Функціональний аспект діяльності соціального працівника

Функції соціального працівника - це предметно-інструментальна основа його професійної діяльності. Професійні функції соціального працівника дозволяють уявити структуру функціональних обов'язків як певну суму знань, умінь і навичок, які забезпечують професійну компетентність спеціалістів у практичній роботі. Ми приділяємо цим питанням особливу увагу тому, що відсутність у студентів уявлень про свої майбутні професійні обов'язки різко знижує мотиваційну функцію процесу навчання. За умови, коли в ході навчання студент чітко пов'язує свою навчальну діяльність із майбутніми функціональними обов'язками, відбувається актуалізація навчальної діяльності, підвищується відповідальність за якість засвоєння знань [1, С. 16].

Аналізуючи функції соціального працівника, вважаємо за необхідне підкреслити різноманітність підходів до їх виділення і класифікації.

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури [Сидоров В.М, Лавриненко І.М., Мещанкіна І.С.] свідчить про виокремлення двох підходів до характеристики професійної діяльності соціального працівника через аналіз виконуваних ним функцій: спектральний і процесуальний. Спектральний підхід характеризує конкретні рольові дії соціального працівника через спектр виконуваних ним функцій (або функціональний спектр). Процесуальний підхід базується на виокремленні функцій соціального працівника як частини процесу його професійної взаємодії з клієнтом, адекватного парадигмі «визначення проблеми - розробка плану - реалізація намірів - оцінка результату» (за Стівеном Шардлоу). Український дослідник В.М. Сидоров основні функції об'єднав у два класи: базові і спеціальні [13, С. 53].

До базових функцій за цією класифікацією автор відносить: діагностичну (оціночну), прогностичну, корекційну. До спеціальних, комунікативну, організаторську, правозахисну, превентивну, психо-терапевтичну, рекламно-пропагандистську, соціально-медичну, соціально-педагогічну, соціально-економічну.

Більшість дослідників не дотримується цієї класифікації й розрізняють від 7 до 20 узагальнених функцій сучасного соціального працівника. Охарактеризуємо найважливіші з них:

• діагностична - полягає у диференційованому, індивідуалізованому і точному визначенні, людей, проблем та умов, їх взаємозв'язків як необхідної основи для диференційованої допомоги (Хелен Нортен і Макс Сипорин). Діагностична функція соціального працівника охоплює вивчення, аналіз та оцінку життєвого поля клієнтів (індивідів, сімей, груп, спільнот); особливостей і проблематику їх соціального функціонування; ступінь вмотивованості клієнта на співпрацю із соціальним працівником, а також моніторинг процесу співпраці. Ця функція передбачає також і оцінку результатів, досягнутих у процесі соціальної роботи. Особливість її здійснення полягає в тому, що:

а) кожний індивід та його проблеми є неповторними, тому соціальному працівникові інколи досить важко визначити сутність проблеми конкретного клієнта і правильно визначити план допомоги;

б) експертна оцінка уточнюється у процесі взаємодії соціального працівника і клієнта; обсяг і характер інформації, якою має володіти соціальний працівник, щоб грамотно надати допомогу клієнту, можуть бути дуже різними, як і спосіб її здобуття;

в) більшість сучасних соціальних працівників вважає, що «люди [клієнти] самі здатні розпізнавати свою проблему,... їм потрібно допомогти лише сформулювати її»[21,С. 19];

- прогностична функція сприяє реалізації другої ланки парадигми «визначення проблеми - розробка плану - реалізація намірів - оцінка результату». Після експертної оцінки проблеми клієнта соціальний працівник може приступити до розробки плану розв'язання проблеми, що і є суттю прогностичної функції, яку можна охарактеризувати як визначення мети і міри втручання соціального працівника; прогнозування, програмування, проектування процесів розв'язання проблем клієнтів, надання їм необхідних сервісних послуг.

Здійснення прогностичної функції передбачає «визначення пріоритетів, оскільки проблеми, здебільшого, є багатогранними і вимагають дій за декількома параметрами. І знову ж важливо, щоб клієнти самі визначали свої пріоритети. Від соціального працівника вимагається лише деяка допомога у формулюванні плану,... виборі варіантів його виконання» [21, С. 20].

У зарубіжній практиці соціальної роботи прогностична функція соціальних працівників реалізується у формі контракту - письмової або усної угоди, яка, не маючи юридичної сили, все ж таки укладається між соціальним працівником, клієнтом та іншими зацікавленими особами. Контракт здебільшого укладається з метою роз'яснення різноманітних аспектів сервісних послуг і визначення обов'язків усіх задіяних сторін.

