Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Динаміка змін кількості письменників, включених до шкільних програм зі світової літератури, і годин, передбачених на оглядове і монографічне вивчення їхньої творчості

Назва програми Кількість навчальних годин на весь курс Кількість письменників Кількість навчальних годин на оглядове і монографічне вивчення творчості письменників
1. Програми середньої загальноосвітньої школи з українською мовою навчання. Зарубіжна література. 5–11 класи.
2. Програми для середньої загальноосвітньої школи з українською мовою навчання. Зарубіжна література. 5–11 класи.

 

Отже, найхарактернішими ознаками програми 1998 року, що забезпечили її популярність серед учителів, можна назвати такі:

– розвантаженість, збалансованість вивчення російської літератури щодо літератур інших регіонів і зон;

– чітка літературознавча спрямованість; намагання у більшості випадків дотримуватися дидактичного принципу науковості у доборі та структуруванні програмового матеріалу;

– вмотивована скомпонованість тем та дібраних до них творів;

– здебільшого достатня кількість годин, виділених на текстуальне вивчення творів;

– надання учителю права вибору в межах програми творів для текстуального вивчення;

– врахування при виборі творів, включених до програми, психолого-вікових особливостей школярів.

Однак, як справедливо зазначав далі Ю. І. Султанов, попри такі позитивні характеристики та тимчасовий успіх, програма 1998 року була приреченою. На такий фінал вплинули як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники, а саме:

– у методологічному і концептуальному планах програма 1998 року, як і програма 1995 року, виявилася неспроможною протистояти більш-менш серйозній критиці: чітких методологічних принципів, а відповідно і науково обґрунтованої методичної концепції викладання зарубіжної літератури у Пояснювальній записці до програми годі шукати. Зрештою, укладачі обох програм чомусь знехтували більшістю критичних зауважень та конструктивних пропозицій, які оприлюднювались на шпальтах фахової преси і які, безумовно, могли б суттєво покращити зміст цих програм;

– зосередивши увагу на змістовому наповнені програми і структуруванні навчального матеріалу, її укладачі проігнорували необхідність суто методичного обґрунтування у пояснювальній записці (яка, скоріше, нагадувала преамбулу до стандартів програм) своїх позицій. Навіть цікаве нововведення – збільшення на один рік систематичного курсу літератури на історичній основі – не було теоретично обґрунтовано;

– намагання укладачів докорінно змінити змістовне наповнення програми (іноді за рахунок непринципових замін одних творів іншими) за умов відсутності нових підручників та хрестоматій спричинило об’єктивні труднощі щодо впровадження даної програми у шкільну практику навіть у її прихильників;

– „ведмежу послугу” програмі надали також видавці з кількох областей, які підготували низькопробні посібники до неї, часто без грифу Міністерства освіти України, заполонивши ними ринок.

Таким чином, попри те, що програму 1998 року спіткала доля її попередниці, вона безперечно стала вагомим внеском у розвиток методики викладання зарубіжної літератури. А дискусія, яка розгорнулася на сторінках фахових видань у зв’язку з цими двома програмами, сприяла чіткішому усвідомленню як позитивних напрацювань у сфері програмотворення, так і помилок, зумовлених тим, що так і не було вирішено цілу низку методологічних проблем. Крім того, паралельне функціонування впродовж певного часу різних варіантів програм із зарубіжної літератури розширювало можливості творчого пошуку як учителів, так і науковців.

У цілому третій етап завершився появою перших спроб теоретичного осмислення методичної концепції викладання зарубіжної літератури на різних методологічних засадах, але їхній вплив на подальший розвиток методики викладання зарубіжної літератури позначився дещо пізніше і став характерною ознакою вже її четвертого етапу.


Читайте також:

  1. Cisco Packet Tracer - Знайомство з програмою. Інтерфейс
  2. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
  3. I. Введення в розробку програмного забезпечення
  4. I. РАБОЧАЯ ПРОГРАММА УЧЕБНОЙ ДИСЦИПЛИНЫ
  5. II. Вивчення нового матеріалу
  6. II. Вивчення нового матеріалу
  7. II. Вивчення нового матеріалу
  8. II. Вивчення нового матеріалу.
  9. II. Вивчення нового матеріалу.
  10. II. Вивчення нового матеріалу.
  11. II. Вивчення нового матеріалу.
  12. II. Вивчення нового матеріалу.




Переглядів: 440

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Динаміка змін репрезентації літератур різних культурологічних регіонів і зон у шкільних програмах із світової літератури | Четвертий етап

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.