Письменники, просвітителі, діячі

Українська педагогічна думка епохи українського відродження відображалася у статутах братських шкіл, у навчальній літературі, що з’являлася у той час, у літературно-художніх, полемічних, історичних творах письменників, просвітителів і, передусім, діячів братських шкіл.

Відомий просвітитель XVI ст. Іван Федоров (1510-1583 рр.) заснував у Львові першу в Україні типографію. Тут 1574 року видав «Апостол», у післямові до якого пише про те, як його прогнали з Москви і як він не знайшов підтримки серед львівських багатих міщан. У Львові 1574 року Федоров видав першу друковану східнослов’янську навчальну книгу «Азбука», а 1578 року – нове видання цієї книги під такою самою назвою. Це було зроблено в Острозі, де він заснував свою наступну типографію. Букварі, видані Федоровим, виконували крім навчальної і виховну функцію.

Стефан і Лаврентій Зизанії (Кукіль) – талановиті вчені, просвітителі, вони були серед засновників Львівської братської школи, працювали там учителями. Лаврентій Зизаній відомий як педагог, працював крім Львівської у братських школах Бреста, Вільно. Педагогічні погляди Лаврентія Зизанія викладені у його полемічних і навчальних творах, серед яких слід відзначити «Граматику словенську» (1569 р). Це була друга після «Адельфотесу» (1591 р.) слов’янська граматика.

Кирило Ставровецький Транквіліон – відомий український письменник, педагог. Його педагогічна діяльність проходила у Львівській братській школі та братській школі Вільно. Педагогічні думки К. Ставровецького відображені у творах «Зерцало богословіі», «Євангеліє учительноє», «Перло многоценное».

Герасим Смотрицький – перший ректор Острозької академії, український і білоруський письменник, талановитий полеміст, громадський діяч. Був надзвичайно освіченою людиною. Г. Смотрицький є автором гостро полемічного твору «Ключъ царства небесного», де він гостро критикує єзуїтів, виступає проти католицької експансії, закликає до боротьби з нею.

Іов Борецький – ректор Львівської, потім Київської братських шкіл, навчався в Острозькій школі, згодом – у Краківській академії. Прекрасно володів слов’янською, грецькою, латинською й польською мовами. Йому приписують твір «О воспитании чад». Відомий його гострополемічний твір «Пересторога», спрямований проти католицизму і унії.

Мелетій Смотрицький – син Г. Смотрицького, ректор Київської братської школи. Працював викладачем у Києво-Могилянській академії. Написав 18 творів, де звучать ідеї патріотичного виховання, боротьби проти національного і соціального гноблення, поширення освіти серед народу. Найбільше значення серед його праць має «Граматика словенська».

Памва Беринда освіту здобув у Львівській братській школі, потім працював у друкарнях м. Стрятина поблизу Бережан, Львова, Перемишля, а також – у друкарні Києво-Печерської Лаври. Найбільш відомою працею П. Беринди є словник «Лексікон словено-руський і імен толкованіє», виданий у Києві в типографії Лаври (1627 р.). Його використовували у братських школах як навчальний посібник.

Іван Вишенський – видатний український полеміст, демократ, борець проти національного і соціального гноблення. Йому належать твори «Викриття диявола-самодержавця», «Послання князю Острозькому», «Суперечка мудрого латинника з немудрим русином».

Єпіфаній Славинецький – видатний український діяч, перекладач навчальної літератури з медицини, географії, мистецтва, автор багатьох підручників, найбільший інтерес для педагогіки становить твір «Громадянство звичаїв дитячих». Освіту здобув у Києво-Могилянській академії.

Феофан Прокопович – український церковний, громадський і державний діяч, письменник, учений, педагог, викладач і певний час ректор Києво-Могилянської академії. Закінчив Києво-Могилянську та Римську католицьку академії. Написав твори «Поетика» та «Риторика». Ці праці справили помітний вплив на розвиток змісту і методики навчання в академії.

Семінарське заняття № 2

Тема: Педагогіка як наука : становлення та сучасний стан

Мета: Дидактична: закріпити та розширити знання про етапами становлення та розвитку педагогіки як науки, ознайомити з її видатними діячами; визначити систему педагогічних наук та її зв’язок з іншими науками; досягти засвоєння основних категорій педагогіки.

Розвивальна: розвивати педагогічне мислення студентів, уміння аналізувати, порівнювати, систематизувати.

Виховна: виховувати інтерес до майбутньої професійної діяльності.

Методи: евристична бесіда, дискусія, повідомлення, робота з підручниками та посібниками, ілюстрування.

Дидактичні засоби унаочнення та навчання: ТЗН, хрестоматія з педагогіки, робочі зошити-конспекти, презентація, таблиці.

Література:1. С. 11-34; 2. С. 8-20; 3. 43-48; 4. С. 11-50; 5. С. 9-38; 12. С. 30-36; 14. С. 87-107.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Нові національні навчально-виховні заклади	\|	Додаткова література

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.