По-перше, будь-який, навіть найкращий метод сам по собі не гарантує і не може гарантувати абсолютний успіх.
По-друге, метод вивчення літератури – це не тільки метод, за допомогою якого в умовах шкільного уроку ми можемо дослідити певний літературний текст і все те, що з ним пов’язано, – це, на мою думку, передусім визначення характеру підходу до тексту, вказівка на рамки того простору, у якому здійснюється аналіз художнього твору. Та оскільки як сам твір, так і процес його вивчення є надзвичайно складними – використання якогось одного з розглянутих методів збіднює чи, сказати б, умізернює цей процес. Тому кваліфіковано підготовлений та проведений урок завжди передбачає використання цілого комплексу органічно поєднаних між собою методів. І саме це поєднання дозволяє як докладно опрацювати програмовий твір, так і, принаймні, не перекреслити зацікавленість учнів літературою.
По-третє, наявність кількох класифікацій методів не суперечить будь-якій з них, а, навпаки, дає можливість по-новому побачити те, що у рамках одного методу чи певної класифікації побачити просто неможливо. Тому й невипадково, що творчо працюючі учителі не задовольняються вже існуючими методичними розробками, а весь час знаходяться у пошуку, комбінуючи існуючі методи і навіть створюючи нові.
Лекція № 3
Тема: ШКІЛЬНИЙ АНАЛІЗ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
План
1. Літературознавчий та шкільний аналіз художніх творів.
2. Взаємозв’язок сприйняття та вікових особливостей учнів із аналізом художнього твору.
3. Шляхи, методи та прийоми шкільного аналізу художнього твору на уроках зарубіжної літератури.