• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація інформації в економіці.

За терміном використання або зберігання економіч­ну інформацію поділяють на умовно-постійну (постійну) і змінну. Інформація, яка використовується в управлінні без істотних змін протягом кількох звітних періодів (квартал, рік), називається умовно-постійною або постійною; протягом місяця і менше — змінною. Такий поділ особливо важливий при використанні ПЕОМ у процесі аналізу, оскільки дає змогу інтен­сифікувати працю фахівців завдяки зменшенню обся­гів інформації, яку готують вручну. Так, завдання державного замовлення є постійною інформацією на рік з розбиттям її за кварталами і місяцями, вводиться в ПЕОМ один раз і використовується для контролю вико­нання замовлення в цілому, за асортиментом та іншими показниками за звітний період, використовуючи при цьому змінну інформацію (виробництво продукції за день, декаду, місяць).

Економічну інформацію для цілей контролю за ходом виконання планів на підприємствах збирає багато пра­цівників, а корисність її іноді мінімальна. Причиною її знецінення є те, що добута інформація часто не вкладається в інтервал управління. Нова виробнича ситуація настає раніше, ніж приймаються коригуючі рішення щодо по­передньої ситуації. У зв'язку з відсутністю оперативної інформації, неможливо забезпечити надійне функціону­вання контролю на різних рівнях управління, а отже, приймати в цих випадках науково обгрунтовані рішення, тому для ефективного управліня потрібна інформаційна надлишковість. Розв'язання проблеми інформаційного забезпечення фінансово-господарської діяльності полягає у підвищенні оперативності інформації, яка використовується для уп­равління, за допомогою швидкодіючих ПЕОМ.

Відповідно до виконуваних функцій управління виді­ляють такі види інформації: прогнозна, планово-договірна, облікова, нормативна, розцінкова, довідкова, таблична.

Прогнозна інформація пов'язана з функцією прогнозу­вання, відображає ймовірне твердження про майбутній стан господарських процесів із високим ступенем вірогід­ності. Планово-договірна інформація пов'язана з функцією планування й описує процеси, що мають від­бутися в заданому часовому періоді. Облікова інформація пов'язана з функціями опера­тивного, бухгалтерського, статистичного обліку і відби­ває господарські процеси, що вже здійснилися, а також їхній фактичний стан. Нормативна інформація пов'язана з функцією підго­товки до діяльності. Вона регламентує межі витрат мате­ріальних та трудових ресурсів. Довідкова інформація призначена для деталізації гос­подарських процесів, їх якісного розшифрування і допов­нення різними відомостями. Таблична інформація містить коефіцієнтні величини або заздалегідь обчислені значення. Нормативна, розцінкова, довідкова, таблична інфор­мація є загально функціональною, призначена для прий­няття всіх управлінських рішень. Ця інформація ведеться сумісно й утворює в умовах автоматизованого оброблення інформації фонд нормативно-довідкової інформації.

Економічна інформація є не тільки інструментом, а й елементом управління. За технологічного підходу до уп­равління, коли воно подається як інформаційний процес, інформація є об'єктом збирання, передачі, збереження, оброблення. При цьому "сира" (необроблена) інформація є предметом праці в інформаційному процесі управління, а "готова" (оброблена) — продуктом праці.

За технологією оброблення та використання в управ­лінських рішеннях економічну інформацію поділяють на такі види:

Початкова — інформація, що надходить до об'єкта управління.

Внутрішня — інформація, що виникає в процесі виробничо-господарської діяльності об'єкта управління.

Зовнішня — інформація, що виникає за межами об'єк­та управління..

Змінна — інформація, що характеризується зміною своїх значень при кожному її фіксуванні (реєстрації), ві­дображає господарську діяльність і зміни, що в ній відбу­ваються. Використовується в одному циклі оброблення.

Умовно-стала — інформація, що зберігає свої значен­ня протягом тривалого періоду. Термін її застосування ве­ликий і використовується в багатьох циклах оброблення.

