Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Етика соціального працівника

Основні поняття:етика, етичні принципи, цінності, етичні норми, етичний кодекс.

Трудова діяльність людини є найбільш типовим прикладом практичної діяль­ності, в зв'язку з чим на перший план виходить питання про професійну етику-одну з фундаментальних теоретичних основ будь-якої професійної діяльності, науку про професійну мораль, тобто сукупність ідеалів і цінностей, етичних прин­ципів і норм поведінки, які відображають сутність професії та забезпечують взає­мостосунки між людьми, що складаються в процесі спільної діяльності. Таким чином, професійна етика- це моральна самосвідомість певної професійної групи, її психологія та ідеологія [5].

У практиці повсякденної діяльності професійна етика являє собою сукупність норм поведінки спеціалістів. Норми професійної етики піддаються змінам під дією зовнішніх і внутрішніх, по відношенню до професії, факторів. Вони безпосередньо впливають на поведінку спеціалістів, змушуючи їх діяти певним чином.

Соціальна робота як особливий вид професійної діяльності складається зі спе­цифічної, тільки їй притаманної системи цінностей, що сформувалися в процесі становлення принципів і норм поведінки спеціалістів. Однак як професійна діяль­ність соціальна робота базується на трьох фундаментальних положеннях - загаль­нолюдських цінностях [6, С. 34]:

1. Повага до людини, визнання її безумовної цінності, незалежно від реальних досягнень і поведінки особистості. «Людина - ціль в самій собі й не може виступа­ти ні для кого як засіб для досягнення інших цілей... Приналежність до роду люд­ського саме вже достоїнство» (Е. Кант, 1965).

2. Людина - це унікальна соціальна істота, яка реалізує свою унікальність у стосунках з іншими людьми і залежить від них у розвитку своєї унікальності (Z. Butrym, 1979).

3. Людині одвічно притаманна здатність до змін, покращання свого життя, зростання, а звідси - прагнення до свободи вибору, прийняття рішень. Без віри у цю здатність неможливо знайти обґрунтування для цілей соціальної роботи, які передбачають можливість зміни на краще, вдосконалення людини і суспільства.

Беручи за основу той факт, що соціальна робота грунтується на загальнолюд­ському досвіді, важливо враховувати такі значущі для особистості моменти:

- право індивідів напідтримку з боку свого найближчого оточення і суспільства в цілому в тих випадках, коли вони потрапляють у складну життєву ситуацію;

- право на поважання власної людської гідності;

- право на самовизначення, якщо це не загрожує власне громадянину та ото­чуючим;

- право на реалізацію своїх потенційних можливостей і право на помилку як компоненти загального права на самовизначення;

- відповідальність індивіда за свої вчинки [6, С. 35].

Саме тому в своїй практичній діяльності соціальні працівники потребують не тільки моральних орієнтирів, які визначають загальний, основний напрям їхньої діяльності, й окремих правил, характерних для повсякденної роботи, без дотримання яких неможливо реалізувати відповідні моральні норми та принципи. Саме тому в етичних нормах соціального працівника відображено основні вимоги і критерії поведінки фахівця, які випливають зі специфічних умов та змісту його діяльності. Професійна етика соціального працівника пропонує пошук резервів, використання різноманітних ресурсів: від соціальних до особистих як самого соціального праців­ника, так і його клієнтів. Усе це можливо і допустимо лише з соціальною і профе­сійною метою, і ні в якому разі не у вузькокорпоративних чи особистих корисних інтересах.

Основними категоріями етики соціальної роботи є професійні етичні стосунки, етична свідомість, етичні дії та професійний обов'язок спеціаліста [2, С. 49].

Етичні стосункив соціальній роботі виникають у процесі професійної діяль­ності як сукупність залежностей і зв'язків, що полягають у досягненні суспільного та особистого блага шляхом перебудови системи «людина - середовище». Ці сто­сунки виникають між соціальними працівниками як членами певного колективу, між соціальними працівниками та клієнтами, між соціальними працівниками та соціальним оточенням клієнтів, між соціальними працівниками та різними устано­вами, організаціями, приватними особами, з якими соціальний працівник вступає у взаємодію з метою надання соціальних послуг. Сюди також можна віднести стосу­нки, які виникають між інституціями соціальної роботи державної та недержавної форми та державою в цілому і суспільством.

Етичні стосунки в соціальній роботі існують у формі вимог, які висуваються суб'єктами стосунків один до одного з метою виконання професійних обов'язків, моральних принципів, які лежать в основі соціальної роботи, моральних якостей, якими повинен володіти соціальний працівник, постійного самоконтролю спеціалі­стів у їхній діяльності.

Етична свідомістьсоціального працівника являє собою відображення його соціального буття і діяльності в процесі професійних стосунків. Це особлива форма усвідомлення спеціалістом соціальної необхідності, яка набуває специфічного мо­рального обгрунтування: поведінка і діяльність розглядаються вже не з точки зору їх необхідності, а з точки зору їх моральної цінності. З огляду на це професійна діяльність соціального працівника виступає через призму власної необхідності та значущості: як можливість реалізувати свої власні моральні настанови.

Етичні дії.Соціальний працівник сприймає свою діяльність з точки зору не тільки загальнолюдських чи професійних цінностей, а й виходячи з власної систе­ми цінностей, власних понять про мораль. Дії соціального працівника поєднують у собі специфічні моральні мотиви його професійної діяльності. Для соціального працівника, з огляду на його професійні обов'язки, головним змістом професії й важливим кінцевим результатом є задоволення потреб клієнта, розв'язання його проблем. Рішення соціального працівника стосовно тих чи інших дій мають грун­туватися на розумінні й знанні того, яку користь отримає клієнт і суспільство в цілому. Дії повинні базуватися на повазі до клієнта та його найближчого оточення з урахуванням його людської гідності та істинного благополуччя.


Читайте також:

  1. Cплата єдиного соціального внеску - 2013
  2. II. Поняття соціального процесу.
  3. Апологетика і патристика
  4. Арифметика
  5. Арифметика II
  6. Баланс робочого часу одного середньооблікового працівника
  7. БІОЕНЕРГЕТИКА:УТВОРЕННЯ АТФ
  8. БІОЕНЕРГЕТИКА:УТВОРЕННЯ АТФ
  9. БЮДЖЕТ РОБОЧОГО ЧАСУ СЕРЕДНЬООБЛІКОВОГО ПРАЦІВНИКА НА 200__ р.
  10. Взаємовідношення біологічного, соціального і духовного в людині.
  11. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
  12. Видача працівникам спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту




Переглядів: 4918

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Функціональний аспект діяльності соціального працівника | Етичні принципи соціального працівника

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.