• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні категорії, ключові поняття та визначення теми.

Мета та завдання лекції.

Тема 2. Економічна інформація як об'єкт автоматизованої обробки

Висновки по лекції.

Застосування інформаційних систем в діяльності організацій призводить до зменшення виробничих і адміністративних витрат, підвищення операційної та функціональної ефективності процесу управління, а також підвищення якості обслуговування клієнтів.

Сучасні інформаційні технології в своєму розвитку пройшли чотири етапи: машинних ресурсів, програмування, нових і високих ІТ. Інформаційні технології можна класифікувати за способом реалізації в ІС, ступенем охоплення задач управління, способом використання засобів обчислювальної техніки під час оброблення інформації, типом користувальницького інтерфейсу, способом побудови мережі, моделями обчислювального процесу, класом реалізованих технологічних операцій та предметними областями тощо.

Згідно Декларації про глобальне інформаційне суспільствоінформаційні технології визнані одним з найбільш важливих факторів, що впливають на формування суспільства 21 століття.

Метою лекції є ознайомлення з особливостями автоматизованої обробки економічної інформації.

Завданнялекції:

- ознайомити з поняттям та видами інформації;

- розкрити поняття, особливості та вимоги до економічної інформації;

- розглянути основні види економічної інформації;

- розкрити структуру економічної інформації та ознайомити з режимами її автоматизованої обробки.

2.2. План лекції.

План:

1. Поняття та види інформації.

2. Поняття, особливості та вимоги до економічної інформації.

3. Класифікація економічної інформації.

4. Структура економічної інформації.

5. Режими автоматизованого оброблення економічної інформації.

Інформація – це нові відомості, які прийняті, зрозумілі й оцінені користувачем як корисні.

Інформаційна підсистема - сукупність інформаційних потоків, які характеризують управлінську роботу, пов'язану з виконанням певної функції.

Інформаційний масив - структурна одиниця економічної інформації, яка представляє собою сукупність інформаційних повідомлень.

Інформаційний потік - сукупність інформаційних масивів, що стосуються однієї ділянки управлінської роботи.

Інформаційне повідомлення- сукупність економічної інформації, достатня для вироблення судження про конкретний процес (явище, факт).

Економічна інформація – це інформація, що відображає процеси виробництва, розподілу обміну і споживання матеріальних благ та послуг.

Оброблення інформації - вся сукупність операцій з інформацією (збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація), що здійснюються за допомогою технічних і програмних засобів, включаючи обмін по каналам передачі даних.

Показник - структурна одиниця економічної інформації, що характеризує конкретний об'єкт управління з кількісного та якісного боків як сума реквізиту-основи і певної кількості реквізитів-ознак.

Реквізит-ознака - це логічно неподільний елемент економічної інформації, який якісно характеризує об'єкти управління.

Реквізит-основа - це логічно неподільний елемент економічної інформації, який кількісно характеризує об'єкти управління.

2.4. Текст лекції.

Інформація є найважливішим ресурсом суспільства, невід'ємною складовою господарської діяльності на всіх рівнях. Це такий самий принциповий фактор розвитку, як матеріальні, людські та фінансові ресурси.

Ключовою ланкою в ринковій економіці є інформованість керівного і адміністративно-управлінського апарату, створення інформаційного сервісу для осіб, які приймають рішення (ОПР), збільшення інтелектуального продукту, виробленого суспільством. Інформація є продуктом творчих сил людства. Вміле її використання сприяє науково-технічному прогресу.

Інформаційна сфера діяльності людини давно стала визначальним фактором розвитку економіки, техніки, науки. За даними ЮНЕСКО, більше половини зайнятого населення розвинутих країн бере особисту участь у процесах виробництва та поширення інформації, до половини національного продукту цих країн пов'язано з інформаційною діяльністю суспільства.

Ресурси інформації використовуються безупинно для зв'язку і координації кожної фази процесу перетворення. Наявність великої кількості видів інформації, різноманітність її джерел потребують застосування нових ІТ. З впровадженням нових ІТ виникла інформаційна індустрія, а паралельно з нею почала розвиватися інформаційна економіка (бізнес), пов'язана з продажем інформації, програмного забезпечення, наданням послуг з обробки та передачі інформації.

Особливе значення має здатність інформації перетворюватися в процесі обробки на нові знання, які можуть бути використаними для прийняття управлінських рішень і поповнення знань управлінського персоналу.

Термін „інформація” походить від латинського слова “informatio” і означає пояснення, викладення фактів, подій.

З середини ХХ століття «інформація» стала загальнонауковим поняттям, але до цих пір у науковій сфері воно залишається вкрай дискусійним. Загальноприйнятого визначення інформації не існує, і воно використовується головним чином на інтуїтивному рівні.