Необроблена — інформація, що не підлягає ніяким пе­ретворенням і в незмінному вигляді переходить із вхідної у вихідну. Інша — оброблена. Вхідна — інформація, що вводиться для оброблення. Похідна — заново створена інформація. Проміжна — інформація, що знову надходить для чер­гового оброблення.

Вихідна — видається системою наприкінці оброблен­ня або після закінченні окремих її етапів. До її одержання задається мета функціонування інформаційної системи.

Вихідна інформація може бути для зовнішнього використання в системах уп­равління більш високого рангу або партнерів, а також для внутрішнього використання — це власне інформація для управління об'єктом.

Крім того, інформація може бути класифікована ще за рядом наступних ознак:

1. За призначенням (одноцільова зв'язана з рішенням однієї конкретної проблеми; багатоцільова використовується при рішенні декількох найрізноманітніших проблем);

2. За можливістю зберігання (інформація, що фіксується, може зберігатися практично нескінченно, не підлягаючи при цьому викривленню, чому свідчать написи і малюнки на склі; не інформація, що фіксується, використовується в момент отримання; вона також може зберігатися деякий час, але при цьому поступово викривляється і зникає);

3. За ступенем готовності для використання (первинна (початкова) інформація являє собою сукупність отриманих безпосередньо з джерела несистематизованих даних, що містять багато зайвого і непотрібного; проміжна інформація складається з відомостей, пройшовших через процес попередньої “очистки” і систематизації, що дозволить вирішити питання про конкретні напрямки і засоби їхнього подальшого застосування; кінцева інформація дасть можливість приймати обгрунтовані управлінські рішення);

4. За повнотою інформація буває частковою або комплексною (остання дасть всебічні вичерпні відомості про об'єкт і можливість безпосередньо приймати будь-які рішення; перша на практиці може використовуватися тільки в сукупності з іншою інформацією);

5. За ступенем надійності інформацію можна поділити на достовірну і вірогідну (вірогідний характер може бути зумовлений принциповою неможливістю отримати від існуючого джерела надійні відомості, оскільки наявні засоби не дозволяють цього зробити; неминучими скривленнями при їхній передачі, особливо в умовах ієрархії управлінської структури; завідомим розповсюдженням початково неправдивих відомостей). Специфічною формою такого роду управлінської інформації є чутки. Вони являють собою продукт творчості колективу, що намагається пояснити складну, емоційно значущу для нього ситуацію за відсутності або недоліку офіційних відомостей. При цьому вхідна версія, кочуючи від одного члена колективу до іншого, доповнюється і корегується до тих пір, доки не сформується варіант, що в цілому влаштовує більшість. Вірогідність цього варіанту залежить не тільки від істинності вхідного, але і від потреб і очікувань аудиторії, а тому може коливатися в діапазоні від 0 до 80-90%. Оскільки люди в основному схильні вважати, що чутки виходять з джерел, що заслуговують довіри, керівництво фірм часто користується цією обставиною, розповсюджуючи з їхньою допомогою відомості, що по тим або іншим причинам не можуть бути підвергнуті офіційному розголосу. В той же час необхідно мати на увазі, що довірою до чуток користуються і учасники конфліктів, що бажають несумлінними засобами схилити навколишніх на свою сторону.

Інформація може бути також класифікована за обсягом, джерелом, засобом передачі і розповсюдження. Дослідження показують, що від 50 до 90% робочого часу сучасний менеджер витрачає на обмін інформацією, що відбувається в процесі нарад, зібрань, зустрічей, бесід, переговорів, прийому відвідувачів, складання і читання різноманітних документів і т. п. І це — життєва необхідність, оскільки інформація сьогодні перетворилася в найважливіший ресурс соціально-економічного, технічного, технологічного розвитку будь-якої фірми. В таких умовах володіння інформацією означає володіння реальною владою, тому особи, причетні до неї, часто прагнуть її приховувати, щоб згодом на ній спекулювати — адже нестача інформації дезорієнтує будь-яку господарську діяльність. Щоправда, точно так же її дезорієнтує і надлишок інформації, тому завжди необхідно вміти відділити потрібну інформацію від непотрібної, корисну від даремної.