У контракті, як правило, зазначається:

- мета і завдання здійснюваної роботи;

- часові обмеження;

- перелік, графік, вартість наданих сервісних послуг, можливі альтернативні варіанти;

- потреби клієнта, які не можуть бути задоволені, з роз'ясненням причин;

- форми і методи соціальної роботи, які будуть використовуватися;

- засоби контролю і перевірки виконання;

- умови корекції, перегляду, дострокового припинення дії контракту;

- санкції на випадок порушень умов контракту, процедури їх апеляцій [5, С. 63-64.]

· організаторська функція передбачає активність соціального працівника по забезпеченню узгодженої взаємодії всіх учасників та установ, задіяних до обслуговування даного конкретного клієнта, групи чи громади у розв'язанні конкретної соціальної ситуації чи проблеми; зміни неефективних сторін функціонування соціальних агентств; створення, розвитку і координації соціальної мережі (волонтерських організацій, громадських об'єднань соціально-педагогічного спрямування, груп самодопомоги, помічників соціальних працівників і т. ін.);

· комунікативна функція забезпечує смисловий аспект, стратегію і тактику співпраці соціального працівника з потенційним чи реальним клієнтом. Вона полягає у встановленні, продовженні й припиненні необхідних професійних контактів, обміні інформацією, формуванні в усіх взаємодіючих сторін позитивного ставлення одне до одного;

· правозахисна функція передбачає оволодіння і вміння соціального працівника використовувати весь комплекс законів та арсенал правових норм для захисту прав і інтересів клієнтів, надання їм допомоги і підтримки, а також «сприяння у застосуванні заходів державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, які допускають прямі чи опосередковані протиправні впливи на клієнта» [З, С. 16].

Вважаємо за доцільне зауважити, що здіснення правозахисної функції соціальним працівником стосується як населення, яке проживає всередині країни, так і його частини, що з певних причин опинилася поза її межами;

· превентивна функціяполягає в націленні соціального працівника на роботу зі здоровим клієнтом. Вона передбачає, за висловлюванням Мартіна Блума, науково обгрунтовані та своєчасно здійснювані дії соціального працівника, спрямовані на запобігання виникненню можливих життєвих колізій в окремих індивідів і груп ризику; збереження, підтримку і захист нормального рівня життя і здоров'я людей; сприяння їм у досягненні поставлених цілей і розкритті їхнього внутрішнього потенціалу [2; т. 2, С. 369] (включаючи, наприклад, профілактику девіантної поведінки; усунення джерела стресу як у самої людини, так і в довкіллі; створення умов для оволодіння клієнтом досвіду щодо розв'язання потенційно існуючих проблем і т. ін.). Цю функцію ще називають запобіжно-профілактичною, соціально-терапевтичною; інколи частину змістового контексту розглядають як окрему соціально-медичнуфункцію.

Пропонована типологія постійно доповнюється функціями, які, з нашої точки зору, дозволяють детальніше охарактеризувати види практичної соціальної роботи і виявити комплексні професійні вміння. Так, російські науковці В.Г. Бочарова і Г.М. Філонов вперше виділили корекційну функцію, обгрунтувавши її суть як «конструктивні зміни в соціумі та системі життєзабезпечення людини» [4, С. 7-8].

Аналіз практики соціальної роботи дозволяє вести мову про два рівні реалізації корекційної функції: конкретний і програмний. Конкретний рівень передбачає задоволення потреб індивідів, груп, спільнот за спеціально розробленою моделлю. Корекційна діяльність на програмному рівні здійснюються шляхом залучення соці-ально скривджених, маргінальних прошарків населення до цільових і /або комплексних соціальних проектів регіонального, державного або міждержавного характеру. Прикладом перетворення на програмному рівні можуть служити програми Європейського союзу «... орієнтовані на молодь, хронічно хворих, мігрантів, етнічні меншини, жінок, осіб, залежних від алкоголю, наркотиків, людей з обмеженими функціональними можливостями. Допомога цим категоріям людей здійснюється в різноманітних формах, включаючи професійне навчання і перекваліфікацію, створення нових робочих місць шляхом відкриття дрібних, у тому числі так званих соціальних підприємств;... створення умов для незалежного існування людей з обмеженими можливостями, які в іншому випадку змушені були б стати постійними мешканцями закладів інтернатного типу» [9, С. 69-70].

Український дослідник В.М. Сидоров визначає психотерапевтичну функціюяк комплексний вербальний і невербальний вплив соціального працівника на когні-тивну, емоційну і поведінкову сфери особистості клієнта з метою допомогти йому змінити ставлення до наявних проблем та оточуючого соціального середовища (в інших концепціях ця мета подається як особистісний ріст, самоактуалізація, самовизначення, самовиховання та ін.). Окремі автори, виходячи з міркувань, що пси-хотерапію не можна вважати соціальною роботою, пропонують називати цю функцію психологічною,забуваючи при цьому, про те, що «психотерапія., може бути змістом соціальної роботи» [8, С. 198]. Таке твердження заслуговує на увагу особливо за умови, якщо йдеться про так звану психотерапію здорових людей, кількість яких, за даними В.Т. Кондрашенко і Д.І. Донського, становить не менш як половину пацієнтів психотерапевтів.

