Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ЗМІСТ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Натуральне виробництво — виробництво, за якого продукти пра­ці призначаються для задоволення власних потреб виробництва, для споживання всередині господарства, що їх виробило.

Товарне виробництво – це така форма організації господарства, при якій продукти виготовляються не для власного споживання, а для обміну або продажу з метою отримання прибутку.

Товар — це продукт праці або певне благо, що здатні задо­вольняти певні потреби людини і призначені для обміну (купівлі та продажу)

З визначення товару можна зробити висновок, що він має дві властивості:

1) здатність задовольняти певну потребу людини (споживча вартість);

2) придатність для обміну на інші товари (мінова вартість).

Суспільна праця, яка втілена в товарах і виявляє себе через обмін їх, є вартістю товару.

Найважливішим законом товарного виробництва є закон вартості, від­повідно до якого виробництво й обмін товарів здійснюються на основі їх вартості.

Закон вартості відіграє надзвичайно важливу роль у товар­ному виробництві:

а) він виступає стихійним регулятором пропорцій су­спільного виробництва (розподілу праці між галузями);

б) закон вартості — основа диференціації товаровиробників;

в) закон вартості сприяє зародженню капіталістичних від­носин;

г) закон вартості стимулює розвиток продуктивних сил.

 

ЗАВДАННЯ:

1 Скласти конспект за питаннями плану.

2 Підготуватися до обговорення таких питань:

- що таке “духовне виробництво”;

- у чому полягає специфіка поняття “товар - послуга”;

- як розуміти економічну відокремленість товаровиробника?

3 Підготувати реферат на тему:

- “Розвиток товару і товарного виробництва за сучасних умов”.

4 Виконати тестові завдання:

1 Натуральне виробництво це:

а) си­стема форм і методів суспільної організації і регулювання народного гос­подарства;

б) поглиблене пізнання реальних економічних процесів шляхом виокремлен­ня основних, найсуттєвіших сталих сторін певного явища;

в) виробництво, при якому продукти виготовляються не для власного спожи­ван­ня, а для обміну або продажу з метою отримання прибутку;

г) форма організації господарства, за якого продукти призначаються для спо­живання та для задоволення власних потреб виробників.

2 Які з наведених рис притаманні натуральній формі виробництва:

а) суспільний поділ праці знаходиться у зародковому стані;

б) суспільний поділ праці знаходиться у розвиненому стані;

в) між виробниками існують зв'язки через продукти їхньої праці;

г) продукт праці для виробника не має споживної вартості.

3 Товарне виробництво характеризується:

а) економіка будувалася, виходячи з внутрішньогосподарських потреб;

б) кожна господарська одини­ця повністю відокремлена від інших як у вироб­ниц­тві, так і в споживанні;

в) виникає спеціалізація виробників на виготовленні окремих видів продукції;

г) виробництво є замкнутою економічною формою господарства.

4 Спільні риси простої і розвинутої форми товарного виробництва:

а) товарне виробництво набуває загального характеру;

б) виробник продукту — найманий робітник;

в) приватна власність на засоби виробництва;

г) конкуренція між товаровиробниками відсутня.

5 Розвинута форма товарного виробництва відрізняється від простої тим, що:

а) виробник продукту — найманий робітник, власник товару — капіталіст;

б) виробництво здійснюється на базі індивідуальної праці;

в) конкуренція між товаровиробниками відсутня;

г) виробництво товарів здійснюється задля одержання прибутку.

6 Товар – це:

а) внутрішня властивість продукту, що має задовольняти певну потребу;

б) продукт праці або певне благо, які можуть бути спожиті самим виробником або можуть бути реалізовані на ринку;

в) продукт праці або певне благо, що здатні задо­вольняти певні потреби людини і призначені для обміну;

г) це річ або комплекс речей, які людина хоче і може придбати.

7 Споживна вартість товару проявляється в:

а) придатність для користування людиною;

б) можливість розпоряджатися цим товаром;

в) здатність задовольняти певну потребу людини;

г) придатність для обміну на інші товари.

8 Згідно теорії трудової вартості:

а) вартість товару визначається витратами на його виробництво;

б) основі цінності товару лежить думка споживача щодо його корисності;

в) реальна цінність товару дорівнює фак­тичній ціні, яка встановлюється на ринку;

г) єдиним джерелом вартості є праця.

9 Відповідно до теорії попиту і пропозиції:

а) вартість товару визначається витратами на його виробництво;

б) основі цінності товару лежить думка споживача щодо його корисності;

в) реальна цінність товару дорівнює фак­тичній ціні, яка встановлюється на ринку;

г) єдиним джерелом вартості є праця.

10 Суть закону вартості полягає в тому, що:

а) виробництво й обмін товарів здійснюються на основі їх вартості;

б) виробництво товарів здійснюється задля одержання прибутку;

в) товарне виробництво має підпорядковане значення стосовно натурального виробництва;

г) вартість властива не лише товарам, які набувають ре­чової форми.

11 Товарне виробництво це:

а) си­стема форм і методів суспільної організації і регулювання народного господарства;

б) поглиблене пізнання реальних економічних процесів шляхом виокремлен­ня основних, найсуттєвіших сталих сторін певного явища;

в) виробництво, при якому продукти виготовляються не для власного спожи­вання, а для обміну або продажу з метою отримання прибутку;

г) форма організації господарства, за якого продукти призначаються для спожи­вання та для задоволення власних потреб виробників.

Ключ: 1г; 2а; 3в; 4в; 5а; 6в; 7в; 8а; 9в; 10а; 11в.

 

ФОРМА КОНТРОЛЮ:

- перевірка рефератів;

- перевірка конспектів;

- тестовий контроль.

 

ВИКЛАДАЧ – Лісова М. А.

 


Читайте також:

  1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
  2. II. Вивчення нового матеріалу
  3. II. Вивчення нового матеріалу
  4. II. Вивчення нового матеріалу
  5. II. Вивчення нового матеріалу.
  6. II. Вивчення нового матеріалу.
  7. II. Вивчення нового матеріалу.
  8. II. Вивчення нового матеріалу.
  9. II. Вивчення нового матеріалу.
  10. II. Вивчення нового матеріалу.
  11. II. Вивчення нового матеріалу.
  12. II. Вивчення нового матеріалу.




Переглядів: 464

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
САМОСТІЙНА РОБОТА № 5 (4 год.) | САМОСТІЙНА РОБОТА № 6 (2 год.)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.