Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Зерна жита в обдирне борошно

Мета роботи. Набуття практичних навичок ведення технологічного процесу складного повторювального помелу без збагачення крупок.

Попередні зауваження. До складних повторювальних помелів без збагачення крупок відносять помели, в технологічній схемі яких передбачено спрямування відібраних в обдирному процесі проміжних продуктів безпосередньо на розмельні системи, без проміжної обробки їх в ситовіючих і шліфувальних машинах.

Ця особливість, побудови технологічної схеми характерна для сортових помелів жита. Відсутність в них процесу збагачення обумовлено особливостями анатомічної будови і структурно-механічних властивостей зерна жита, у зв'язку з якими ефективність процесу збагачення дуже низька і ускладнення схеми помелу стає невиправданим.

Для лабораторної роботи рекомендується проводити односортних помел жита в обдирне борошно. Загальний вихід борошна – 87 %, висівок. – 9 % і усушка - 0,3 %. Якість обдирного борошна повинна відповідати таким нормам: зольність - не більше 1,45 %; крупність - сходження з сита № 045 - не більше 2 %, прохід сита № 38 - не менше 50 %; колір - сірувато-білий.

Методичні вказівки. Технологічна схема лабораторного помелу жита в обдирне борошно з використанням установки Нагема. включає 5 ... 6 обдирних систем і дві розмельні. Технологічна характеристика робочих органів вальцевого верстата й номери сит в розсіві вказані на схемі. Приймальні сита на всіх системах металоткані, дротові, а для висіву борошна використовують шовкові або капронові сита з розміром отворів 300 ... 400 мкм.

Борошно обдирне формують з потоків борошна з усіх систем. Висівки отримують тільки в обдирному процесі. Правила рекомендують такі режими подрібнення для цього виду помелу:

I обдирна система - прохід сита № 08 - 45 ... 55% маси продукту, що надходить на дану систему;

II обдирна система - прохід сита № 08 - 55 ... 65% маси продукту, що надходить на дану систему.

Орієнтовні показники вилучення борошна з систем наведені в Правилах.

Технологічна схема односортного помелу жита в обдирне борошно

 

Порядок виконання роботи. Для розмелювання використовують зразок зерна жита масою 10 кг, що пройшов очищення і ГТО. Вологість зерна жита,, що надходить на розмел в сортове борошно, повинна бути 13,5…15,0 %. У зерновій масі повинно бути (не більше,%): смітної домішки - 0,4, зерновий - 4, в тому числі пророслих зерен - не більше 3. ГТО жита проводять за схемою холодного кондиціювання. Режими ГТО вказані в Правилах.

Роботу починають з підбору величини зазорів на I і II драних системах, що забезпечують рекомендовані вилучення. Для вирішення цього завдання зі зразка беруть 1 кг зерна, встановлюють величину зазору і проводять подрібнення. З-під вальців по всій ширині лінії подрібнення совком відбирають 3 ... 5 проб. Їх перемішують і виділяють наважку масою 100 г, яку просівають в розсіві-аналізаторі протягом 5 хв. на ситі № 08. Продукт, що пройшов через сито, зважують на технічних вагах з точністю до 0,1 м. Маса проходу дає витяг в процентах до даної системи. Всі продукти, відібрані для визначення, повертають в розсів. Верхній сход зберігають для подальшої роботи.

Розмел зразка зерна масою 1 кг проводять до виявлення оптимальної величини зазору на I обдирної системі. Потім встановлюють оптимальний зазор для II обдирної системи, використовуючи для цього верхній сход I обдирної системи. Зазвичай на цю частину роботи йде 3 ... 5 зразків зерна по 1 кг. Результати записують у таблицю.

 

Таблиця 7

Оформлення результатів розмелу зерна

Обдир-на система Номер зразка Величина зазора, мкм Номер сита Кількість прохідної фракції, г Виявлення продуктів, %
до подріб-нення після подрібнення
I II 1 и т. д. 1 и т. д.        
               

 

При визначенні вилучених продуктів з І обдирної системі. Беруть наважку для просіювання на ситі № 08.

Витяг І (%) розраховують за формулою

 

(29)

 

де n1 – маса проходової фракції сита № 08 в продукті, що надходить на систему подрібнення, г; n2 – маса проходової фракції сита № 08 в продукті після вальців, г

За результатами цієї частини роботи роблять висновок про оптимальну величину робочого зазору і приступають до розмелюванню зерна. Для цього беруть наважку масою 5 кг. Всі фракції продуктів розмелу після розсіву зважують, результати заносять в таблицю-шахматку (табл. 8), складаючи кількісний баланс помелу. Вихід всіх продуктів на системах процесу розраховують у відсотках до зерна, що надійшов на I обдирну систему. Борошно з кожної системи відбирають для органолептичного аналізу. Визначення зольності борошна за потоками дозволяє побудувати кумулятивну криву.

За результатами розмелювання зерна оцінюють витяг борошна з окремих систем в обдирному і розмеленому процесах і в цілому по помелу, зіставляючи отримані значення з рекомендаціями правил.

 

Таблиця 8

Оформление кількісного балансу

лабораторного 87 %-вого розмелу жита, (г)

Системи Поступило на сис­тему, % Система Видалення муки до системи, % Вихід висівок до I обдирної системи, %
Обдирна Розмельна
I II III IV V 1-й 2-й даної I др.
I II III IV V Всього 1- ша р. 2- га р. Всього                                            

Читайте також:

  1. Борошно
  2. Борошно - це порошкоподібний продукт, який одержують при розмелюванні хлібних злаків.
  3. Дефекти зерна
  4. Дефекти, які виникають при зберіганні зерна
  5. Динаміка балансів зерна і зернобобових культур в Україні за 2002/03-2005/06 МР та прогноз на 2006/07 МР, тис. т
  6. Замочування зерна
  7. Зерна пшениці в борошно іншого сорту
  8. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ БОРОШНОМЕЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
  9. Крупи, макаронні вироби, борошно.
  10. Кукурудзяне борошно
  11. Лазерна (світлопроменева) обробка




Переглядів: 948

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лабораторна робота №12 | Лабораторна робота № 13

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.