Відносна частка ринку, контрольована підприємством

Рис. 4. Матриця Boston Consulting Group (BCG) (БКГ) для гіпотетичного підприємства

За допомогою матриці БКГ стратегічні зони господарювання підприємства розділяються на чотири сегменти:

1. «Медіа». Швидке зростання ринку робить СЗГ, які знаходяться в цьому сегменті, привабливими. Але їх відносна частка на ринку низька, що спричиняє дилему: чи вдасться підприємству отримати якнайбільший прибуток? Тому підприємство повинно вирішити, чи варто йому інвестувати капітал у СГЗ, розташовані в цьому квадранті.

Матриця БКГ засвідчує, що існують дві альтернативи у цій ситуації:

- агресивна стратегія зростання для реалізації можливостей підприємства на ринку;

- розгалуження діяльності у випадку, якщо вартість посилення ринкової позиції при агресивній стратегії зростання переважить потенційні вигоди і фінансовий ризик, пов'язаний з отриманням цих вигод.

Впровадження стратегії швидкого зростання завжди переважніше, якщо СЗГ характеризуються ефектом зниження витрат виробництва за рахунок його масштабності. При цьому збільшення контрольованої частки ринку дає можливість зайняти конкурентну позицію за нижчою вартістю і поступово збільшувати контрольовану частку ринку. Таким чином, корпоративна стратегія для СЗГ, розміщених в цьому квадранті бізнесу, полягає в «обеззброєнні» найслабших підприємств і тих суб’єктів господарювання, які не мають шансів вибитися в лідери, за рахунок масштабів виробництва СЗГ та інвестування привабливих СЗГ з метою перетворення їх на складові сегменту «Техніко».

2. «Техніко» це, безперечно, найкраща позиція для бізнесу, але підприємства, які діють в цьому сегменті, вимагають значних інвестицій для підтримки експансії продукції і збільшення виробничих потужностей. Але вони можуть генерувати власні внутрішні потоки інвестицій внаслідок переваги – за рахунок низьких витрат при значних масштабах виробництва. СЗГ, які довгий час існують і наближаються до періоду зрілості, можуть підтримувати діяльність за рахунок власних коштів, а щойно створені СЗГ потребують істотних інвестицій ззовні.

3. «Індастрі». Бізнес у цьому сегменті з відносно великою контрольованою часткою ринку і при лідируючих позиціях у галузі забезпечує отримання значного прибутку, але внаслідок слабкого розвитку галузі в цілому, немає необхідності реінвестувати капітал для підтримки позиції СЗГ на ринку, і потоки інвестицій доцільно направляти в інші сектори. Більшість підприємств цього сегмента нещодавно могли належати до «Техніко». Вони повинні функціонувати для виплати дивідендів корпорацією і для фінансування нових, щойно утворених підприємств, які належать до «Техніко» і «Медіа» з метою гарантованого їх перетворення на підприємства-«техніко». Слабкі «Індастрі» є першими кандидатами на розпад, якщо в галузі, яка досягла зрілості, створюються несприятливі конкурентні умови.

4. «Електро»це найменш привабливий сегмент внаслідок непривабливих позицій на ринку і малих прибутків у порівнянні з лідерами, що мають перевагу в масштабах виробництва. Отже ці СЗГ, як правило, є вірогіднішими кандидатами до ліквідації.

Характеристика стратегій підприємства (за матрицею БКГ)

Стратегія СГЗ	Зміцнення	Утримання	Результат	Скорочення
«Медіа»	Мета	Виведення в техніко	Утримати ринкову частку	Отриман-ня результату і вихід з ринку	Видалення з ринку
«Техні- ко»	Інвестиції	Розширен-ня	«Техніко» - інвестиції в розширення «Електро» - інвестиції в раціоналізацію	Відсут-ність інвестицій	Відсутність інвестицій
«Елект- ро"	Відношення до ризику	Ризик як елемент стратегії	«Техніко» - ризик «Електро» - обмеження ризику	Неприй-няття ризику	Неприйняття ризику
«Індаст-рі»	Тип стратегії	Наступаль-ний	«Техніко» - інвестиційна стратегія «Електро» - оборонна стратегія	Оборонна стратегія	Відступ

Матриця БКГ дає наочне уявлення про профіль СЗГ підприємства, дозволяє сформулювати основні напрямки стратегії його розвитку, зокрема напрямки розвитку кожної СЗГ, обґрунтувати потреби підприємства в інвестиціях, визначити їх пріоритети.

Проте застосування матриці БКГ має певні обмеження:

1. Низька розмірність матриці, яку бажано збільшити.

2. Представлені в матриці СЗГ згруповані в чотири типи і відтворюють поточний стан підприємства, а не потенційні можливості його розвитку.

3. Дана матриця достовірно відбиває поточну ситуацію на ринку, проте придатна для прийняття рішень у відносно стабільних галузях економіки.

З метою подолання матричних обмежень застосовують:

- замість швидкості зростання галузі використовується показник економічної привабливості СЗГ;

- замість контрольованої частки ринку використовується показник конкурентного статусу підприємства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зростання	\|	IV. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.