Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Визначення продуктивності потокових технологічних ліній та місткості резервуарів

Вихідними даними для розрахунку і вибору обладнання потокових технологічних ліній (ПТЛ) первинної обробки молока є поголів'я корів на фермі чи комплексі, їх продуктивність та кратність доїння. З технологічних та економічних міркувань найдоцільніше, коли продуктивність потокових технологічних ліній первинної обробки молока дорівнює продуктивності відповідних ліній доїння корів або є дещо меншою за останні.

Необхідна пропускна здатність Qпо лінії обробки молока визначається за формулою:

Qпо = (9.1)

де т — кількість корів на фермі, голів; G — середньорічний надій на корову, кг; с — коефіцієнт місячної нерівномірності надходження молока. Характеризується відношенням максимального місячного надою до середньомісячного показника і становить с = 1,1—1,5; кр — коефіцієнт нерівномірності разового надою. При трикратному доїнні kр = 0,55-0,6, при двократному — kр = 0,82—0,9; рл — коефіцієнт, що враховує тривалість лактації корів, ρл - 0,8—0,82; Tц — тривалість циклу разового доїння, год.

Попередній вибір обладнання фермської молочної забезпечується уже на стадії обгрунтування технологічної схеми первинної обробки молока. Спочатку підбирають обладнання, за допомогою якого і куди молоко надходить із доїльної установки. Потім комплектують машини та апарати відповідно до прийнятої технологічної схеми обробки молока. Прицьому слід віддавати перевагу новим зразкам високопродуктивного і перспективного технологічного обладнання (дод. 28). Для забезпеченая потоковості й безперебійної роботи технологічних ліній їх обладнання узгоджують за продуктивністю, а також із іграфіком надою молока по фермі (сумарною продуктивністш ліній доїння корів), При виборі резервуарів для приймання і зберігання молока — виходять з добового надою по фермі, кратності доїння та вивезення молока на молокоприймальні пункти чи підприємства по переробці молока. Загальна місткість резервуарів Vр становить:

Vр=

де ів — показник кратності вивезення молока з ферми.

При виборі технологічного обладнання і визначення режимів його роботи необхідно дотримувати певних раціональних принципів, які здатні скорючувати тривалість обробки молока та енерговитрати на його обробку.

Зокрема, при формуванні ПТЛ первинної обробки молока в першу чергу слід забезпечувати можливості ефективного комплексного використання тепла і колоду, особливо їх вторинних потенціалів (рекуперація енеіргії при здійсненні теплообмінних процесів). Рекуперація енергії — це безперервний процес зворотної передачі тепла від гарячої зони (середовища), що подається на охолодження, середовищу, яке йде в зону нагрівашня. Рекуперація енергії в процесі комплексної первинної обробки молока підігрівання — очищення — пастеризація — охолодження) дозволяє досягти великої економії тепла і колоду. Для досяпнення такої мети дуже зручними є комбіаовані пластинчасті теплообмінні апарати. В окремих випадках економія енерігії при пастеризації та охолодженні молока досягає 90—94%.

9.3.2. Вибір зрівнювальних баків

Зрівнювальні бажи використовують в ПТЛ доїння та первинної обробки малюка, встановлюютгь послідовно між ними і узгоджують між собою за продуктшвністю. Без таких баків у практичних умовах досить важко забезпечити таку узгодженість, оскільки (продуктивність доїльних установок величина змінна і залежить від ряду факторів, наприклад, рівномірності розподілу отелів протягом року» забезпеченості кормами, нерівномірності надоїв протягом доби, кількості одночасно працюючих операторів та доїльних апаратів, що ними обслуговуються, тощол. Технологічне обладнання для первинної обробки молока, яж правило, має стабільну продуктивність.

Саме зрівнювальні баки, включені до структури ПТЛ доїння та первинної обробки, є компенсаторами потоку молока. Теоретично місткість зрівнювального бака Vтбповинна бути:

Vтб =(Qпд – Qпод +0,25 Qпо (9.3)

де Qпд — продуктивність доїльного обладнання, кг/год; Тд— тривалість доїння, год.

