Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Програма технології формування та розвитку особистості в соціальній (соціально-педагогічній) роботі

Духовне оновлення України, процес демократизації суспільства, що значною мірою впливають на всі сфери людської життєдіяльності, передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості та співробітництва, багатогранного розвитку особистості, її здібностей і талантів. Саме тому сьогодні особливо актуальним є завдання по створенню сприятливого соціального середовища для розвитку творчої особистості юного громадянина. Мається на увазі не лише вплив сім'ї, школи, громадськості на формування особистості, а й тих чинників, які важче виявляються, прогнозуються:

- творче, культурне, релігійне оточення індивіда;

- національні традиції;

- вплив суспільно-економічних умов;

- вплив засобів масової інформації тощо.

За цих умов система соціальної допомоги виступає своєрідним координатором роботи з узагальнення різних впливів на розвиток творчої особистості. Тому системі соціально-педагогічної роботи потрібна політика протекціонізму з боку держави, суспільства, звернення до її інтересів і запитів. Без такої допомоги неможливо створити ефективні технології соціально-педагогічної діяльності, котрі сприяли б творчій особистості дитини чи молодої людини, забезпечували б їй можливість активного включення в діяльність щодо відтворення суспільства, формування її духовності, внутрішньої культури й гідності. Саме соціальні педагоги мають здійснювати такий поворот, стати трансляторами творчого оновлення в межах не лише школи, а й суспільства взагалі. Це і проблема, і програма дій для кожного соціального працівника-педагога, сутність якої - сприяння формуванню та розвитку творчої особистості молоді, її здібностей, обдарувань, творчого мислення, рис характеру тощо.

Завдання щодо виховання людей з високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної соціально-педагогічної науки і практики, а й як соціальна необхідність. Сьогодні суспільну ситуацію можна назвати критичною:

- знизився престиж творчих спеціальностей;

- залишає бажати кращого сприймання соціальною структурою новаторства, нестандартних рішень;

- прояви творчої активності особистості економічно не підтримуються державою.

Саме тому постає проблема охорони обдарованості людини, що висуває потребу вирішення низки проблем:

- виявлення засобів формування якостей творчої особистості;

- створення нових методик із розвитку цих якостей;

- вивчення основних категорій, що визначають зміст діяльності творчої особистості.

Творчість- це одна з основних філософських категорій, якою здавна користується людство. Саме тому творчість, творча діяльність людини с предметом дослідження різноманітних галузей наукового знання. Філософська наука пропонує визначення творчості як діяльності, результатом якої є створені матеріальні й духовні цінності.

Психологіявизначає творчість як діяльність, що породжує щось якісно нове, чого досі не існувало.

У педагогіцітворчість визначається як свідома, цілеспрямована, активна діяльність людини, спрямована на пізнання та перетворення дійсності, створення нових, оригінальних предметів, витворів, що ніколи раніше не існували, з метою вдосконалення матеріального та духовного життя суспільства.

Розглядаючи творчість суспільстваяк процес, що спрямований на перетворення світу, здійснення історичного розвитку, дослідники характеризують творчість особистості як вищий ступінь її активності, що спрямований на подолання конкретних суперечностей з метою пошуку істини.

Таким чином, «творчість» у широкому розумінні слова розглядається як діяльність, що породжує щось якісно нове.

У наш час автори теорії творчості застосовують термін «життєтворчість», визначаючи її як духовно-практичну діяльність особистості, що спрямована на проектування, планування, програмування й творче здійснення нею свого індивідуального життя. Особистість у цьому процесі виступає як розвинена індивідуальність, суб'єкт свого індивідуального життя, а об'єктом творчих діянь особистості виступає її власне життя.

Висновок:для соціальної роботи більш типовим є твердження, що творчість - це показник продуктивної діяльності людини. При цьому творчість розглядається як один із видів людської діяльності, спрямованої на розв'язання суперечності (творчого завдання), і для якої необхідні об'єктивні (соціальні, матеріальні) та суб'єктивні особистісні умови (знання, вміння, творчі здібності), а результат має новизну та оригінальність, особисту та соціальну значущість, а також прогресивність.

Специфіка творчості в діяльності соціального працівника полягає в соціальній зумовленості творчих дій (через посередництво директивно-інструктивних матеріалів, у яких конкретизовано соціальне замовлення суспільства); гуманізмі цього виду творчості, спрямованого на «пробудження» в особистості кращих рис і якостей; суб'єктивній свободі вибору дій, що розвиває почуття особистої відповідальності та сприяє піднесенню соціального педагога на особистісному, професійному рівнях.

Таким чином, творчість соціального педагога визначається як суб'скт-суб'єктна розвивальна взаємодія соціального працівника і клієнта, спрямована на формування творчої особистості. У цьому значенні поняття «творча особистість» постає сьогодні основним, центральним поняттям соціальної роботи.

Творчу особистість визначають як особистість, межі творчості якої охоплюють дії від нестандартного розв'язання простого завдання до нової реалізації унікальних потенцій (індивіда) в певні її галузі, та як людину, яка володіє певним переліком якостей, а саме рішучістю, умінням не зупинятись на досягнутому, сміливістю мислення, умінням бачити далеко за межі того, що бачать його сучасники й бачили його попередники.

Для творчої особистості соціального працівника погреба у творчості є життєвою необхідністю, а творчий стиль діяльності - найбільш характерним, головним показником.

Висновок: з огляду на подану інформацію будемо розглядати творчу особистість як таку, якій притаманні мотиваційна спрямованість, характерологічні особливості, творчі вміння та індивідуальні особливості психічних процесів.

Орієнтовний перелік якостей творчої особистості такий;

І. Підсистема мотиваційних якостей

- бажання пізнати себе;

- потяг до процесу творчості;

- творчий інтерес, допитливість;

- бажання бути визнаним, отримати високу оцінку своєї діяльності;

- потяг до пошуку нової інформації, фактів;

- економічний інтерес.

II. Підсистема характерологічних якостей

- сміливість;

- готовність до ризику;

- самостійність;

- ініціативність;

- упевненість у своїх силах і здібностях;

- незалежність поведінки;

- повага до інших;

- емпатійність;

- терпиме ставлення до інших;

- цілеспрямованість;

- наполегливість;

- уміння довести почату справу до кінця;

- працелюбність;

- вимогливість до себе;

- почуття гумору;

- задоволення від процесу творчості;

- спостережливість;

- терпиме ставлення до критики;

- енергійність;

- чесність, прямота суджень;

- відсутність нетерплячки при очікуванні винагороди;

- товариськість;

- самовідданість;

- упевненість при невизначеності й хаосі;

- скептицизм;

- гордість, почуття власної гідності;

- почуття прекрасного;

- моральність;

- емоційна активність.

Кожен суб'єкт соціальної взаємодії як неповторна індивідуальність характеризується своїм унікальним набором якостей, що визначає рівень її творчих досягнень і можливостей.

Висновок:найпріоритетніші завдання соціальної роботи нині пов'язані з пошуком шляхів вирішення проблем формування творчої особистості, розвитку індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов для самореалізації кожного вихованця. Це обов'язково потребує дослідження наступних аспектів: вивчення особливостей формування якостей творчої особистості вихованця в системі соціально-педагогічної роботи, виявлення якостей суб'єктів соціально-педагогічної роботи, що сприятимуть успіху їх творчої діяльності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Соціальна робота з молоддю	\|	Групи проблем, характерних для дитячого віку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.