В залежності від галузі використання термін «інформація» одержав безліч визначень, зокрема:

· комунікація та зв'язок, в процесі якого усувається невизначеність (теорія зв'язку, американський вчений Клод Шеннон);

· позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (американський вчений Норберт Вінер);

· міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міру змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (український вчений Віктор Михайлович Глушков);

· заперечення ентропії, міра хаосу в системі (термодинаміка, французький вчений Леон Бріллюен);

· передача різноманітності (англійській філософ Вільям Росс Ешбі);

· міра складності структур (французький вчений Абраам Моль);

· ймовірність вибору (радянські вчені Аківа та Ісаак Яглон);

· відображена різноманітність (радянський вчений Аркадій Дмитрович Урсул);

· властивості матеріальних об'єктів породжувати та зберігати певний стан, який в різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між об'єктами;

· фундаментальний генералізаційно-єдиний безпочатково-нескінченний законопроцес автоосциляційного, резонансно-сотового, частотно-квантового та хвильового відношення, взаємодії, взаємоперетворення та взаємозбереження (у просторі та часі) енергії, руху, маси та антимаси на основі матеріалізації та дематеріалізації в мікро- та макроструктурах Всесвіту (інформаціологія, російський вчений Іван Йосипович Юзвішин);

· універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки (ЮНЕСКО);

· документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України «Про інформацію»).

Погляд на інформацію з точки зору її споживачів окреслює таке поняття: інформація – це нові відомості, які прийняті, зрозумілі й оцінені користувачем як корисні.

Інформація, подана у формалізованому вигляді, придатному для пересилання, інтерпретування чи оброблення за участю людини або автоматичними засобами, називається даними.

Основними видами інформації є:

- статистична інформація;

- масова інформація;

- інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування;

- правова інформація;

- інформація про особу;

- інформація довідково-енциклопедичного характеру;

- соціологічна інформація;

- адміністративна (управлінська) інформація.

Кожному рівню управління необхідна інформація, яка здобувається і розповсюджується в процесі комунікацій (зв'язку), переміщується всередині організації з рівня на рівень: по спадній, тобто з вищих на нижчі рівні; по висхідній (від нижнього до вищого). Крім того, організація потребує горизонтальних комунікацій для координації завдань і дій.

Різновидом управлінської інформації є економічна інформація – це інформація, що відображає процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг.

В управлінні виробництвом вирізняють інформаційні процеси, в яких інформація виконує роль предмету праці («сира інформація») і продукту праці («оброблена інформація»). Якщо підійти до поняття економічної інформації з кібернетичних позицій, то інформаційний процес управління можна кваліфікувати як перетворення первинних відомостей (вхідних даних) на економічну інформацію, необхідну для прийняття рішень, які спрямовані на забезпечення заданого стану економіки і її оптимального розвитку.

Економічна інформація є об'єктом автоматизованої обробки і має наступні особливості:

- відображає різнобічну діяльність підприємств через систему натуральних, вартісних та інших показників;

- є цифровою, текстовою або графічною;

- має багато джерел і споживачів;

- характеризується тривалістю збереження і необхідністю накопичення, повторюваністю циклів оброблення;

- має великі обсяги і складну структуру.

Вимоги до економічної інформації:

· економічна цінність для ефективності управління (збір даних і їх обробка потребують витрат і не створюють вартості; вартість (ціна) інформації зумовлена додатково виробленою вартістю, яку приносять викликані прийнятими за її допомогою рішеннями зміни, мінус вартість виробництва інформації);

· актуальність - цінність інформації в момент використання;

· репрезентативність - достатня структура і кількість для адекватного відображення властивостей об’єкта;

· повнота - достатність для ефективного використання;

· змістовність - відношення показника кількості семантичної інформації до її загальної кількості;

· своєчасність - надходження в термін, що не порушує регламентного розв’язування задачі;

· достовірність - реальне відображення об’єкта з необхідною точністю;

· точність - ступінь наближення показника відображення до реальних параметрів;

· доступність - можливість отримувати і сприймати інформацію;

· стійкість - можливість зберігати свої властивості на певному відрізку часу.

