Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Порядок розподілу IP-адрес

Номера мереж призначаються або централізовано, якщо мережа є частиною Internet, або довільно, якщо мережа працює автономно. Номера вузлів й у тому й в іншому випадку адміністратор вільний призначати за своїм розсудом, не виходячи, зрозуміло, з дозволеного для цього класу мережі діапазону.

Координуючу роль у централізованому розподілі IP-адрес до деякого часу грала організація InterNIC, однак з ростом мережі завдання розподілу адрес стало занадто складним, і InterNIC делегувала частину своїх функцій іншим організаціям і великим постачальникам послуг Internet.

Мал. 5.10. Нераціональне використання простору IP-адрес

Уже порівняно давно спостерігається дефіцит IP-адрес. Дуже важко одержати адресу класу В и практично неможливо стати власником адреси класу А. При цьому слід відзначити, що дефіцит обумовлений не тільки ростом мереж, але й тим, що наявна безліч IP-адрес використовується нераціонально. Дуже часто власники мережі класу С витрачають лише невелику частину з наявних у них 254 адрес. Розглянемо приклад, коли дві мережі необхідно з'єднати глобальним зв'язком. У таких випадках як канал зв'язку використовують два маршрутизатори, з'єднані за схемою «точка-точка» (мал. 5.10). Для цієї мережі, утвореної каналом, що зв'язує порти двох суміжних маршрутизаторів, доводиться виділяти окремий номер мережі, хоча в цій мережі є всього 2 вузли.

Якщо ж деяка IP-мережа створена для роботи в «автономному режимі», без зв'язку з Internet, тоді адміністратор цієї мережі вільний призначити їй довільно обраний номер. Але й у цій ситуації для того, щоб уникнути яких-небудь колізій, у стандартах Internet визначено кілька діапазонів адрес, що рекомендують для локального використання. Ці адреси не обробляються маршрутизаторами Internet ні при яких умовах. Адреси, зарезервовані для локальних потреб, обрані з різних класів: у класі А - це мережа 10.0.0.0, у класі В - це діапазон з 16 номерів мереж 172.16.0.0 -172.31.0.0, у класі С - це діапазон з 255 мереж -192.168.0.0 - 192.168.255.0.

Для зм'якшення проблеми дефіциту адрес розробники стека TCP/IP пропонують різні підходи. Принциповим розв'язанням є перехід на нову версію IPv6, у якій різко розширюється адресний простір за рахунок використання 16-байтних адрес. Однак і поточна версія IPv4 підтримує деякі технології, спрямовані на більш ощадливу витрату IP-адрес. Однією з таких технологій є технологія масок й її розвиток — технологія безкласової міждоменної маршрутизації (Classless Inter-Domain Routing, CIDR). Технологія CIDR відмовляється від традиційної концепції розподілу адрес протоколу IP на класи, що дозволяє отримувати в користування стільки адрес, скільки реально необхідно. Завдяки CIDR постачальник послуг дістає можливість «нарізати» блоки з виділеного йому адресного простору в точній відповідності з вимогами кожного клієнта, при цьому в нього залишається простір для маневру на випадок його майбутнього зростання.

Інша технологія, що може бути використана для зняття дефіциту адрес, це трансляція адрес (Network Address Translator, NAT). Вузлам внутрішньої мережі адреси призначаються довільно (природно, відповідно до загальних правил, визначеними в стандарті), так, начебто ця мережа працює автономно. Внутрішня мережа з'єднується з Internet через деякий проміжний пристрій (маршрутизатор, міжмережевий екран). Цей проміжний пристрій отримує у своє розпорядження деяку кількість зовнішніх «нормальних» IP-адрес, погоджених з постачальником послуг або іншою організацією, що розподіляє IP-адреси. Проміжний пристрій здатний перетворювати внутрішні адреси в зовнішні, використовуючи для цього якісь таблиці відповідності. Для зовнішніх користувачів всі численні вузли внутрішньої мережі виступають під декількома зовнішніми IP-адресами. При одержанні зовнішнього запиту цей пристрій аналізує його вміст і при необхідності пересилає його у внутрішню мережу, заміняючи IP-адресу на внутрішню адресу цього вузла. Процедура трансляції адрес визначена в RFC 1631.


Читайте також:

  1. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
  2. IP-адреси
  3. The peace – порядок
  4. А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті
  5. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  6. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  7. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  8. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  9. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
  10. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
  11. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
  12. Автоматизація процесу призначення IP-адрес




Переглядів: 1236

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Використання масок в IP-адресації | Автоматизація процесу призначення IP-адрес

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.