Основи технології опрацювання даних- інформацiйна технологiя (IТ)Динамiчна взаємодiя машинних iнформацiйних систем разом iз телекомунiкацiями. Маючи на увазi iнформацiйнi системи менеджменту, кiнцевий користувач – керівник зосереджує увагу всього персоналу, який працює в галузi IС на тому, як система має функцiонувати при її використаннi зараз i в майбутньому.

Пiдхiд до органiзацiї як соцiально-технологiчних системи означає сприйняття її як динамiчної взаємодiї п'ятьох компонентiв: людей, завдань, технологiй, культури i структури. С точки зору такого пiдходу покращання роботи органiзацiї вимагає, щоб керiвники: (1) змiнювали один або бiльше з цих компонентiв, а також (2) враховували вiдносини мiж цими взаємозалежними компонентами. Згiдно з концепцiєю соцiально-технiчної системи, керiвники повиннi враховувати наступне: Люди. Керiвники, як i їхнi пiдлеглi, мають широкий дiапазон потреб в iнформацiї та рiзноманiтнi можливостi для ефективного використання iнформацiї. IС повиннi пiдстроюватись пiд потреби кожного кiнцевого користувача. Завдання. Для того, щоб уникнути використання IТ для того, щоб робити "тi ж старi речi, тiльки скорiше", IТ повиннi бути прилаштованi для забезпечення реорганiзацiї самих дiлових процесiв.

Технологiї. Пiдвищення складностi та досконалостi комп'ютерних iнформацiйних систем не повинно диктувати форму, яку набувають IС. Навпаки, керiвники повиннi забезпечити, щоб технологiя була адаптована до iнформацiйних потреб кiнцевого користувача згiдно з його преференцiями. Культура. Структура IС повинна враховувати i бути сумiсною iз взiрцями поняття соцiальної взаємодiї щодо органiзацiйної культури. Наприклад, IС, побудованi на iдеях взаємодiї в неформальнiй неавторитарнiй робочiй групi, не будуть добре функцiонувати в умовах забюрократизованої, формальної культури з сильною вертикаллю влади. Структура. В якостi складової загальної реорганiзацiї, може виникнути потреба в реорганiзацiї для пiдвищення ефективностi IС. Децентралiзованi органiзацiї з горизонтальною структурою краще використовують можливостi IС.

Управлiння технологiями. Всi технологiї, якi забезпечують обробку, введення та передачу даних та iнформацiї в рамках пiдприємства повиннi управлятись як iнтегрованi системи органiзацiйних ресурсiв. Розподiлене управлiння. Управлiння використанням ресурсiв iнформацiйних технологiй у бiзнесових пiдроздiлах або робочих групах є головною вiдповiдальнiстю керiвникiв на будь-якому рiвнi або у будь-якiй функцiональнiй сферi.

Рис. 4 Головнi стратегiчнi можливостi iнформацiйних технологiй.

Часовi бар'єри. Стратегiчне використання iнформацiйних систем допомагає подолати часовi бар'єри шляхом концентрацiї зусиль на зниженнi iнтервалiв та абсолютно своєчасних операцiях. Їхня цiль - скоротити час реагування на потреби клiєнта та скоротити iнвестицiї в резерви до мiнiмуму. Дiяльнiсть у реальному масштабi часу означає вiдсутнiсть часового запiзнення мiж визначенням та реалiзацiєю потреби. Географiчнi бар'єри. Телекомунiкацiї та комп'ютернi технологiї роблять можливим направляти ключовi види бiзнесової дiяльностi туди, де вони найбiльше потрiбнi, туди, де вони найкраще виконуються, або туди, де вони найкраще забезпечують конкурентну перевагу певного бiзнесу. Телекомунiкацiйнi мережi дають миттєвий доступ до всiх членiв та ресурсiв даної органiзацiї при всiй їхнiй вiддаленостi таким чином, щоб можна було винайти найкращу комбiнацiю таланту та здiбностей i використати їх для подолання проблем або реалiзацiї перспектив.