Класифікація економічної інформації:

1. За функціями управління:

- прогнозна інформація - пов'язана з функцією прогнозування, відображає ймовірний стан господарських процесів на підприємстві. Наприклад, прогнозований розмір прибутку за рік;

- планово-договірна інформація - пов'язана з функцією планування, описує господарські процеси, що мають відбутися в заданому часовому періоді. Наприклад, плановий обсяг надання послуг за місяць;

- облікова інформація - пов'язана з функціями оперативного, бухгалтерського, статистичного обліку і відображає господарські процеси, що вже відбулися, а також їх фактичний стан. Наприклад, кількість наданих послуг за робочу добу;

- нормативна інформація - пов'язана з функцією підготовки виробництва, регламентує межі витрат матеріальних та трудових ресурсів, рівень запасів і заділів, встановлення складу та структури об'єктів виробництва, послідовність технологічних операцій та ін. Наприклад, норма палива на рейс;

- розцінкова інформація - включає ціни, розцінки, тарифи, які встановлено на сировину, продукцію, виконання роботи. Ціни можуть бути планові, фактичні, договірні, прейскурантні, відпускні, оптові, роздрібні. Наприклад, планова ціна на послуги;

- довідкова інформація - призначена для деталізації господарських процесів, їх якісного розшифрування і доповнення різними відомостями. Наприклад, найменування та характеристика послуги, найменування і адреса підприємства;

- таблична інформація - містить коефіцієнти або заздалегідь обчислені значення. Наприклад, розмір податку з оподатковуваної суми заробітку.

Нормативна, розцінкова, довідкова, таблична інформація є загальнофункціональною, призначена для прийняття всіх управлінських рішень. Ця інформація ведеться сумісно і утворює в умовах автоматизованої обробки інформації фонд нормативно-довідкової інформації (НДІ).

2. За джерелами надходження:

- зовнішня - директивні вказівки вищих органів, матеріали центральних і місцевих органів управління, документи, що надходять від інших організацій і підприємств-суміжників;

- внутрішня - дані про хід виробництва на підприємстві, про виконання плану, про роботу цехів, ділянок, служб, про збут продукції.

3. За критерієм відповідності до відображуваних явищ:

- вірогідна інформація;

- невірогідна інформація.

4. За стадією виникнення:

- первинна інформація - виникає під час дії джерел інформації, до яких належить діяльність народного господарства і його ланок, діяльність органів загальнодержавного управління та інших громадських організацій. Тому первинна інформація залежно від характеру джерела інформації поділяється на виробничо-господарську та директивну, а також на колективну та індивідуальну;

- похідна інформація - виникає в результаті обробки первинної або іншої похідної інформації. Безпосереднього зв'язку з джерелами інформації тут не вимагається. Серед похідної розрізняють проміжну та результативну інформацію. Результативна інформація і є метою обробки даних. Проміжна інформація виникає під час досягнення цієї мети.

5. За повнотою:

- достатня інформація - конкретна за змістом мінімальна інформація;

- надмірна інформація - містить зайві дані, що або зовсім не використовуються при розв'язуванні конкретних задач, або виконують контрольно-дублюючі функції;

- недостатня інформація - дані, недостатні для розв’язання конкретних задач.

6. За стабільністю:

- постійна інформація - не змінює своїх значень (наприклад, звітні дані);

- умовно-постійна інформація - зберігає свої значення протягом тривалого періоду (наприклад, нормативи, норми);

- змінна інформація - характеризується частою зміною своїх значень (наприклад, відомості про нарахування заробітної плати).

При цьому важливо підкреслити, що період стабільності має конкретний характер для певних задач, управлінських робіт. Так, стабільність можна встановлювати за часовим періодом (наприклад, місяць) або за іншими факторами.

7. За технологією розв'язування задач:

- вхідна інформація - інформація, що підлягає обробці, наприклад, первинна і похідна інформація та константи - постійні величини. До вхідної інформації може належати не лише змінна, а й умовно-постійна інформація при особливо великій ролі умовно-постійної;

- проміжна інформація - інформація, що знову надходить для чергового оброблення;

- вихідна інформація - видається наприкінці обробки. Вихідна інформація може бути для зовнішнього використання в системах управління більш високого рангу або партнерів, а також для внутрішнього використання - це власне інформація для управління об'єктом.

Оброблення інформації на ЕОМ потребує структуризації та формалізованого опису окремих її сукупностей. Розглядаючи структуру економічної інформації, виділяють її окремі елементи - прості й складні інформаційні одиниці:

1.Реквізит - це логічно неподільний елемент, який кількісно і якісно характеризує об'єкти управління і буває двох видів:

а) реквізити-основи - кількісно характеризують об'єкти управління (можуть бути кількісні, трудові, грошові (вартісні), абсолютні, відносні) – наприклад, кількість, ціна, сума.

б) реквізити-ознаки - якісно характеризують об'єкти управління (можуть бути довідкові, групувальні, спеціальні) - наприклад, склад, одиниця виміру, назва податку, ознака групування.

