• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Суть та характерні особливості Європейської кредитно-трансферної акумулюючої системи (ЄКТС).

План

Тема 5. ЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ПЕРЕЗАРАХУВАННЯ КРЕДИТІВ ЕСТS

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. АДАПТАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ДО ВИМОГ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

Ліцензування – визначення відповідності ВНЗ і програм навчання встановленим вимогам. Атестація – самооцінювання рівня і якості навчання. Акредитація – зовнішнє оцінювання ВНЗ компетентними органами на предмет здатності ВНЗ забезпечити відповідний рівень випускників і права видавати дипломи.

До основних складових системи управління якістю підготовки кадрів у ВНЗ відносять:

- кадрове забезпечення навчального процесу;

- вироблення вимог до студентів;

- визначення характеристик та умов атестації студентів;

- розробку показників навчально-методичного забезпечення навчального процесу;

- визначення рівня і характеристик навчально-лабораторної бази;

- розробку видів і характеристик технологій навчання;

- визначення інформаційно-бібліотечного забезпечення навчального процесу;

- розробку інших спеціальних умов.

Найважливішим аспектом забезпечення навчального процесу є інформаційно-технологічний. Інформаційна сторона його – це дидактичний комплекс інформаційного забезпечення предмета: прикладні педагогічні програмні продукти, бази даних, а також сукупність методичних засобів і матеріалів, необхідних для кращого управління якістю підготовки фахівців. Технологічне забезпечення – це застосування в навчальному закладі сучасних технологій навчання. У навчальному процесі повинна використовуватися технологічна карта, в якій позначено головні параметри, що забезпечують якісну підготовку фахівців: логічну структуру, дозування матеріалу і контрольних завдань, опис дидактичного процесу у вигляді поетапної послідовності дій педагога, методи навчання тощо.

Високий рівень якості освіти ВНЗ – основна умова визнання дипломів, які він видає, на міжнародному рівні.

1. Суть та характерні особливості Європейської кредитно-трансферної акумулюючої системи (ЄКТС).

2. Загальні умови використання ЄКТС.

3. Шкала оцінювання ЄКТС.

Ключовою вимогою Болонської декларації 1999 р. є запровадження Європейської кредитно-трансферної і акумулюючої системи (ЄКТС) як обов’язкової передумови для входження до європейського освітнього простору. На початок століття зверх 1000 вищих навчальних закладів прийняли систему ЕСТS, у деяких країнах (Франція, Австрія, Бельгія та ін..) дана система використовується деякими університетами або існує своя система, яка легко переводиться у ЕСТS.

ЕСТS – це система, в основу якої покладено систематизований спосіб описання освітньої програми шляхом призначення кредитів (балів) її компонентам. Вона визначає навчальне навантаження студентів, необхідне для виконання завдань навчальної програми, яка створена на основі визначення погоджених результатів навчання та рівня знань, який необхідно отримати.

Ця система покликана виконувати такі завдання:

- полегшити розуміння студентами (громадянами, роботодавцями тощо) всього діапазону кваліфікацій, які можна отримати у різних ВНЗ, і зв’язки між ними;

- сприяти доступу, гнучкості, мобільності, прозорості, визначенню та інтеграції всередині європейських систем вищої освіти і між ними;

- захищати своєрідність змісту і форми викладання освітніх програм, а, отже, і національну, місцеву, регіональну та інституційну академічну автономії;

- покращити ефективність і конкурентоспроможність європейської вищої освіти.

Система ЕСТS базується на трьох ключових елементах:

- інформації (щодо навчальних програм і здобутків студентів);

- взаємній угоді (між закладами-партнерами та студентом);

- використанні кредитів ЄКТС (для визначення навчального навантаження студентів).

Ці елементи приводяться в дію через використання трьох основних документів:

- інформаційного пакета;

- навчального контракту між вищими навчальними закладами і студентом;

- переліку оцінок дисциплін (реєстрації оцінки знань).

Важливою складовою ЕСТS є система кредитів. Кредит – це числова міра повного навчального навантаження студента з конкретної дисципліни чи іншого компонента навчальної програми. Кредитами оцінюються обов’язкові (нормативні) дисципліни, факультативні курси, робота над проектом, курсовою, дипломною роботою, навчальна чи виробнича практика, тобто всі форми навчальної діяльності, які зафіксовані у навчальному плані. Кредит призначається навчальній дисципліні (чи іншій формі). Заліковий кредит – це завершена задокументована частина навчання студента, що підлягає обов’язковому оцінюванню та зарахуванню.Тому він нараховується (присвоюється) студенту після позитивної оцінки результатів іспиту. Система кредитів спонукає студентів до вільного вибору навчальних дисциплін і якісного їх засвоєння, і є одним із критеріїв порівняння різних навчальних систем вищих навчальних закладів. Студент також може накопичувати кредити за попереднє навчання чи за навчання нетрадиційним шляхом, через навчання на робочому місці.