• Рекламно-пропагандистська функціявперше була виділена як окрема функція соціального працівника російським дослідником П.Д. Павленком. Найбільш чітко вона проявляється у поширенні ідей соціального захисту людини, а також у наданні об'єктивної інформації про види соціальних послуг із метою формування попиту на них.

• Соціально-педагогічна функціяу широкому трактуванні передбачає діяльність соціального працівника і соціального педагога з формування пріоритету цілеспрямованого виховного впливу соціуму на поведінку і діяльність клієнтів. У вузькому трактуванні завдання соціально-педагогічної функції - виявляти інтереси і потреби людей щодо різних видів діяльності (культурно-дозвіллєвої, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої творчості, туризму) і залучати до роботи з ними різні установи, заклади, товариства, творчі спілки» [15, С. 122].

• Соціально-економічна функціяпередбачає задоволення матеріальних інтересів і потреб малозабезпечених верств населення. Реалізується вона шляхом надання натуральної та грошової допомоги, визначення пільг, одноразових компенсацій, здійснення соціально-побутового патронажу. У багатьох країнах світу ця функція є домінуючою в діяльності соціального працівника.

Окрім того, в літературі можна зустріти визначення таких функцій, як евристична, суть якої полягає у підвищенні соціальним працівником своєї кваліфікації та професійної майстерності [17]; системно-моделююча - визначення характеру, обсягу, форм і методів соціальної допомоги; активізуюча - сприяння активізації потенціалу власних можливостей окремої людини, сім'ї та соціальної групи; дієво-практична - передбачає діяльність соціального працівника в напрямі поліпшення взаємовідносин між окремими людьми та їх оточенням, консультації з питань соціального захист} тощо.

Така гетерогенність діапазону професійних функцій зумовлена, з одного боку, об'єктом соціального впливу, а з іншого - гострим дефіцитом професійно підготовлених соціальних працівників. У зв'язку з цим перелік професійних функцій спеціалістів з соціальної роботи необхідно розглядати скоріше як певну ідеальну модель, а не як перелік обов'язків і вимог до якості підготовки спеціалістів.

У зарубіжній практиці, здебільшого, розрізняють такі функції соціального працівника (адміністративну, організаторську, індустріальну і клінічну), що дозволяє при складанні освітніх програм не тільки краще враховувати специфіку соціальної діяльності, й чіткіше орієнтувати майбутніх фахівців на виконання певної функції (при обов'язковому знанні інших) і тим самим створювати умови для більш кваліфікованої підготовки до конкретної роботи.

Вважаємо за доцільне зауважити, що динамічність розвитку соціальної роботи в Україні, як правило, привносить суттєві зміни в систему соціального обслугову-вання, що, в свою чергу, певною мірою змінює характер функцій працівників соціальних служб.

Ця тенденція змін у функціональному компоненті соціальної роботи як виду професійної діяльності обов'язково має бути врахована в процесі проектування програм навчання, оскільки лише за такої умови може бути реалізований прогностичний компонент розвитку цієї професії.

Для успішного виконання окреслених вище функцій соціальний працівник мусить:

- бути професійно підготовленим;

- бути ерудованою людиною у сфері культури, політики, економічного і соціального розвитку суспільства;

- уміти передбачати наслідки своїх дій, послідовно втілювати у життя цінності професії;

- володіти навичками комунікативного спілкування, наприклад, уміти правильно спілкуватися з важкими підлітками, інвалідами, людьми похилого віку:

- дотримуватися етики професійної поведінки, професійної таємниці, бути коректним у питаннях, що стосуються інтимних аспектів життя клієнтів;

- володіти емоційною врівноваженістю, бути готовим до психологічних навантажень, добросовісно виконувати свій професійний обов'язок, не втрачаючи самовладання, доброзичливості та уваги до клієнта;

- уміти приймати рішення у складних, несподіваних ситуаціях, чітко формулювати і грамотно висловлювати свої думки.

Невизначеність і нестабільність сучасного українського суспільства створюють нові стимули і можливості для зростання ролі професійних соціальних працівників у вирішенні, подоланні або, бодай, пом'якшенні багатьох соціальних конфліктів, соціальних колізій, становленні нової стратифікації українського громадського суспільства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Обов'язки соціального працівника	\|	Етика соціального працівника

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.