Характеристиками реквізиту є:

1. Форма реквізиту, яка включає:

- найменування (ім'я) - служить для звернення до реквізиту. Як правило, подається словом або групою слів. Наприклад, "табельний номер робітника". Це може бути також назва графи документа. При алгоритмізації та програмуванні використовують скорочені імена - ідентифікатори, що мають обмежену довжину;

- структуру (формат) - це спосіб подання значень реквізиту. У структурі розрізняють:

- довжину - кількість символів, що утворюють значення реквізиту. Вона може бути сталою або змінною. Наприклад, "Код підрозділу" (№ кафедри) - 2 знаки, "Кількість курсантів" - може займати від однієї до чотирьох позицій.

- тип - залежить від видів значень реквізиту. Найпоширенішими є чисельний, текстовий, логічний типи.

2. Значення реквізиту - послідовність символів (літер, цифр, різних знаків і спеціальних позначень).

Під час оброблення інформації над реквізитами-основами виконують арифметичні операції, а за допомогою реквізитів-ознак здійснюють пошук інформації, її сортування, вибірку, порівняння (логічні операції).

Однорідні за формою реквізити-ознаки, які мають різні значення, об'єднують у номенклатури. Наприклад, номенклатура продукції - це набір кодових позначень або найменувань продукції.

2. Показник - структурна одиниця, що характеризує конкретний об'єкт управління з кількісного та якісного боків як сума реквізиту-основи і певної кількості реквізитів-ознак. Показник - це мінімальна сукупність інформації, що має остаточний економічний зміст (наприклад, 5000 грн.).

3. Інформаційне повідомлення- сукупність економічної інформації, достатня для вироблення судження про конкретний процес (явище, факт) (наприклад, оклад складає 5000 грн.).

Повідомлення, яке зафіксоване на матеріальному носію відповідно до існуючих правил та має юридичну силу, називається документом.

4. Інформаційний масив- сукупність інформаційних повідомлень.

Масив як структурна одиниця інформації набув провідного значення за автоматизованого оброблення інформації. Наприклад, можна сформувати масиви окладів менеджерів різних рівнів.

5. Інформаційний потік - сукупність інформаційних масивів, що стосуються однієї ділянки управлінської роботи (наприклад, роботи з фінансами або кадрами).

6. Інформаційна підсистема - сукупність інформаційних потоків, які характеризують управлінську роботу, пов'язану з виконанням певної функції (наприклад, плануванням, організовуванням, мотивуванням, контролюванням або регулюванням).

7. ІC - сукупність інформаційних підсистем, що характеризують управління об'єктом загалом. Вона є структурною одиницею вищого рівня і цілком охоплює всю інформацію об'єкта (підрозділу, підприємства, установи, організації, галузі).

З елементів інформації - одиниць нижчого рангу - утворюються складові сукупності - одиниці вищого рангу. Одиницями нижчого рангу є реквізити, а одиницею вищого рангу – ІC (рис. 2.1). Структура економічної інформації не залежить від технічних засобів її оброблення.

Рис. 2.1. Структура економічної інформації

Оброблення інформації - вся сукупність операцій з інформацією (збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація), що здійснюються за допомогою технічних і програмних засобів, включаючи обмін по каналам передачі даних.

Режими автоматизованого оброблення економічної інформації:

1. Пакетний режим - використовується при централізованій обробці інформації в спеціальному підрозділі - інформаційному обчислювальному центрі, користувач не має доступу до машинних ресурсів.

2. Режим телеоброблення інформації (режим клієнт-сервер) - режим роботи засобів обчислювальної техніки, встановлених на різних робочих місцях, при наявності однієї ЕОМ-серверу, що зберігає інформацію спільного користування і виконує різні функції для обслуговування користувачів.

3. Інтерактивний (діалоговий) режим - користувач безпосередньо бере участь в процесі оброблення даних на ЕОМ, який ведеться у вигляді діалогу.

4. Режим реального часу - забезпечує обробку інформації зі швидкістю, близькою до швидкості процесу в реальному житті. Тому цей режим використовують для управління швидкоплинними процесами (наприклад, передачею та обробленням банківської інформації в глобальних міжнародних мережах типу SWIFT) і безперервними технологічними процесами (наприклад, в АСУТП металургійного виробництва, АС управління повітряним рухом).

5. Режим поділу часу - до машинних ресурсів одночасно можуть звертатися кілька користувачів або програм, а оброблення інформації здійснюється так, що в користувача створюється враження монопольного володіння машинними ресурсами.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
5. II. Поняття соціального процесу.
6. Ocнoвнi визначення здоров'я
7. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
8. А/. Поняття про судовий процес.
9. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
10. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
11. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
12. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.

Переглядів: 1603