Ресурси та засоби компютерної інформаційної технології. Найменшим логiчним елементом даних є знак, який складається з окремого буквеного, або цифрового символу. Хоч для того, щоб виразити знак цифрами потрібно кiльки бiтiв, або байтiв, треба пам'ятати, що це стосується фiзичного зберiгання знаку, а не логiчної концепцiї того ж знаку. З метою збереження данi, як правило, типово упорядковуються за такими категорiями:

- Поле - це група знакiв, в яких представлено особливi ознаки людини, мiсця, речi, або подiї.

- Запис - це набiр пов'язаних мiж собою полiв. Наприклад, облiковий склад спiвробiтникiв звичайно мiстить декiлька полiв, таких, як їх iм'я та прiзвище, номер соцiального забезпечення, вiддiл i розмiр платнi.

Секція — частина файла, яка записується на один том даних, що являє собою змінну фізичну одиницю носія даних (наприклад» котушка магнітної стрічки, на якій за­фіксовано надходження сировини і матеріалів від одного постачальника).

-Файл - це сукупність даних, пов'язаних мiж собою, які складаються із логічних записів, що стосуються однієї теми (надходження това­рів на базу, відпуску товарів у магазини). Наприклад, файл облiкового складу може мiстити всi файли облiкового складу для усiх спiвробiтникiв організаціїВзаємовiдносини мiж записами, якi зберiгаються в базi даних, грунтуються, як правило, на однiй з логiчних структурних моделей баз даних. Нижче описуються п'ять основних структур баз даних. Iєрархiчна структура. В цiй деревоподiбнiй структурi кожний елемент даних зв'язаний тiльки з елементом, що знаходиться у структурi вище його, це так званий зв'язок "один-з-багатьма". Всi записи взаємозв'язанi i упорядкованi у багаторiвневiй структурi.

Мережна структура. В цiй структурi вiдображається зв'язок "багато-з-багатьма", внаслiдок чого СУБД може здiйснити доступ до елементу даних, використавши одну з наявних стежок. Реляцiйна структура. Ця модель - найбiльш популярна, вона використовується на бiльшостi ЕОМ. Всi елементи даних в базi розглядаються як такi, що зберiгаються в формi простих таблиць. Для пiдготовки iнформацiї, потрiбної кiнцевим користувачам, СУБД може зв'язати мiж собою елементи даних з рiзних таблиць. Об'єктно-орiєнтована структура. Об'єкти складаються зi значення даних, в яких описуються атрибути певної логiчної категорiї, та перелiку операцiй, якi можна провести з цими даними. Це називається iнкапсуляцiєю, що дозволяє краще управляти складними типами даних, такими як вiдео- та аудiоданi в об'єктно-орiєнтованих структурах баз даних. Скопiйованi, або скомбiнованi об'єкти зберiгають частину або всi свої функцiї, що дозволяє швидко розробити новi варiанти баз даних. Багатовимiрнi структури. В цiй структурi для агрегацiї даних, якi спiввiдносяться з елементами у певному вимiрi, використовуються вiчка в складi багатовимiрної основи. Кожне вiчко сполучується з подiбними вiчками, утворюючи комбiнований "кубик" iнформацiї i даних, який, в свою чергу комбiнується з iншими кубиками, утворюючи наступнi вимiри.

