Знову звертаємось до С. Н. Паркінсона, який стверджував, що обсяг роботи ніяк (або майже ніяк) не пов'язаний з кількістю виконавців. На підтвердження цьому Паркінсон висунув два аксіомічних твердження: 1) Чиновник збільшує підлеглих, але не суперників.
Приміром, чиновник/І скаржиться на перевантаження.
Є варіанти рішень:
1 варіант — піти у відставку; (Ні! Хоче працювати.)
2 варіант — взяти помічника В; (Ні! Не хоче конкурента.)
3 варіант — взяти помічників С та D ( Так! Поділить роботу між ними.)
2) Підлеглих повинно бути не менше двох, щоб вони стримували один одного.
Таким чином, чиновники працюють один на одного.
Таким чином, те, що робив А, тепер роблять шестеро. Відомо, наприклад, що на підприємствах приріст штатів за рік у середньому дорівнює 5,75 % незалежно від збільшення обсягів робіт.