МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Поняття адміністративного права, його предмету та методу.ПЛАН ЛЕКЦІЯ 1. Поняття адміністративного права і його місце у правовій системі держави 1. Поняття адміністративного права, його предмету та методу. 2. Система та джерела адміністративного права. 3. Адміністративне право як наука. 4. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
Термін «адміністративне» бере початок від слова «адміністрація», яке має латинське походження. Воно утворене за допомогою префікса «ад» — «до», «при» і кореня «міністр» – «підлеглий», «виконавець». В українській мові слово «адміністрація» означає управлінський орган (адміністрація підприємства, установи) або управління в цілому (вид діяльності). Адміністративному праву притаманні визначені межі правового регулювання — сфера діяльності органів державної виконавчої влади, а також виконання органами місцевого самоврядування делегованих державою функцій виконавчої влади. Відносини виникають, розвиваються та припиняються між вищими та місцевими органами державної виконавчої влади (Кабінет Міністрів України — Голова державної адміністрації); органами державного управління та підлеглими їм підприємствами, установами (Міністерство освіти, науки, молоді та спорту — відповідний навчальний заклад); органами виконавчої державної влади, які не пов'язані безпосередньо підлеглістю (Міністерство внутрішніх справ — Міністерство закордонних справ); органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями (Голова державної адміністрації — обласна рада депутатів, орган внутрішніх справ — громадська організація); органом державної виконавчої влади та громадянами й іншими фізичними особами (орган внутрішніх справ — громадянин, який звернувся за отриманням паспорта; Міністерство закордонних справ — іноземець, який звернувся в представництво за кордоном за візою для в'їзду в Україну або транзитного проїзду через Україну). Предмет адміністративного права умовно можна поділити на 2 частини: 1. Внутрішньо-апаратні відносини (відповідні юридичні норми закріплюють систему органів виконавчої влади, організацію служби в них, компетенцію органів та службовців, їх взаємовідносини, сюди ж можна віднести відносини адміністрацій організацій, діяльність яких регулюється адміністративним правом (військові частини, вузи та ін.) з їх службовцями, студентами. 2. Взаємовідносини адміністративної влади з підприємствами, установами, організаціями будь-яких організаційно-правових форм з громадянами. На сучасному етапі зміст предмета адміністративного права суттєво розширюється за рахунок включення до нього суспільних відносин, що складаються у сфері управління в межах не лише державної, а в цілому публічної влади, складовими якої є: 1) державна влада; 2) місцеве самоврядування. Відносини, що складають предмет адміністративного права, характеризуються такими особливостями: · виникають тільки в результаті державно-управлінської (владної) діяльності; · в них обов’язково бере участь виконавчо-розпорядчий орган держави; · завжди є наслідком свідомої, цілеспрямованої, вольової діяльності від імені держави. Адміністративне право – це управлінське право. Воно регулює відносини, які виникають під час формування та функціонування державної адміністрації, обслуговує сферу державного управління. Управління існує у всіх сферах суспільного життя, це діяльність значна за обсягом і різноманітна за змістом. У деяких випадках управлінська діяльність настільки специфічна, настільки пов'язана з особливим видом діяльності, яка управляється, що її регламентують норми не адміністративного, а інших галузей права. Так, управлінську діяльність адміністрації підприємств, установ по відношенню до їх робітників регулює трудове право, а управлінські відносини пов'язані з фінансами – фінансове право. Тому, у визначені предмета адміністративного права потрібно внести наступне уточнення: воно регулює всі управлінські відносини, за винятком тих, які регламентовані іншими галузями права України. Головним завданням адміністративного права, виходячи з його предмету – є правове регулювання організаційних, управлінських стосунків у суспільстві (адміністративна діяльність) та правоохоронна діяльність держави, що включає встановлення всілякого характеру правових заборон, застосування до порушників різноманітних державно-примусових засобів, зокрема й адміністративної відповідальності. Метод правового регулювання: 1) Це спосіб розв'язання поставлених цілей. 2) Характеризує вольовий бік регулятивних властивостей галузі. Для адміністративного права характерне домінування владного, імперативного змісту його методу. Управління передбачає домінування, перевагу однієї волі над іншою, а часто і підлеглість однієї особи іншій. В системі управлінських зв'язків суб'єкти не рівні ідо того ж вони виконують різні соціальні ролі. Цю нерівність адміністративне право не може і не намагається усунути, навпаки така нерівність закріплюється у законодавчому порядку, у цьому полягає головна особливість змісту адміністративно-правового методу (нерівність, асиметрія суб'єктів управлінських відносин) Слід також зазначити, що такий же метод державного примусу є домінуючим і в інших правових галузях, що регулюють відносини в сфері державного управління (фінансове, земельне, екологічне право). Зміст методів адміністративного права складається з таких компонентів: · приписи – це покладення прямого юридичного зобов’язання чинити ті чи інші дії в умовах, які передбачені нормою; · заборони – це покладення прямих юридичних обов’язків не чинити тих чи інших дійв умовах, які передбачені нормою; · дозволи – юридичний дозвіл чинити ті чи інші дії, або утриматись від їх вчинення за своїм бажанням. За колом суб'єктів, між якими виникають адміністративно - правові відносини, адміністративне право поділяється на: · адміністративне публічне право – сукупність правових норм, що регулюють управлінські відносини між державою та юридичними особами, які не належать до іноземної держави. · адміністративне приватне право – сукупність норм, що регулюють відносини управлінського характеру, які виникають між державою та фізичними особами на підставі юридичних актів (паспортний режим, порядок пересування іноземних громадян у країні, організації та проведення демонстрацій, мітингів, ліцензування підприємницької діяльності фізичної особи). Адміністративне право відноситься до фундаментальних галузей права, його норми регулюють управлінські відносини, однією з сторін яких виступає держава в особі її органу або посадової особи. Читайте також:
|
||||||||
|