Борошно - це порошкоподібний продукт, який одержують при розмелюванні хлібних злаків.

Види борошна, технологія його виготовлення. Напівфабрикати з борошна. Макаронні вироби. Вареники як національна, обрядова, щоденна страва. Види вареників. Технологія приготування страв із борошна.

Тема: Страви з борошна.

Практична робота № 18.

Розрахунок собівартості страв

Сервірування столу для вечері

Сервірування столу для обіду

Для швидкого обслуговування за обідом на стіл ставлять тарілку-підставк і на неї - закусочну, ліворуч від неї - пиріжкову тарілку, між ними - столова вилка, а праворуч від тарілки кладуть столовий ніж і ложку (столову або десертну); фужер ставлять попереду, за столовим ножем. На столі повинні бути також вазочка з паперовими серветками або полотняні серветки, які кладуть на закусочні тарілки, спеції. Відстань від краю столу до ручок приборів та закусочної тарілки - 2 см, а до пиріжкової - 5 см.
Закусочні або столові тарілки ставлять лише в тому випадку, коли страви подаються в посуді, з якої їсти не прийнято.
Під час такої трапези допускається використання на столі клейонки замість скатертини або накриваття столу поверх скатертини поліетиленовою плівкою.

При сервіруванні столу для вечері точно проти крісла ставлять закусочну тарілку на відстані 2 см від краю столу, а зліва, на відстані 5-10 см - пиріжкову тарілку.
Між ними кладуть закусочну і столову вилки зубцями вгору, праворуч від закусочної тарілки - два ножі: столовий і закусочний лезом до тарілки. За закусочною тарілкою правіше ставлять фужер; на тарілку кладуть складену серветку.
На середині столу ставлять сіль і перець.
У центрі столу також ставиться ваза з квітами. Якщо стіл сервірують на чотири людини, на куті або на стороні, що найближча до до проходу, ставлять попільничку.

Під час подачі страв сервірування доповнюється в залежності від характеру страв.

Складання Технологічної схеми приготування каши гречневої

Продукти: Посуд:

Каша гречнева Каструля

Вода Ложка

Сіль Ніж

Цукор

Масло

Кашавода сіль маслоцукор

Всипати в каструлю

Залити

Закип'ятити

Варити до готовності

Додати для смаку

№ з/п	Найменування страв	Кількість одиниць,вага (л,кг,гр.)	Вартість продукта (грн.за 1 кг)	Затрачена сума (грн.)
1.	Каша гречнева	200гр	1кг – 8 грн	1грн 60 коп
2.	вода	0,5л	1л – 60коп	30 коп
3.	сіль	1 ч.л., 5гр	1 кг – 1грн 50коп	1 коп
4.	масло	10гр	250 гр – 8 грн	35 коп
5.	цукор	1 ч.л., 5 гр	1кг – 6 грн	4 коп
	Всього:			2 грн 30 коп

- Приготування страв із крупів, визначення їх якості.

- Подавання і споживання страв.

Сервірування столу до сніданку.

Орієнтовний перелік страв: круп’яні каші різної консистенції, кутя.

Д/завдання: скласти Технологічну схему в проекті, реферат за темою, розрахунок собівартості.

Прибирання.

Урок:19.3

Мета: -навчити: ознайомити учнів зі значенням борошна у харчуванні людини, зі способами та технологієй виготовлення макаронних виробів; навчити готувати вареники, прийомам їх ліплення;

-розвити: навички оформлення готових страв, сервірування столу;

-виховувати: акуратність і естетичність під час оформлення страви.

Обладнання: таблиця «Правила безпечної праці у шкільних майстернях», «Оформлення готових страв», обробна дошка, сито, кухонний ніж, шумівка, каструля, миска, віделка.

Хід уроку.

