Оцінювання інтерфейсної складової інноваційного потенціалу виконують за показниками, наведеними в табл.1. Залежно від специфіки суб'єкта (розробника інновацій, виробника, посередника, постачальника, споживача, представників контактних аудиторій тощо) перелік показників може бути змінений. Оцінювання кожного з суб'єктів виконується в таблицях, аналогічних до табл.1. Остання характеризує ступінь зацікавленості аналізованого суб'єкта в просуванні інновації на ринку (за кожним з показників) і здійснюється шляхом встановлення позначок (наприклад, " 1") на перетині показників і оцінок.
Таблиця 1. Ситуаційне оцінювання суб'єкта інноваційного процесу (економічного контрагента) підприємства-інноватора
Показники
Порядкова шкала
Точно відповідає
Імовірно відповідає
Невиразно
Імовірно не відповідає
Точно не відповідає
Розширення адаптаційних можливостей підприємства
Зростання конкурентного потенціалу
Розширення ринку
Зростання прибутку
Підвищення економічної безпеки
Підвищення іміджу
Оцінка в балах
Перерахування оцінок за порядковою шкалою у відносні кількісні виконується за формулою:
Ojі = Оі / Оmax (11)
де Ojі - відносна оцінка j-го контрагента за і-м показником;
Сукупну оцінку надійності взаємодії з j -м контрагентом можна визначити так:
Нj = S Ojі × Bji(12)
де Вjі - вагомість і-го показника для і-го контрагента.
Оцінку надійності взаємодії з усією сукупністю контрагентів Нзаг розраховують як середньоарифметичну Нj (або середньозважену, якщо вагомості контрагентів істотно розрізняються). Залежно від її значення доцільно виділити, як це випливає з табл. 2, такі рівні інтерфейсної складової інноваційного потенціалу;
Н заг = 1 – абсолютна достатність потенціалу для реалізації проектів інноваційного розвитку (тобто ідеал, якого слід прагнути);