• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Позитивні та проблемні аспекти функціонування інформаційних систем в організаціях

Створення та функціонування інформаційних систем в управлінні тісно пов’язані з розвитком інформаційних технологій – головною складовою частини автоматизованої інформаційної системи.

Інформаційна система за своїм складом нагадує підприємство з перероблення даних і виробництва вихідної інформації.

Як і в будь-якому процесі, в інформаційній системі наявна технологія перетворення даних у результативну інформацію.

Інформаційні технології (ІТ) – сукупність методів і засобів збору, збереження, обробки, передачі і використання інформації на основі використання засобів обчислювальної техніки для вирішення управлінських задач.

Інструментарій ІТ - один або декілька взаємозалежних програмних продуктів для певного типу комп'ютера, технологія роботи в яких дозволяє досягти поставленої користувачем мети.

У якості інструментарію можна використовувати такі поширені види програмних продуктів для персонального комп'ютера, як текстовий процесор (редактор), настільні видавничі системи, електронні таблиці, системи управління базами даних, електронні записні книжки, електронні календарі, інформаційні системи функціонального призначення (фінансові, бухгалтерські, для маркетингу та ін.), експертні системи і т.д.

Етапи розвитку ІТ:

1. Етап машинних ресурсів (1950-1960 рр.) - характеризується використанням великих (для того часу) ЕОМ, у своїй основі був зорієнтований на економію машинних ресурсів. Концепція інформаційної технології полягала в тому, що все, що можуть робити люди, вони і мали виконувати; центральні процесори виконували лише ту частину роботи з оброблення інформації, яку люди об’єктивно не спроможні були виконати, наприклад, численні розрахунки. Головне завдання інформаційних технологій на цьому етапі можна сформулювати як підвищення ефективності оброблення даних завдяки використанню формалізованих алгоритмів.

2. Етап програмування (1960-1970 рр.) - характеризується широким випуском малих машин (міні-ЕОМ). Оскільки вартість апаратних засобів та машинних ресурсів суттєво знизилася, то метою інформаційної технології стала економія праці програмістів, тобто необхідно було підвищити ефективність програмування, зокрема, за рахунок автоматизації розроблення програм. Докорінно змінилась концептуальна орієнтація: все, що можна запрограмувати, мали виконувати ЕОМ; люди мусили робити лише те, що не може бути запрограмовано.

3. Етап нових (сучасних, безпаперових) ІТ (1970-1990 рр.) - характеризується масовим випуском персональних електронно-обчислювальних машин (ПЕОМ). Визначальною метою стала економія праці користувачів. Основу нової інформаційної технології складають розподілена комп’ютерна техніка, «дружнє» програмне забезпечення, розвинуті комунікації. Концепція третього етапу: автоматизувати можна все, що люди спроможні описати (програмування без програмістів). Тому центральним завданням технології програмування стало розроблення інструментальних засобів, які полегшують професіоналам-програмістам процес самостійної формалізації їх індивідуальних знань.

4. Етап високих ІТ (1990 р. - до теперішнього часу) є подальшим просуванням цілей третього етапу і характеризується масовим застосуванням обчислювальної техніки, зокрема, персональної, інтернет- (інтранет-, екстернет-) технологіями та Web-орієнтованим обробленням інформації, засобами мультимедіа, гіпертекстовими системами, появою віртуального інформаційного простору (віртуальних офісів, організацій, підприємств, електронної комерції тощо). Наприклад, у США, безсумнівному лідері інформаційної революції, кількість персональних комп’ютерів, що припадає на одну тисячу жителів, зросла з 1990 до 2000 року в 2,5 рази і становила приблизно 500 у 2000 році, а частка американських родин, що користуються Інтернетом, збільшилася з 6 % у 1995 році до 50 % - на початку 2000 року. У 2000 році чисельність працівників за віддаленими робочими місцями вдома за допомогою ПК та модему досягла 16 мільйонів.

