Налагодження співробітництва України і Євросоюзу.

План

Тема 1. ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ЯК ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. ЄВРОПЕЙСЬКА ОСВІТНЯ ІНТЕГРАЦІЯ

1. Налагодження співробітництва України і Євросоюзу.

2. Входження освіти і науки України в європейський простір як чинник її розвитку.

З моменту набуття Україною незалежності вона прагне до співробітництва з усіма європейськими державами та з Євросоюзом як важливим міждержавним об’єднанням. Коротко зупинимось на найголовніших віхах налагодження такого співробітництва.

2 грудня 1991 року, на наступний день після проведення референдуму щодо підтвердження незалежності України Європейський Союз видав Декларацію щодо України, в якій відзначив демократичний характер референдуму та закликав Україну підтримувати з ЄС відкритий і конструктивний діалог. Європейська інтеграція стала розглядатися в Україні як процес внутрішньої трансформації суспільства на основі європейських цінностей, утвердження в країні європейської моделі економічних та соціальних перетворень. Надалі мала місце ціла низка спільних заходів.[1]

Одним із найважливіших вихідних документів співпраці України та ЄС є Угода про партнерство і співробітництво, яка набула чинності у березні 1998 року та має термін дії 10 років, тобто завершився у 2008 році. Основними цілями Угоди став розвиток тісних політичних стосунків між Україною та ЄС шляхом постійного діалогу з політичних питань, сприяння розвитку торгівлі та інвестицій, забезпечення підгрунтя для взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, громадського, науково-технологічного та культурного співробітництва, а також підтримки зусиль України щодо зміцнення демократії, розвитку її економіки та завершення переходу до ринкової економіки.

Згідно з Угодою створено Раду і Комітет з питань співробітництва, кілька підкомітетів та робочих груп, число яких зростає. Проводяться саміти «Україна – ЄС».

11 грудня 1999 року в м. Гельсинки Рада Європи схвалила спільну стратегію ЄС щодо України, спрямовану на зміцнення стратегічного партнерства з Україною, підтримку процесу демократичних та економічних перетворень в Україні. Передбачено, що двері Євросоюзу відкриті для України за умов її відповідності критеріям членства в ЄС, визначеним Копенгагенським самітом ЄС у червні 1993 року. Ця стратегія має на меті:

1. Фундаментальне зближення та поступову інтеграцію України до ЄС.

2. Реалізацію Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС.

3. Підтримку реформ в Україні.

4. Успіхи України в реалізації Угоди.

5. Забезпечення зони стабільності, співробітництва та процвітання у Центральній та Східній Європі.

6. Адаптацію законодавства України до норм ЄС.

7. Поглиблення співробітництва у сфері зовнішньої політики.

8. Поглиблення співробітництва у сфері безпеки і оборони.

9. Поглиблення співробітництва з Україною в галузі юстиції та внутрішніх справ.

10. Поглиблення між людських зв’язків, регіонального та культурного співробітництва між Україною та ЄС.

11. Посилення торгово-економічного співробітництва та співпраці у сфері транспорту, зв’язку, телекомунікацій, науки і технологій, освіти і навчання.

12. Охорону довкілля.

Європа зацікавлена у співробітництві з Україною, бо Україна – держава з високим науковим потенціалом. Це, передусім, - визнані у світі наукові школи, вагомі, а нерідко й унікальні досягнення в багатьох сферах: біотехнології, радіоелектроніці, фізиці низьких температур, ядерній фізиці, електрозварюванні, інформатиці, телекомунікація і зв’язку.

Метою співробітництва з ЄС у сфері науки і техніки є заохочення цивільних наукових досліджень та технологічного розвитку, включаючи спільну науково-дослідницьку діяльність, навчання та переміщення науковців та інші форми співробітництва. Для підтримки створення Європейського дослідницького простору розроблена Програма (на 5 років) з головними тематичними напрямами:

- геном та біотехнології задля здоров’я;

- інформаційне суспільство;

- нанотехнології (на клітинному рівні, наприклад, запропонована Кашпіровським система очищення води);

- інтелектуальні матеріали та нові процеси виробництва;

- аеронавтика і космос;

- безпека продуктів харчування та ризики для здоров’я;

- сталий розвиток і глобальні зміни;

- громадяни та управління в європейському суспільстві.

На двостороннє науково-технічне співробітництво країни ЄС витрачають щорічно 750 млрд. євро, біля 10% з них отримують країни СНД. Найактивніше вкладає Німеччина та Греція. Україна та ЄС також спільно реалізують окремі науково-технологічні програми. Стосунки поглиблюються. Запроваджуються спеціальні гранти для молодих учених. Хотілося б, щоб підготовка кадрів вищої кваліфікації в зарубіжних навчальних закладах практикувалася ширше.

Це можливо в разі розвитку співробітництва в галузі освіти. Згідно з Угодою про партнерство і співробітництво співробітництво в галузі освіти, науки і техніки включає:

- обмін науковою і технічною інформацією;

- спільну діяльність в галузі дослідництва;

- діяльність у контексті професійної підготовки та програм мобільності для науковців, дослідників та технічного персоналу, які беруть участь у дослідницькій роботі з обох сторін.

Воно проходить в рамках програм ТЕМПУС, ТАСІС, СОКРАТЕС, ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ, МОЛОДЬ, МЕДІА ПЛЮС, ФУЛБРАЙТ, IREX та інших, які надають гранти та стипендії студентам та молодим науковцям.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мережі Ethernet із швидкістю 1 Гб/с.	\|	Основні тенденції в розвитку зарубіжної вищої освіти.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.