Хронічна ниркова недостатність

- розвивається тоді, коли швидкість клубо-
чкової фільтрації знижується до ЗО мл/хв.

Морфологічна основа -нефросклероз, де знижена маса діючих нефронів до 30-50 %, при наявності 10 % нефронів виникає уремія.

Уремія – накопичення уремічних токсинів.

Уремічні токсини (сечовина, креатиніни, ароматичні сполуки) компенсаторне виводяться через екстраренальні екскреторні органи: шкіру, легені, ШКТ. В цих органах розвивається набряк і фіброзно-геморагічне запалення.

Клінічні прояви уремічного синдрому пов’язані з ураженням практично всіх органів і систем. Однак на перший план виступають ознаки токсичного ушкодження центральної нервової системи: анорексія, нудота, блювання, психічні розлади, пошкодження периферичних нервів.

Украй важким проявом інтоксикації є розвиток уремічної коми - повної втрати свідомості з відсутністю рефлексів на зовнішні і внутрішні подразники, пригніченням життєвоважливих функцій.

Гіпертрофія передміхурової залози - збільшення об’єму залози або її частини за рахунок функціонуючих паренхіматозних елементів (дійсна гіпертрофія) або розростання строми залози або жирової тканини при атрофії секреторних клітин (помилкова гіпертрофія).

Гіпертрофія простати не носить чисто компенсаторний характер, а має в своєму генезі нейрогуморальні зрушення, що виникають в результаті підвищення потреби організму у посиленні функції передміхурової залози.

Розвиток даної патології залежить від стану системи гіпоталамус – гіпофіз – наднирники. Спостерігається гіпертрофія простати переважно у чоловіків середнього та похилого віку. Клінічна картина характеризується різноманіттям ознак, залежить від ступеня гіпертрофії і наявності супутнього запального процесу в залозі. Найбільш типовими є болі різного характеру та інтенсивності в надлобковой області, промежини, в зовнішніх статевих органах, крижах, паху, області ануса, а також прискорене хворобливе, утруднене сечовипускання, порушення статевої функції у вигляді послаблення ерекції і прискореної еякуляції.
Гіперплазія ендометрію - захворювання тіла матки, при цьому захворюванні відбуваються зміни залоз і строми слизового шару.
Виділяють 3 форми гіперплазії:

1. Залозисту

2. Залозисто-кістозну

3. Атипову

також можуть спостерігатися поліпи ендометрія.

Залозиста і залозисто-кістозна гіперплазії майже ідентичні, вони розрізняються тільки ступенем вираженості. При залозисто-кістозній формі спостерігаються розширеня кістозно-змінених залоз, а при залозистій формі кіст немає. Форма атипової гіперплазії ендометрія характеризується залозами, що розрослися. Причинами гіперплазії є надлишок естрогену і дефіцит прогестерону. До захворювання більш схильні жінки, страждаючі цукровим діабетом, ожирінням, артеріальною гіпертонією. Гіперплазія може стати причиною розвитку раку ендометрія, також безпліддя.

Симптомами гіперплазії ендометрію: тривалі ановуляторні маткові кровотечі. В деяких випадках хвороба може протікати без цих симптомів або з маловираженими симптомами.

Ендоцервікоз (ектопія шийки матки, псевдоерозія шийки матки, ерозія шийки матки) — розташування циліндричного епітелію, що вистилає канал шийки матки, на її піхвовій поверхні, що зовні виглядає як червона пляма навколо зовнішнього отвору каналу. Ектопія зустрічається приблизно у половини жінок репродуктивного віку і не зустрічається у жінок після 40 років. Незважаючи на поширену думку про існування і згубність цього захворювання, ряд сучасних лікарів вважають дане явище часто нормальним фізіологічно-варіабельним станом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гостра ниркова недостатність	\|	Причини виникнення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.