Особисті немайнові права Майнові права

· Право інтелектуальної власності є непорушним.

· Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Кваліфікуючими ознаками поняття інтелектуальної власності є:

· об’єктом інтелектуальної власності визнається лише такий результат творчої діяльності, який відповідає встановленим вимогам закону;

· надання результату інтелектуальної діяльності правової охорони відповідно до чинного законодавства;

· право інтелектуальної власності є абсолютним (виключним), обмежене певним строком.

Отже, право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом та іншим законом (ст. 418 ЦК України)
Право інтелектуальної власності в об’єктивному значенні	Право інтелектуальної власності у суб’єктивному значенні
це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відно- сини у процесі створення і використання результатів інтелектуальної діяльності	особисті немайнові і майнові права, що відповідно до чинного законодавства належать авторам того чи іншого результату інтелектуальної діяльності.

Залежно від характеру інтелектуальної діяльності право власності на зазначені результати буває трьох видів:

1. Якщо результатом творчої діяльності є твори науки, літератури, мистецтва, то вони охороняються авторським правом. До авторського права долучаються так звані суміжні права (права виконавців, розробників фонограм та організацій мовлення).

2. Другу групу прав інтелектуальної власності складають результати науково-технічної творчості, які об'єднуються в групу об'єктів промислової власності.

3. Позначення і найменування, засобами яких розрізняються учасники цивільного обороту, товари і послуги, складають третю групу прав інтелектуальної власності.

Обмеження права інтелектуальної власності.

Частина 2 ст. 424 Цивільного кодексу України закріплює загальний принцип щодо можливості обмеження майнових прав інтелектуальної власності, які не будуть визнаватися порушенням цих прав.

Подібні обмеження бувають кількох видів:

· часові (строк дії майнових прав інтелектуальної власності);

· географічні (визначаються кордонами держави або декількох держав, у яких набуваються права на той чи інший об'єкт права інтелектуальної власності);

· дозволене «вільне використання» (можливість використання об'єкта права інтелектуальної власності без отримання дозволу від суб'єкта права інтелектуальної власності, не зашкоджуючи цим йому);

· неохоронювані об'єкти (об'єкти, які не можуть набути правової охорони відповідно до законодавства про інтелектуальну власність).

Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності
Спільні риси	Відмінні риси
1. Їх суб’єктам належать однакові права на об’єкти власності. Суб’єкти права інтелектуальної власності мають стосовно результатів творчої діяльності такі само правомочності, як і суб’єкти звичайного права власності. Це – право володіння, користування і розпорядження об’єктом своєї власності на свій розсуд. Спільними є способи виникнення права власності і права інтелектуаль- ної власності, незважаючи на їх різноманітність: · право власності виникає шляхом виробництва об’єкта, право інтелектуальної власності виникає також шляхом створення твору, винаходу тощо; · право власності виникає шляхом укладення цивільно-правових договорів, так само виникає і право інтелектуальної власності.	1. Право власності не обмежене будь- яким строком. Право інтелектуальної власності встановлюється лише на певний строк, наприклад, патент на винахід видається строком лише на 20 років. 2. На окремі об’єкти правова охорона встановлюється лише після каліфі- кації пропозиції як винаходу чи іншо- го об’єкта та його державної реєстра- ції. Встановлення звичайного права власності на матеріальний об’єкт спеціальної кваліфікації не потребує. 3. Звичайне право власності встанов- люється на матеріальні об’єкти – предмети навколишнього середовища Об’єктами права інтелектуальної власності можуть бути лише немате- ріальні об’єкти – речі, які в римсько- му приватному праві називались безтілесними (ідеї, образи, символи, думки, гіпотези тощо). 4. Здатність об’єкта інтелектуальної власності до тиражування, чого не можна сказати про матеріальні об’єкти власності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема: Поняття права інтелектуальної власності.	\|	Еволюція інтелектуальної власності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.