В індексі мережевої готовності (Networked Readiness Index) Всесвітнього економічного форуму 2011-2012 рр. з 142 країн Украина опинилась на 75 місці (роком раніше Україна за розвитком IT зайняла 90 місце), між Ямайкою і Мексикою. Серед сусідів України в рейтингу цього року також виявилися Шрі Ланка, ПАР, Колумбія, Таїланд, Молдова і Єгипет. В лідери рейтингу експерти поставили Швецію, Сінгапур і Фінляндію. США виявилися на 8 місці, Китай - на 51, Росія - на 56. Кращою країною серед країн колишнього СРСР стала Естонія - 24 місце. Даний рейтинг складається, виходячи з десятків параметрів, об'єднаних в три базові групи: доступність технологій для споживачів, готовність останніх використати технологічні новинки і рівень їх безпосереднього використання.

Класифікація інформаційних технологій:

1. За способом реалізації в ІС:

- традиційні;

- нові;

- високі інформаційні технології.

2. За ступенем охоплення задач управління:

- електронна обробка даних - призначена для рішення добре структурованих завдань, алгоритми рішення яких добре відомі й для рішення яких є всі необхідні вихідні дані. Ця технологія застосовується на рівні виконавської діяльності персоналу невисокої кваліфікації з метою автоматизації деяких рутинних, постійно повторюваних операцій управлінської праці;

- автоматизація функцій управління - призначена для інформаційного обслуговування всіх працівників підприємства, пов'язаних з прийняттям управлінських рішень. Тут інформація звичайно представляється у вигляді регулярних або спеціальних управлінських звітів і містить відомості про минуле, поточне і можливе майбутнє підприємства;

- електронний (автоматизований) офіс - покликаний доповнити існуючу систему зв'язку персоналу підприємства. Автоматизація офісу припускає організацію і підтримку комунікаційних процесів як усередині підприємства, так і із зовнішнім середовищем на базі комп'ютерних мереж та інших сучасних засобів передачі й роботи з інформацією;

- підтримка прийняття рішень - призначена для вироблення управлінського рішення в результаті ітераційного процесу, в якому беруть участь система підтримки прийняття рішень (обчислювальна ланка і об'єкт управління) і людина (управляюча ланка, що задає вихідні дані й оцінює отриманий результат);

- експертна підтримка - заснована на використанні штучного інтелекту. Експертні системи дають можливість менеджерам одержувати консультації експертів за будь-якими проблемами, про які в цих системах накопичені знання.

3. За способом використання засобів обчислювальної техніки під час оброблення інформації:

- централізовані (концентрація інформаційних ресурсів та глобальна обробка даних на великих комп'ютерах в обчислювальних центрах);

- децентралізовані (оброблення інформації в місцях її виникнення і споживання на персональних комп'ютерах). Найбільш прогресивним є децентралізований підхід - організація ІТ на базі розподілених мереж, що складаються з персональних і великих комп'ютерів для зберігання баз даних, загальних для будь-яких функціональних підсистем.

4. За моделями обчислювального процесу:

- хост-орієнтовані технології (всі обчислювальні потужності зосереджено на хостах (великих ЕОМ), а термінали, через які користувачі підключаються до хосту, не можуть самостійно виконувати обчислення);

- технології розподілених ресурсів (розподіляє процес обчислення між всіма ЕОМ мережі);

- технології "клієнт-сервер" (дає змогу розподілити процес обчислення між настільною ПЕОМ ("клієнтом") і більш потужною ЕОМ, що використовується багатьма користувачами ("сервером")).

5. За типом користувальницького інтерфейсу:

- пакетні (користувач одержує тільки результати роботи технології);

- діалогові (користувач взаємодіє з технологією на індивідуальному комп'ютері);

- мережеві (користувач взаємодіє з технологією на комп'ютері, підключеному до мережі).

6. За способом побудови мережі:

- локальні;

- багаторівневі;

- розподілені.

7. За класом реалізованих технологічних операцій:

- текстові редактори (MS Word, WordPad, Блокнот);

- табличні процесори (MS Excel);

- системи управління базами даних (СУБД) (MS Access, Oracle);

- графічні редактори (Paint, Corel Draw);

- редактори презентацій (MS Power Point);

- мультимедійні системи (Winamp, Media Player);

- гіпертекстові системи (Internet Explorer, Opera, Mozilla Firefox);

- спеціалізовані пакети прикладних програм (Statistica, Mathcad, Mathlab, Project Expert);

- OLAP-системи (On-line Analytical Processing - оперативне аналітичне оброблення) – засновані на технології багатовимірного аналізу даних (Hyperion OLAP, Elite OLAP);

- сховища даних (Data WareHouse) - призначені для зберігання в погодженому вигляді багаторічної інформації, що надходить з різних оперативних систем та зовнішніх джерел;

- програмні агенти - автономні програми, які автоматично виконують конкретні завдання з моніторингу комп’ютерних систем і збору інформації в мережах.