Доступ до файлів і баз даних. Основні терміниВчасний безперешкодний та простий доступ до даних є необхiдною умовою ефективної роботи системи бази даних. Основнi концепцiї та термiни, пов'язанi з доступом до файлiв: Ключовi поля. Унiкальний iдентифiкатор запису даних. Унiфiкований вказiвник iнформацiйного ресурсу (URL). Файли i бази даних на Iнтернетi та у корпоративних iнтранетах та екстранетах використовують URL для забезпечення доступу до даних. Таким чином, сторiнки гиперзв'язаного тексту та мультимедiйнi документи в мережi WWW та на веб-вузлах iнтранетiв та екстранетiв стають доступними завдяки вказiвникам URL. Послiдовна органiзацiя. Вiдноситься до структури, в якiй всi записи фiзично зберiгаються у визначеному порядку вiдповiдно до ключових полiв кожного запису. Послiдовний доступ. Заздалегiдь визначений порядок обробки даних. Доступ до кожного запису здiйснюється з використанням одного i того ж набору команд. Доступ починається з початку файлу, або запису i продовжується по пiдряд до кiнця. Це - швидкий i ефективний метод обробки великих масивiв даних. Прямий доступ. При використаннi цього методу не треба влаштовувати записи на носiях iнформацiї у якомусь певному порядку, але комп'ютер має вiдслiдковувати адресу кожного запису. Перетворення ключiв. При вживаннi цiєї загально прийнятої технiки прямого доступу виконується арифметична обробка ключового поля, або запису, а результат (число) використовується як адреса для зберiгання цього запису i доступу до нього. Iндексно-послiдовний метод доступу. Поєднує риси послiдовного i прямого доступу. Послiдовний доступ дозволяє обробляти великi масиви даних, а iндексна адресацiя дозволяє здiйснювати прямий доступ до менших масивiв даних у окремих записах.

Основні типи баз даних.На практиці застосовують шiсть основних типiв баз даних, якi, як правило, використовуються в комп'ютеризованiй органiзацiї. Оперативнi бази даних. В цих базах даних зберiгається детальна iнформацiя про всю дiяльнiсть органiзацiї. Вони також можуть називатися "предметнi бази даних", "бази даних операцiй", або "виробничi бази даних". Аналiтичнi бази даних. Цi бази мiстять данi та iнформацiю, вилучену з певних робочих i зовнiшнiх баз даних. Вони складаються з пiдсумкової iнформацiї, найбiльш потрiбної кiнцевим користувачам i менеджерам органiзацiї. Бази даних "iнформацiйнi сховища". Вони мiстять данi за поточний i минулi роки, вилученi з робочих i управлiнських баз даних органiзацiї. Менеджери використовують iнформацiйнi сховища як стандартизованi та iнтегрованi джерела даних для структурної обробки, пiд час якої на основi архiвних даних виявляються основнi фактори та тенденцiї проведених операцiй.

Видiленi бази даних. Бази даних мiсцевих робочих груп i пiдроздiлiв в регiональних офiсах, вiддiленнях, на виробництвi в iнших мiсцях, якi сприяють виконанню поставленого завдання. Вони мiстять вiдповiдну iнформацiю з iнших баз даних органiзацiї разом з даними та iнформацiєю, згенерованими на певному робочому мiсцi. Бази даних кiнцевих користувачiв.. Цi бази мiстять рiзноманiтнi файли даних, розробленi кiнцевими користувачами на свої робочих станцiях. Наприклад, кiнцевий користувач, який працює у вiддiлi продаж, для вдосконалення контролю може поєднати архiвну iнформацiю про замовлення клiєнтiв зi своїми особистими нотатками та враженнями вiд безпосереднiх зустрiчей з клiєнтами. Зовнiшнi бази даних. Органiзацiї часто користуються розробленими в приватному порядку базами, або банками даних, доступ в якi здiйснюється в режимi реального часу i якi спецiалiзуються в галузi, що становить iнтерес. Доступ, як правило, здiйснюється способом пiдписки на довгострокове користування, або через оплату певної частки iнформацiї (наприклад, про результати проведених дослiджень).

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
7. Аналіз зовнішньої інформації
8. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
9. Аналіз та інтерпретація інформації
10. Аналіз та узагальнення отриманої інформації.
11. Аналіз якості виробничої інформації
12. Аналітико-синтетична переробка інформації

Переглядів: 1170