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.