Друга складова 0,25 Qпо розрахована на час затримки (0,25 год) включення в роботу обладнання для обробки молока від початку доїння тварин. В кожному конкретному випадку робочу місткість Vрб зрівнювального бака вибирають відповідно до каталога серійного обладнання, дотримуючись умови:

VрбVтб

 

9.3.3. Визначення витрат тепло- та холодоагентів

Для проведення теплообмінних процесів при первинній обробці молока необхідно розрахувати потреби в подачі тепла (на пастеризацію) і холоду (на охолодження). Система рівнянь балансу теплоти при пастеризації та охолодженні молока буде мати вигляд:

Qпо См(tмк- tмп)=П(іп- ік);

Qпо См(tмп- tмк)=ВСввк- івп); (9.4)

де См, Св — питома тепломісткість відповідно молока та води залежно від їх температури та щільності, См = 3,852—3,923, а Св = 4,2-4,37 кДж/кг-°С; tмп, tмк — температура молока відповідно на початку та в кінці обробки, °С; івк, івп — те ж, стосовно води, °С; П — витрати пари на підігрівання молока, кг/год; іп — ентальпія пари, кДж/кг; ік — тепломісткість конденсату, кДж/кг; В — витрати води на охолодження молока, кг/год.

За системою рівнянь (9.4) визначають потреби пари та води:

П= Qпо См(tмк- tмп)/ (іп- ік) (9.5)

В = Qпо См(tмп- tмк)/ Сввк- івп) (9.6)

Відповідно до необхідної подачі теплоносія та холодо-агента підбирають відповідне обладнання для утворення пари й охолодження води; розраховують діаметри трубопроводів розподільної мережі.

9.4. РОЗМІЩЕННЯ ОБЛАДНАННЯ МОЛОЧНОЇ

Молочна — це комплекс поєднаних за технологічними функціями приміщень і обладнання, призначених для збирання, обліку, первіинної обробки та зберігання молока. Умовно такі об'єкти можна поділити на три типи: молокозбірні (молокозливні) — безпосередньо при корівниках; загально-фермські — при централізованих доїльно-молочних блоках; загальногосподарські — молокоприймальні чи молокопереробні цехи. Типові проекти молочних розраховані на переробку 3; 6 та 12 т молока за добу (табл. 9.1).

Фермські молочні відповідно до сучасних типових проектів мають окремі технологічні приміщення (відділення) для приймання, обробки і переробки молока та лабораторію, а також технічні (котельня, компресорно-вакуумна) і побутові (кімната для персоналу, санвузол)

Молокоприймальне відділення призначене для приймання, обліку, охолодркення та зберігання молока. В разі потреби тут сепарують молоко до 10 % жирності для використання відвійок на випоювання телят. У відділенні обробки встановлюють обладнання для нормалізації молока за вмістом жиру, його пастеризації, охолодженіня й зберігання.

Мийні відділеннія використовують для миття і дезинфекції доїльних апаратів, бідонів та іншого молочного посуду. Машинні відділення для вакуумних насосів, а також компресорів холодильних машин слід планувати з периферійної сторони молочної, щоб відирацьовані гази не потрапляли всередину.

Відділення для холодильних машин обладнують окремо й оснащують системою примусової вентиляції. При цьому дуже важливо забезпечити мінімальну довжину (до 10 м) трубопроводів, які з'єднують холодильні машини з охолодними місткостями.


Читайте також:

  1. CMM. Визначення моделі зрілості.
  2. DIMCLRE (РЗМЦВЛ) - колір виносних ліній (номер кольору). Може приймати значенняBYBLOCK (ПОБЛОКУ) і BYLAYER (ПОСЛОЮ).
  3. I визначення впливу окремих факторів
  4. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
  5. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  6. II. Критерій найбільших лінійних деформацій
  7. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  8. Ocнoвнi визначення здоров'я
  9. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
  10. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
  11. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
  12. АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ




Переглядів: 1345

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Технічніа характеристика фермсьня молочних

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.022 сек.