Сучасний стан та проблеми музейної справи Туреччини.

Участь у міжнародних організаціях

1945 року Туреччина вступила в ООН.

У 1952 році країна вступила в блок НАТО.

1964 країна стала асоційованим членом Європейського Співтовариства.
У 1987 році Туреччина офіційно звернулася в ЄС з проханням про прийом в цю організацію як повноправний член. Розгляд цього питання поки відкладений.

1983 року стала членом Конвенції про охорону Світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

До попереднього списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО включив 38 пам’яток Туреччини, повідомив Міністр культури Туреччини Ертугрул Гюнай. 20 квітня посадовець зустрівся із генеральним директором ЮНЕСКО Іриною Боковою у Стамбулі.

На разі 10 пам’яток Туреччини включено до списку Світової спадщини, однак міністр повідомив, що продовжується робота щодо включення до списку і неолітичного міста Чаталхоюк. До списку 2012 р. входять також античне місто Айзаной, руїни міст Афродізіас, Перге, Сагаласос, музей на відкритому повітрі «Єшемек», архітектурний ансамбль ордена Хаджи Бекташа Велі, історичні монументи у місті Нігде, палац Ісхак Паші, Кекова, монастир Сюмела та міський район Одунпазари.

Як відомо, до Світової спадщини ЮНЕСКО включають видатні культурні та природні цінності, що становлять надбання усього людства.

У класичному списку семи чудес світу є дві турецькі пам’ятки :Храм Артеміди в Ефесі 550 р. до н. е.. Мавзолей у Галікарнасі 351 р. до н. е.

Членами ІКОМу є багато науковців та директорів Турецьких музеїв. Одним з найбільш відомих Є Назан Тапчан Ольстер –це директор музею турецького та ісламського мистецтв з 1978 року. Працювала в якості помічника хранителя у музеях Мюнхена та Відню та запрошеного дослідника у ісламському музеї Берліну. Вона є автором багатьох наукових праць по ковдрах та килимах, мистецтві художньої роботи по металу, музеологіїї та культурному обміну. Була названа музеєологом року у Туреччині, отримала міжнародне визнання та нагороди, зокрема Chevalier des Arts des Lettres у Франції, та орден Kavalieri de Otri в Італії.[4]

Сучасний стан музейної справи в Туреччині характеризується невпинним зростанням кількості музеїв та підтримкою данної сфери державою. Найбільш значними подіями у туристично-музейній діяльності у цьому році був розгляд Міністерством культури і туризму можливості включення генуезьких фортець на території Криму в новий міжнародний туристичний маршрут.
За даними Курортно-інформаційного центру Криму, маршрут передбачає відвідування генуезьких фортець, розташованих в Причорномор'ї. Навесні в Крим приїде делегація турецького міністерства, яка відвідає фортеця в Судаку та інші подібні об'єкти на півострові і розгляне питання їх включення в новий туристичний маршрут.
На території Криму розташовано кілька фортець, побудованих генуезцями в XIII-XVст.
Як повідомляло агентство Крим, ЮНЕСКО розглядає можливість включення пам'ятників Феодосії в список всесвітньої спадщини в складі міжнародного проекту «Торгові пости і фортифікаційні споруди на генуезьких торгових шляхах від Середземномор'я до Чорного моря».

Знаменитий православний Студійський монастир у Стамбулі збираються передати мусульманам. Монастир (від Якого зараз залишилась Лише Руїни) перейде від Міністерства культури в підпорядкування Генерального Управління вакуфом (релігійнім майном) i буде перетворено з філії музею "Айя Софія" в діючу мечеть, повідомило Турецький інформаційне агентство DHA. Студійській монастир, відомий також Як церква Іоанна Предтечі.[13]

Розкопки, які проводяться в рамках будівництва тунелю Мармарай, і далі проливають світло на історію Стамбула. Тунель з’єднає Європу та Азію за допомогою залізничного тунелю, прокладеного під протокою Босфор. З 2004 року завдяки розкопкам, необхідним для будівництва тунелю, в даній місцевості було виявлено 40 000 історичних артефактів. Zeynep Kalkan, директор Стамбульського археологічного музею і голова розкопок, заявила, що 90% робіт закінчені.Розкопки велися 500 робітниками за участю 60 експертів, починаючи з 2004 року. Приблизно 40 000 історичних експонатів, які проливають світло на 8,500-річну історію Стамбула, були виявлені під час земельних робіт.З самого початку розкопок робочим траплялися різноманітні знахідки, такі як скелети, церковні руїни, водні колодязі та інші сліди стародавніх цивілізацій. Одним з найбільш видатних історичних артефактів, який був виявлений під час розкопок, є порт четвертого сторіччя Theodosius, який належав Візантійській Імперії.Крім того, робітники виявили близько одного мільйона фрагментів глиняних горщиків і глечиків. Всі знахідки піддаються класифікації і, якщо це можливо, реставрації. Під час археологічних розкопок також були виявлені 36 затонулих суден, 30 з яких є вітрильними торговими судами, ще п’ять – галерами, які приводилися в рух веслярами. Всі вони затонули в період між 5 і 11 сторіччям н.е.[20]

Однією з глобальних проблем є те що Турецький уряд погрожує заборонити археологам інших країн розкопки на своїй землі до тих пір, поки в країну не будуть повернені тисячі артефактів, колись вивезених з її території. Музеї Стамбула і Анкари перестануть видавати свої скарби на виставки тим музеям світу, в яких зберігаються об'єкти турецьких претензій. Це справжня глобальна "культурна війна" (такий термін уряд Анкари вживає нерідко) - адже важко знайти у світі археологічний музей або музей з розділом античності, в якому б не зберігалися скарби, знайдені в землі Туреччини.

Люди живуть на цій території вже 200 тис. років. Тут є пам'ятники неоліту, егейської культури, саме тут розташовувалися знаменита Троя, а також Ефес і Пергам. Європейці почали тут археологічні розкопки в XIX столітті, і директора сучасних західних музеїв не грішать проти істини, оголошуючи вивіз старожитностей з країни їх "порятунком" - наприклад, мармурові рельєфи Пергамського вівтаря, що нині зберігаються в Берліні, були визволені німецькими археологами з печі для випалювання вапна .
Однак тепер, заявляє Ертугрул Гюнай, міністр культури і туризму Туреччини, все змінилося. "Наші музеї нині знаходяться на одному рівні з європейськими", - зазначає він, і за останні п'ять років Туреччина витратила, за його словами, "на історію" більше, ніж будь-яка інша європейська країна. У відповідь археологи світу, а з ними і деякі турецькі вчені (які воліють залишатися анонімними) готові навести десятки прикладів недбалого ставлення до пам'ятників історії та культури: зокрема, кілька міст античного періоду були затоплені при створенні нових водосховищ.
Так чи інакше в стані конфронтації з турецьким Міністерством культури виявилися нині Лувр, відділ старожитностей Метрополітен-музею, лондонський Британський музей та музеї Берліна. Не виключено, що один з приводів конфронтації - відкриття гігантського музею цивілізації, яке планується в Анкарі в 2023 році.[17]

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Туризм в країні	\|	Травня відвідай експозицію Музею Івана Гончара – безкоштовно!

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.