Годинне навантаження на один заліковий кредит в різних країнах світу різна: в Європі – 27-36, в Україні та Росії – 54, в США – 30-45. Середня кількість аудиторних годин в одному кредиті в Європі – 12-18, в Україні – 30, в Росії – 27, в США – 16. Один український кредит рівний 1,5 кредиту ЕСТS.

Змістове наповнення кредиту відображають модулі ЕСТS.Модулі конструюються як системи навчальних елементів, поєднаних ознакою відповідності визначеному об’єкту професійної діяльності.Модулем може бути окремий навчальний блок, узгоджений з іншими компонентами навчального процесу, частина навчального плану, а також логічно завершена системно впорядкована части теоретичних знань і практичних умінь з певної навчальної дисципліни, адаптованих до індивідуальних особливостей суб’єктів навчання та визначених оптимальним числом для організації їх засвоєння. Варто відзначити, що окремі частини навчальної дисципліни вже мають назву «розділи». Тому введене нове поняття «модуль» має виконувати не лише синонімічні функції, а й нести навчальне навантаження. Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми,яка реалізується відповідними видами навчальної діяльності студента (лекції, практичні заняття, самостійна робота, практика, курсова робота тощо).Серед суттєвих ознак модуля важливими є рівень адаптованості елементів знань до суб’єктів навчання та спроможність їх засвоїти за виділений проміжок часу. Характерними особливостями дидактичного модуля є: системність, цілісність, спорідненість, логічна завершеність сукупності елементів знань, а також їхня адаптованість до суб’єктів навчання та визначений час для засвоєння. Змістовим модулем називають систему навчальних елементів конкретної навчальної дисципліни. Заліковий кредитможе складатися із кількох модулів: М(аудиторна робота = ЗМ +ЗМ +ЗМ …)+М(самостійна робота)+М( індивідуальна робота)+М(модульна контрольна робота)

Другим важливим документом є інформаційний пакет.Він містить загальну інформацію про університет, його розташування, умови проживання студентів, адміністративні процедури, необхідні для реєстрації, порядок прийому, академічний календар.[5] До нього також включаються описи всіх курсів, які викладаються у ВНЗ, методики та технології викладання, обсяг кредитів та їх структура, назви факультетів і департаментів, які забезпечують читання курсів, умови проведення іспитів і система оцінювання знань, ступені і звання, які присуджуються після закінчення навчання.

Договір про навчання описує програму навчання за кордоном і підписується особисто студентом і керівником вищого навчального закладу до того, як студент від’їздить за кордон.

Реєстрація оцінювання знань демонструє досягнення студентів до та після навчання за кордоном. Документ містить не лише кредити ЕСТS, але й рівень (курс), який відповідає місцевим умовам навчання та шкалу ЕКТS-кредитів. Повне академічне визнання означає, що час навчання за кордоном (включаючи іспити та інші форми оцінювання)замінюється порівняним часом навчання в рідному університеті, хоча зміст навчальної програми може відрізнятися. Професійне визнання стосується методологій і процедур оцінювання документів з метою працевлаштування.

Ще однією складовою ЕСТS єДодаток до диплому –додатковий документ, який надають разом із дипломом про вищу освіту. Це стандартний опис сутності, рівня, контексту, змісту та статусу знань, здобутих і засвоєних випускником. Модель структури додатку до диплома розроблена Єврокомісією, Радою Європи та ЮНЕСКО. Він має 8 розділів:

1. ВЛАСНИК КВАЛІФІКАЦІЇ

1.1. Прізвище, ім’я

1.2. Дата, місце, країна народження

1.3. Ідентифікаційний код чи номер студента

2. КВАЛІФІКАЦІЯ

3. РІВЕНЬ КВАЛІФІКАЦІЇ

4. ВІДОМОСТІ ПРО ЗМІСТ ОСВІТИ Й ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

5. ФУНКЦІЇ КВАЛІФІКАЦІЇ

6. ДОДАТКОВІ ВІДОМОСТІ

7. ЗАСВІДЧЕННЯ ДОДАТКА ДО ДИПЛОМА

8. НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ВИЩОЇ ОСВІТИ (характеристика)[6]

Використання ЕСТS є добровільним і базується на взаємній довірі та переконанні щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. IV. Розподіл нервової системи
5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
6. IV. Філогенез кровоносної системи
7. POS-системи
8. VI. Філогенез нервової системи
9. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
10. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
11. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
12. Автокореляційна характеристика системи

Переглядів: 2339