При рішенні багатьох завдань виникає необхідність багаторазового повторення тих самих дій, але над різними значеннями змінних, визначальні ці дії. Такі обчислювальні процеси називаються циклічними, а багаторазово повторювані ділянки - циклами.
Любою алгоритм циклічної структури в загальному випадку містить наступні дії (мал. 5.1):
1) завдання початкових значень змінним, що змінюється в циклі (блок ПЦ - підготовка циклу);
2) дії, виконувані безпосередньо в циклі, називані тілом циклу (блок ТЦ - тіло циклу);
3) зміна значень змінних циклу за деяким законом, тобто підготовка вихідної інформації для нового виконання тіла циклу (блок ПІ - підготовка інформації);
4) перевірка умови продовження або закінчення циклу й відповідно перехід до початку циклу, якщо він не завершений, або вихід із циклу по його закінченні, тобто керування циклом (блок Л - логічний).
Розрізняють цикли із заданим і незмінним числом повторень. При заданому числі повторень ми маємо метод організації циклічного процесу з лічильником. Число повторень у цьому випадку підраховується за допомогою деякої змінної (лічильника), для якої задаються початкового й кінцеве (граничне) значення, а також закон її зміни при кожнім повторенні циклу. Керування циклом здійснюється порівнянням поточного значення лічильника із заданим порогом. Змінну лічильника часто називають параметром циклу, а сам цикл - циклом з параметром.
До циклів із заздалегідь не відомим числом повторень відносять ітераційні цикли, що характеризуються послідовним наближенням до шуканого значення із заданою точністю.