Проблема якості управління

Гостро постає проблема якості управління саме тому, що якості освіти без цього не можна досягти. Якість покликана зробити управління здатним забезпечувати оптимальний рівень функціонування та розвитку навчального закладу, усіх його систем та показників.

Загальновизнане визначення поняття якості таке: «Якість — це сукупність характеристик об'єкта, які належать до його здатності задовольняти встановлені та передбачувані потреби клієнтів».

Щоб зрозуміти якою повинна бути якість управління, необхідно, передусім з'ясувати, хто є клієнтами цього виду діяльності. Клієнт — це користувач послуг. До клієнтів шкільного управління доцільно віднести і розподілити на дві групи наступні:

клієнти зовнішні: органи влади, засновники, відділи освіти,

громадськість, наукові та навчальні центри, партнери, спонсори та ін.

організації, які співробітничають із керівником навчального закладу;

клієнти внутрішні: педагогічний колектив, допоміжний персонал,

учнівський та батьківський колектив, керівники школи.

У кожної групи клієнтів свої інтереси у якості управління. (На запитання: «Чим відрізняється скрипка від контрабаса?» пожежник відповів: «Контрабас довше горить».) Хоча клієнти мають можливість впливати в тій чи іншій мірі на діяльність керівника («зверху» чи «знизу»), але всі вони залежні від якості управлінських рішень.

Для більш глибокого усвідомлення значення якості управління необхідно також з'ясувати, що саме є продуктом цієї діяльності.

Ми погоджуємось із О. М. Моїсеєвим, що основні продукти управління — це управлінські рішення та організація взаємодії. Проте розумне, грамотне рішення та блискуче проведений семінар ще не є показниками якості результатів діяльності керівника. Результат — це те, що отримано після завершення певної роботи, підсумок (С. І. Ожегов) і кінцевий висновок, розв'язка (В. І. Даль). У підручнику з менеджменту В. В. Гончаров, змальовуючи критерії результативності управління, доходить висновку: оцінка результативності управління фірмами не може обмежуватись оцінкою самої по собі управлінської діяльності, оскільки критерієм цієї оцінки є результативна діяльність самих фірм.

Таким чином, якщо система управління навчальним закладом слугує інтересам школи, то оцінка її успішності повинна здійснюватись за:

1) власне показником системи управління; 2) результатом керованого об'єкта.

Відтак констатується той факт, що управління — не самоціль, а оцінка управління не може відриватись від результатів навчального закладу. Проте вважаємо помилковим оцінювати управління тільки на підставі результатів життєдіяльності школи. Необхідно не загубити весь складний спектр управлінської діяльності, визначати зв'язки між продуктами управління та їх впливом на результати діяльності школи, встановлювати внесок управління в ці результати.

Методологічне підґрунтя якості управління складають системний, ситуаційний та оптимізаційні підходи. Це означає, що якість управління буде зумовлюватись:

— цілями, завданнями, об'єктами та суб'єктами діяльності;

—- змінними факторами зовнішнього (соціально-економічні умови) та внутрішнього (мотиви, освіта) середовища;

— адекватними ситуації методами, прийомами, формами управління, що дадуть найкращі результати.

Якість управління стосується:

— якості роботи управління;

— якості управлінської системи;

— якості управлінської взаємодії в системі «суб'єкт — об'єкт управління»;'

— якості управлінських рішень;

— якості результатів управлінської діяльності.

Реформи в освіті, модернізація управління навчальними закладами можливі тільки за умов оптимізації системи підготовки менеджерів освіти, її якісного розвитку та визначення основного вектору — превентивного оволодіння абеткою управління тими, хто хоче і може бути керівниками. Відтак спеціальна підготовка керівного складу освітянської галузі є проблемою важливою і невідкладною для розв'язання.

Професіоналізмсучасного менеджера складається із таких чинників:

1. Професійний запит.

2. Професійна придатність.

3. Професійна компетентність.

4. Професійна задоволеність.

5. Професійний успіх.

Критерії оцінки управлінської діяльності:

— досягнення поставлених цілей і задач;

— турбота про гідність, честь, здоров'я людей;

— покращення умов роботи персоналу;

— підвищення власної компетентності та професіоналізму персоналу;

— актуалізація ділового інтересу у підлеглих до інновацій;

— створення умов для перспективного розвитку організації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Категорії майстерності	\|	Типові помилки керівників

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.