8. За предметними областями:

- бухгалтерський облік;

- банківська діяльність;

- податкова діяльність;

- страхова діяльність;

- інші.

Розвиток інформаційних технологій, виникнення і глобалізація інформаційних і телекомунікаційних ринків у другій половині 1960-х рр. привели до появи таких понять, як "інформаційне суспільство" („технотронне суспільство”, „суспільство знання”, „постіндустріальне суспільство”) та "інформатизація".

Інформатизація - широке впровадження сучасних інформаційних технологій в професійну діяльність фахівців різного профілю, в навчальну, науково-дослідну, управлінську, адміністративну діяльність, у побут і дозвілля людини.

Інформаційне суспільство - суспільство, в якому виробництво і споживання інформації є найважливішим видом діяльності, а інформація визнається найбільш значимим ресурсом, нові інформаційні та телекомунікаційні технології і техніка стають базовими технологіями і технікою, а інформаційне середовище поряд із соціальним і екологічним - новим середовищем перебування людини.

Матеріальну основу, необхідну для побудови і розвитку інформаційного суспільства, формує інформаційна інфраструктура -сукупність інформаційних центрів, банків даних і знань, а також систем зв'язку, які забезпечують доступ споживачів до інформаційних ресурсів.

Найбільш перспективні системи зв'язку для побудови інформаційного суспільства:

- цифрові мережі інтегрованих послуг (ISDN);

- широкосмугові лінії зв’язку;

- мобільна телефонія;

- супутниковий зв’язок.

Приклади застосування інформаційних технологій в інформаційному суспільстві:

· телеробота;

· дистанційна освіта;

· мережі, що зв’язують університети та дослідницькі центри;

· телематичні послуги для підприємств дрібного та середнього бізнесу (електронна пошта, передача файлів, відеоконференції і т.д.);

· комп’ютерне управління транспортними послугами;

· комп’ютерний контроль за повітряним сполученням;

· комп’ютерні мережі в сфері охорони здоров’я;

· електронна торгівля;

· трансєвропейська мережа національних і муніципальних адміністративних органів;

· міські інформаційні супермагістралі.

Країни “великої вісімки” на саміті в Окінаві (Японія) в 2000 р. прийняли Декларацію про глобальне інформаційне суспільство,в якій визнали інформаційні технології одним з найбільш важливих факторів, що впливають на формування суспільства 21 століття.

Цей самий принцип підтримуює і законодавчо-нормативна база України:

1. Про Національну програму інформатизації: Закон України від 13.09.2001 р. №2684-14.

2. Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України від 09.01.07 р. №537-V.

3. Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій: Указ Президента України від 20.10.05 р. №1497.

4. Концепція формування системи національних електронних інформаційних ресурсів: Затв. розпорядженням КМУ від 05.05.2003 р. №259-р.

Глобальне інформаційне суспільство - суспільство, в якому створений глобальний інформаційний простір, що забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їх потреб в інформаційних продуктах і послугах.

Основні ознаки, які характеризують глобальне інформаційне суспільство:

· інформація набуває глобального характеру;

· на рух інформаційних потоків вже не суттєво впливають державні кордони і різноманітні перешкоди;

· спроба обмежити вільне розповсюдження інформації наносить шкоду країні, яка прагне внести такого роду обмеження;

· значно зростають можливості збору, обробки, зберігання, передачі інформації, доступу до неї;

· збільшується вплив інформації на розвиток різних сфер людської діяльності;

· поглиблюється процес децентралізації суспільства;

· відбувається перехід до нових форм зайнятості;

· іде процес формування нових трудових ресурсів за рахунок збільшення кількості зайнятих в інформаційній індустрії.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
6. III етап. Системний підхід
7. IV. Розподіл нервової системи
8. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
9. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
10. IV. Філогенез кровоносної системи
11. OSI - Базова Еталонна модель взаємодії відкритих систем
12. POS-системи

Переглядів: 1539