Вироби з борошна:

Лемішка - одна з найпоширеніших народних страв з борошна. Для її приготування у горщик з підсоленим окропом всипали підсушене гречане борошно, постійно перемішуючи й розтираючи його кописткою, щоб не утворювалися грудочки. Води й борошна брали приблизно у співвідношенні 2,5-3:1. Потім цю загуслу масу ставили у піч упрівати. Вживали лемішку переважно у піст з олією чи пісним молоком з конопляного або макового насіння. У м"ясоїд лемішку їли з молоком, кисляком. Готували її на сніданок чи на вечерю. З холодної лемішки виробляли плескані коржі, підсмажували їх на олії. Траплялося також, що запікали ці коржі у горщику в печі. Називали їх плесканка.

Соломаха (саламаха, соломата, саламата) - кашоподібна страва, схожа до лемішки. Варили її дещо інакше, ніж лемішку. Основним її компонентом також було гречане борошно, з якого замішували рідке тісто, вливали його у підсолений окріп і заварювали розмішуючи. Коли соломаха була готова, додавали олію, а в м"ясоїд - смалець, затирали часником. Соломаха була однією з найпоширеніших козацьких страв у походах.

Мамалиґа - страва з вареного борошна, подібна до лемішки. Для її приготування брали не гречане, а кукурудзяне борошно у співвідношенні до води 1:3. Борошно поступово всипали в окріп, помішуючи кописткою, щоб воно обварилося повністю. Якщо мамалиґу робили з дрібних круп, то їх посипали на воду купкою і залишали на деякий час пропарюватись на слабкому вогні. Потім розтирали мамалижницею доти, доки не залишалося жодної грудочки. Їли її, як і лемішку, з олією, шкварками, пісним молоком, розтертим часником.

Макарони.

Макаро́ни (від італ. Maccheroni) — популярна страва з тіста, а точніше макаронні вироби з тіста. Макарони є традиційною стравою італійської кухні, особливо південної частини країни звідки й вони ведуть своє коріння.Їх випускають різноманітних форм, у вигляді трубочок, ракушок, стрічок, кілечок, пластин, ниток, метеликів, спіралей. На формування асортименту макаронних виробів впливають такі фактори якякість і сорт борошна, вид збагачувачів або смакових добавок, форма,довжина, ширина, розмір поперечного розрізу (діаметр). За призначенням макаронні вироби поділяються на звичайні, дитячого ідієтичного харчування. В рецептуру макаронних виробів "Дитячехарчування" і шкільних входять яйця і сухе незбиране молоко, в Артек —яйця і нежирний свіжий сир, у "Збагачену крупку" — казецит (молочнийбілок), гліцерофосфат заліза, вітаміни В1 , B2 і PP.

Вареники - улюблена в Україні страва з вареного тіста з начинкою. У давнину ця страва наділялася певними магічними властивостями. Оскільки вареник за формою нагадує Місяць, йому в народі приписували відповідні функції Місяця - сприяти добробуту і зміцненню здоров"я людини. У щоденному меню українського селянина вареники траплялися не часто, вони були окрасою недільного і святкового столу. Їх подавали також на весіллях, хрестинах, поминках, на гостинах, присвячених храмовим святам, варили на толоку й обжинки. Вареники були обов"язковою стравою, яку несли дівчата - породіллі на родини. Вручаючи цей нехитрий дарунок молодій матері, подруги примовляли: "Щоб повна була завжди, як вареник". У цих випадках вареники неоднозначне символізували продовження роду.

Начинка могла бути пісною або скоромною, залежно від релігійного календаря. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені і товчені сухофрукти, варену квасолю, горохове пюре, пшоняну або гречану кашу і навіть борошно. Борошняна начинка була типовою для Полтавщини і південної Чернігівщини. Для її приготування підсмажували сало доти, доки воно не перетворювалося на суху шкварку жовтого кольору, і в киплячий смалець поступово додавали борошно, розмішуючи, доки воно не вбирало повністю смалець. Засмажку охолоджували й начиняли нею вареники, які називались вареники з піском. Дуже любили українці вареники з сиром. Вони займали важливе місце в українських обрядах. Вважалося, що ними можна задобрити духів: добрих - щоб допомагали, злих - щоб не шкодили.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особиста гігієна. Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги під час роботи з нагрівальними приладами, гарячими рідинами.	\|	Вареники з картопляною начинкою

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.