• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Форми грошей та їх еволюція.

Лекція №2. Тема: Сутність і функції грошей (продовження).

План

1. Форми грошей та їх еволюція.

2. Якісні властивості грошей.

3. Роль грошей у розвитку ринкових відносин в Україні.

Історія грошей по суті є процесом поступового відбору окремих товарів чи особливих штучних форм, найбільш придатних виконувати функції грошей у певних ринкових умовах.

Різноманітні форми, яких набували гроші, доцільно простежувати в процесі їх еволюції.

Товарні гроші		Металеві гроші		Паперові гроші		Депозитні гроші
Готівкові гроші		Безготівкові гроші

Висхідна форма повноцінних

Товарними грошима спочатку були предмети першої необхідності, а потім предмети розкоші

Повноцінні

Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товар, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети

Змішані форми

У країнах використовували повноцінні гроші, в інших – неповноцінні. Крім того, в одних і тих самих країнах поряд з повноцінними монетами нерідко використовувалися неповноцінні (білонні) монети, а також паперові знаки грошей (банкноти)

Неповноцінні

Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу, вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, електронні гроші)

Еволюція форм грошей відбувалася в напрямі від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні гроші.

Повноціннимибули гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети.

Початковою висхідною формою повноцінних грошей були товарні гроші. Спочатку це були предмети першої необхідності - худоба, сіль, зерно, риба, хліб тощо як найбільш ходові товари. На зміну предметам першої необхідності в ролі грошей поступово прийшли предмети розкоші, прикраси. Такі гроші відповідали потребам обміну на його найнижчих стадіях. Бартерний обіг мав деякі недоліки перед грошовим обігом:

1. Не забезпечував багатоплановості обігу;

2. Збільшував операційні витрати;

3. Збільшував комерційний ризик;

4. Відсутність умов асинхронізації обмінних операцій у часі.

Другий великий поділ праці (відокремлення ремесла від землеробства) істотно розширив межі товарного виробництва й обміну та прискорив розвиток ринку. В обмін почали надходити не просто надлишки продуктів, а товари, спеціально виготовлені для даної цілі. На їх місце ринок стихійно висунув метал. З появою металевих грошей вони використовувалися у формі простих зливків чи кусків металу.

Форма зливків обумовлювала певні незручності. У кожній платіжній операції необхідно було зважувати зливки, визначати пробу і, що найгірше, ділити їх на частини. Щоб уникнути цих незручностей, зливки робили різної ваги. Держави стали виготовляти за встановленою формою зливки металу, вагу і пробу яких засвідчували своїм штемпелем. Такі зливки дістали назву монети.

Назва «монета» походить від першого монетного двору, що був відкритий у Римі при храмі Юнони-Монети в ІІІ ст. до н.е.

Монета виявилася найдосконалішою формою повноцінних грошей, тобто тих, що функціонують в обігу з власною субстанціональною вартістю.

Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу та не мають власної трудової вартості. При цьому їх вартість може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, депозитні та електронні гроші). У сучасний період усі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима.

Основними формами неповноцінних грошей є білонна (розмінна) монета, паперові гроші (казначейські зобов'язання), банківські зобов'язання (банкноти), депозитні вклади, квазігроші. Фактор довіри до цих форм стає вирішальним для їх функціонування як грошей, завдяки чому вони дістали також назву кредитних.

Через незначне поширення золота у природі видобуток його не міг встигати за зростанням місткості ринку і потреб його в грошовій масі. Сама вартість грошей у нових умовах повинна була більш гнучкою, більш податливою до державних регулятивних заходів. Ці вимоги не могло більше виконувати золото. Відбувся процес демонетизації золота: спочатку з обігу були вилучені золоті монети, замість них сферу обігу стали обслуговувати неповноцінні гроші, а згодом повністю було зупинено обмін неповноцінних грошей на золото в будь-якій формі.

Демонетизація -це процес втрати благородними металами (золотом і сріблом) функцій грошей.Демонетизацію срібла було завершено наприкінці 19 ст. Демоне­тизацію золота юридичне закріплено другою поправкою до Стату­ту МВФ, чинною з 1-го квітня 1978 р,, внаслідок чого було ска­совано офіційну ціну золота. За золотом фактично збереглась роль страхового фонду від наслідків інфляції, резерву потенцій­них ліквідних ресурсів, засобу забезпечення міжнародних креди­тів, що залучаються для покриття дефіциту платіжного балансу окремої країни.

До основних причин демонетизації можна віднести неспромож­ність дорогоцінних металів задовольняти все зростаючі потреби товарообігу в грошах, високий рівень їх зношення у процесі обігу та значні втрати на виготовлення золотих монет, а також склад­ності державного регулювання економіки.

