Репродуктивний метод

У цьому сенсі репродуктивний метод (або викладацький, або репродуктивно-творчий), про який піде мова нижче, не є ані таким ефективним, ані таким ефектним, як три попередні методи і особливо евристичний та дослідницький, проте обійтися без нього все ж таки неможливо, оскільки використання тільки, наприклад, евристичного та дослідницького методів не може забезпечити достатньої широти та систематичності знань. Адже, по-перше, вивчення літератури передбачає оволодіння такими знаннями (наприклад, теоретико-літературні або історико-літературні факти), які неможливо здобути за допомогою роздумів. А по-друге, якби учням пропонувався б лише самостійний шлях здобування знань, то навряд чи на це вистачило б навіть двадцяти років навчання у школі. Та й чи потрібен би був за таких умов сам учитель? Хіба що – тьютор, чи не так?

Отже, слід виходити з того, що репродуктивний метод є методом необхідним та обов’язковим. Більш того, цей метод дозволяє не тільки розпочати процес пізнання, а й, на думку Л. Ф. Мірошниченко, логічно завершує цей процес, оскільки є спрямованим на те, аби відновлювати, відтворювати те, що збереглося у пам’яті. Не можна не погодитися і з М. І. Кудряшовим, який вважає, що репродуктивний метод не обов’язково повинен розумітися як догматичний, тому що характер тих знань, які мають засвоювати учні, потребує не механічного запам’ятовування, а свідомого засвоєння. Крім того, міцність знань залежить не тільки від установки на запам’ятовування, а й від інтенсивності мислення учнів.

Інакше кажучи, професіоналізм учителя виявляється у тому, як, а не який метод він використовує. Бо, застосовуючи навіть репродуктивний метод, можна і треба вдаватися до проблемного викладення матеріалу, тобто йдеться про те, що учитель під час проведення уроку висуває проблему, розкриває різноманітні точки зору на її сутність, пропонує способи та шляхи її вирішення, і за таких умов зацікавленість учнів темою не повинна зникнути – навпаки, вона (зацікавленість) має зростати.

Визначимо прийоми, через які реалізується репродуктивний метод:

– слово учителя; учитель вдається до цього прийому, коли виникає потреба довести до учнів якусь невеличку інформацію, наприклад, на початку уроку, підбиваючи підсумки виконання учнями домашнього завдання чи написання ними творчої роботи або пояснюючи їм зміст та умови виконання домашнього завдання тощо;

– розповідь учителя – поширене слово, яке він застосовує тоді, коли викладає біографічні відомості про життя та творчість письменника, про факти громадсько-політичного життя, на основі яких був написаний твір, що вивчається, про історико-культурні явища життя, які мають причетність до цього твору, про історико-порівняльні паралелі щодо світової та української літератур, про типологічно подібні моменти у двох літературах, а також тоді, коли учитель переказує епізоди, які не вивчаються текстуально;

– лекція. Поняття „шкільна лекція” дещо відрізняється від поняття „лекція” своєю специфікою, суть якої полягає у тому, що шкільною лекцією вважається усний виклад певної теми. Ще однією, так би мовити, зовнішньою, за Б. І. Степанидиним, ознакою лекції є те, що у повній мірі цей прийом доцільно використовувати у старших класах, а у середніх лише частково, як елемент в організації та проведенні уроків;

– завдання за підручником чи посібником.

Зазначені прийоми репродуктивного методу зумовлюють наступні види діяльності учнів:

– уважне та свідоме сприйняття слова, розповіді та лекції учителя;

– складання плану, тез або конспекту лекції учителя чи прочитаних статей підручника;

– складання хронологічних та інших таблиць;

– підготовка усних відповідей за лекцією учителя або за матеріалом підручника;

– написання творів узагальнюючого характеру з використанням наявного матеріалу з даної теми чи проблеми.

Таким чином, репродуктивний метод так само, як і всі інші, реалізується через низку прийомів та видів діяльності учнів, що свідчить про його реальну необхідність для процесу вивчення літератури у школі. Що ж стосується ефективності цього методу, то все залежить від того, у який спосіб його використовує учитель. Принаймні, я можу цілком обґрунтовано стверджувати, що використання цього методу сприяє розвитку мислення учнів, їхньому вмінню критично сприймати та оцінювати будь-який матеріал, а також забезпечує свідоме та глибоке засвоювання знань.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дослідницький метод	\|	Висновки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.