• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗМІСТ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Власність з юридичної точки зору – це повноваження власника, які розкриваються в:

- право володіння: початкова форма власності, яка виражає відносини, пов'язані з наявністю у того чи іншого суб'єкта об'єктів власності з господарським володінням ними.

- право користування: виражає економічні відносини влас­ності з приводу виробничого чи особистого викори­стання корисних властивостей її об'єктів відповідно до функціонального призначення останніх.

- право розпорядження: вища і всеохопна категорія прав власності, яка передбачає, що розпорядник об'єкта є його повним власником, отже, має право самостійно вирішувати долю певного об'єкта (використовувати, продавати, обмінювати, здавати в оренду, дарувати, ліквідувати тощо) або делегувати таке право іншим суб'єктам ринкової системи

Власність в економічному сенсі являє собою складну си­стему господарських відносин, які існують у виробництві. Ця система включає в себе такі групи відносин:

- відносини з приводу привласнення умов виробництва і його результатів;

- відносини господарського використання майна;

- економічні форми реалізації відносин власності.

Приватна власність — це такий тип власності, коли ви­ключне право на володіння, користування і розпорядження об'єк­том власності та отримання доходу належить приватній (фізич­ній чи юридичній) особі.

Індивідуально-трудова власність характеризується тим, що фізична особа в підприємницькій діяльності одночасно викорис­товує власні засоби виробництва і свою робочу силу.

Якщо в господарстві використовується праця членів сім'ї, така власність має вигляд сімейної трудової власності (на­приклад, фермерське сімейне господарство).

Партнерська власність є об'єднанням капіталів або майна кількох фізичних чи юридичних осіб. З метою здійснення спільної підприємницької діяльності кожний учасник парт­нерського підприємства зберігає свою частку внесеного ним ка­піталу чи майна у партнерській власності.

Корпоративна (акціонерна) власність — це капітал, утво­рений завдяки випуску і продажу акцій. Об'єктом власності акціонерного товариства, крім капіталу, створеного за рахунок продажу акцій, є також інше майно, придбане в результаті гос­подарської діяльності.

Суспільна власністьозначає спільне привласнення засобів виробництва і його результатів. Суб'єкти суспільної власності відносяться один до одного як рівноправні співвласники. У цих умовах основною формою індивідуального привласнення стає розподіл доходу, а мірою його розподілу — праця.

Суспільна власність існує у двох формах:державній і колек­тивній.

Державна власність — це така система відносин, за якої абсолютні права на управління і розпорядження власністю здійснюють органи (інститути) державної влади.Державна власність поділяється на загальнодержавну і му­ніципальну (комунальну).

Загальнодержавна власність— це спільна власність усіх громадян країни, яка не поділяється на частки і не персоні­фікується між окремими учасниками економічного процесу.

Муніципальна (комунальна) власність— це власність, яка перебуває в розпорядженні регіональних державних органів (області, міста, району тощо).

Колективна власність поділяється накооперативну власність, власність трудового колективу, власність громадських і релігійних об'єднань.

Кооперативна власність— це об'єднана власність членів окремого кооперативу, створена на добровільних засадах для здійснення спільної діяльності. Власність кооперативу фор­мується в результаті об'єднання майна, грошових внесків його членів і доходів, одержаних від їхньої спільної трудової діяль­ності. Кожен член кооперативу має однакові права на управлін­ня та дохід, який розподіляється відповідно до внесеного паю і трудового вкладу членів кооперативу.

Власність трудового колективу — спільна власність, пере­дана державою чи іншим суб'єктом у розпорядження колективу підприємства (на умовах викупу чи оренди), яка використовуєть­ся відповідно до чинного законодавства. Колективна власність може існувати в різних видах залежно від джерела викупу. Якщо підприємство викуплене за рахунок накопиченого прибутку, то створюється неподільна власність колективу підприємства. Якщо підприємство було викуплено за рахунок особистих доходів його працівників, то утворюється пайова власність.

Власність громадських і релігійних об'єднань створюєть­ся за рахунок власних коштів, пожертвувань громадян чи орга­нізацій або шляхом передачі державного майна. Суб'єктами такої власності є партії, профспілки, спортивні товариства, цер­кви та інші громадські організації.

Змішана власність поєднує різні форми власності — при­ватну, державну, колективну, кооперативну та інші, в тому числі й власність іноземних суб'єктів.

Змішана власність включає: державно-приватну, державно-кооперативну, державно-колективну, приватно-колективну, спільну із залученням іноземного капіталу, комбіновану та ін. види власності.

ЗАВДАННЯ:

1 Скласти конспект за питаннями плану.

2 Підготуватися до обговорення таких питань:

- визначити місце власності в економічній системі;

- як в економічній науці відюувався процес еволюції визначення категорії “власність”?

3 Підготувати реферати на тему:

- “ Еволюція форм власності”;

- “Особливості розвитку відносин власності в Україні за роки незалежності”.

4 Виконати тестові завдання:

1 Власність як економічна категорія виражає:

а) суспільні відносини розвитку господарства;

б) зміст праці, використання продуктивних сил;

в) систему відносин між людьми з приводу присвоєння ними речей (об'єктів);

г) право людей на присвоєння майна (речей).

2 Об'єктами власності служать:

а) життєві блага і все, що цінується людьми;

б) суспільні відносини та управління економікою;

в) культура, мистецтво, мораль, традиції і звичаї;

г) ринок і підприємницька діяльність на ньому.

3 Суб'єктами власності можуть бути:

а) продуктивні сили суспільства;

б) економічні відносини між людьми;

в) виробничі ресурси і природа;

г) ті, хто вступає у взаємини між собою з приводу належності комусь речей (об'єктів).

4 Формами суспільної власності є:

а) приватна і державна;

б) особиста і колективна;

в) державна і колективна;

г) індивідуальна і партнерська.

5 Типи власності:

а) приватна і державна;

б) колективна, акціонерна і корпоративна;

в) приватна і суспільна;

г) індивідуальна і партнерська.

6 Загальнодержавна власність:

а) власність, яка перебуває в розпорядженні регіональних державних органів;

б) це спільна власність усіх громадян країни, яка не поділяється на частки і не персоні­фікується між окремими учасниками економічного процесу;

в) тип власності, коли ви­ключне право на володіння, користування і розпорядження об'єк­том власності та отримання доходу належить приватній особі;

г) це об'єднана власність членів окремого кооперативу.

Ключ: 1в; 2а; 3г; 4в; 5в; 6б.

ФОРМА КОНТРОЛЮ:

- перевірка рефератів;

- перевірка конспектів;

- тестовий контроль.

ВИКЛАДАЧ – Лісова М. А.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. II. Вивчення нового матеріалу
3. II. Вивчення нового матеріалу
4. II. Вивчення нового матеріалу
5. II. Вивчення нового матеріалу.
6. II. Вивчення нового матеріалу.
7. II. Вивчення нового матеріалу.
8. II. Вивчення нового матеріалу.
9. II. Вивчення нового матеріалу.
10. II. Вивчення нового матеріалу.
11. II. Вивчення нового матеріалу.
12. II. Вивчення нового матеріалу.

Переглядів: 331