Новий етап у розвитку монети як форми справжніх грошей пов'язаний з виникненням білонної монети, тобто розмінної, з дрібною вартістю. Головна відмінність її полягає в тому, що вона карбується не з дорогоцінного металу, а отже є неповноцінною. Вона призначена для забезпечення нормального виконання грошових функцій основною (валютною) монетою.

Між періодами використання повноцінних і неповноцінних грошей знаходиться епоха використання змішаних форм.

Паперові гроші - це нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законодавчо обов'язковими до приймання у всі види платежів. По суті, це – завершена форма знака вартості, яка відірвалася не тільки від субстанціональної вартості грошей, а й від реальних потреб обороту. Емітенти паперових грошей – державне казначейство або центральний банк. Після впровадження паперових грошей в обіг довіру до них може підтримувати певний час держава методами економічної політики.

Визначальними ознаками паперових грошей є випуск їх для покриття бюджетного дефіциту; нерозмінність на золото; примусове запровадження в оборот; нестабільність курсу і неминуче знецінення. З моменту припинення обміну банкнот на золото у 1976 р. відмінності між банкнотами і білетами державної скарбівниці зникли.

Кредитні гроші (вексель, банкнота, чек)- це узагальнена назва різних видів грошей, що виникають як заміщення майнових боргових зобов’язань приватних осіб та держави.

Сучасні кредитні гроші - це знаки вартості, які відображають реальні потреби товарообігу, оскільки емітуються в межах реального руху товарів. Кредитні гроші виникли на основі кредитних відносин в результаті заміни готівки борговими зобов'язаннями – чеками, векселями, кредитними картками. Кредитні гроші історично пройшли таку еволюцію: вексель, банкнота, чек, депозитні та електроні гроші.

Банківські гроші - це теж неповноцінні знаки вартості, які емітуються банками на основі кредитування реальної економіки, завдяки чому їх випуск тісно пов'язується з потребами обороту, забезпечується їх вилучення з обороту і підтримка стабільної вартості. У цьому полягає їх принципова відмінність і перевага порівняно з паперовими грошима.

Депозитні гроші - це різновид банківських грошей, який існує у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб'єктів у банках. Вони не мають речового виразу і використовуються для платежів у безготівковій формі. Рух їх здійснюється по рахунках у банках і не виходить за межі банківської системи. А приводяться вони в рух за допомогою технічних інструментів - чеків, платіжних доручень, пластикових карток тощо.

Електронні гроші - це різновид депозитних грошей, коли переказування грошових сум по рахунках у банках здійснюється автоматично з допомогою комп'ютерних систем за безпосередніми розпорядженнями власників поточних рахунків. Ця форма органічно поєднує у собі всі переваги депозитної та готівкової форм грошей: немає потреби переносити чи перевозити великі маси готівки; досягається значна економія витрат на їх виготовлення, збереження, перерахування, перевезення тощо; кожний платник має можливість вмить виконати платіж, попередньо перевіривши всі його умови і здійснивши відповідні розрахунки, як і в платежах готівкою. Носієм електронних грошей є пластикова картка – іменний грошовий документ, що видається банком власнику поточного рахунку і дає йому можливість оплатити через комп’ютерні мережі свої покупки і погасити борги переказом грошей по рахунку без використання готівки.

"Квазігроші", або майже гроші - це специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена, відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм. До них належать довгострокові депозити, акції тощо.

Казначейські гроші – це неповноцінні знаки вартості або різновид цінних паперів, які розмішуються на добровільних засадах, засвідчують внесення їх тримачами грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу протягом всього терміну володіння ними.

Банківські гроші – це теж неповноцінні знаки вартості, які емітуються банками на основі кредитування реальної економіки, завдяки чому їх випуск тісно пов’язується з потребами обороту, забезпечується їх вилучення з обороту і підтримка стабільної вартості. У цьому полягає їх принципова відмінність і перевага порівняно з паперовими грошима.

Багатовікова еволюція грошей спричинила той факт, що в сучасній економіці гроші – це інструмент у матеріальній (банкноти, монети) або нематеріальній (запаси на рахунках у банках) формі, в якому виражені ціни на товари і послуги та за який можна ці товари чи послуги придбати.

Читайте також:

1. IV. ТИМЧАСОВА ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ
2. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
3. Автоматизовані форми та системи обліку.
4. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
5. Акредитив та його форми
6. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
7. Аналіз міжринкової взаємодії товарів і грошей
8. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.
9. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
10. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
11. Безособові дієслівні форми на –но, -то
12. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки

Переглядів: 2708