Зміст та необхідність аудиторського контролю

Розвиток ринкових відносин і пов’язана з цим поява підприємств з різними формами господарювання і власності, демократизація управління і використання економічних важелів і стимулів вимагають формування нової форми контролю – незалежного аудиторського контролю.

Слово “аудит” походить від латинського “audio”, що буквально означає “слухати”. Цей переклад трактується по-різному. Іноді аудитора порівнюють з кваліфікованим лікарем, який уважно слухає хворого. Є різні трактування терміну “аудит”.

Відповідно до Закону України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993 року (зі змінами і доповненнями) аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб‘єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил згідно з вимогами користувачів.

Основне призначення аудиту – перевірка на достовірність економічної інформації, якою користуються власники, інвестори, акціонери, кредитори, різні підприємства, установи, організації.

Від якості інформації в умовах ринку залежать управлінські рішення, які в свою чергу визначають долю різних підприємств і окремих людей. Основною передумовою такого контролю є взаємна зацікавленість підприємств в особі їх власника, держави в особі податкової служби і аудитора в забезпеченні достовірності обліку і звітності. В своїй діяльності аудитор керується законодавством і власними інтересами. В умовах конкуренції в аудиторському бізнесі це економічно сприяє якісному проведенню аудиту. В свою чергу підприємство має можливість вибору в якості партнера кваліфікованого, незалежного від будь-яких відомств аудитора, а держава одержує можливість забезпечити контроль за достовірністю звітності, як наслідок, правильністю оподаткування, не витрачаючи на це кошти державного бюджету.

Аудит в сучасному розумінні виник більш ста років тому. Потреба в аудиторському контролі з’явилася тоді, коли пройшов поділ інтересів між тими, хто безпосередньо займаються управлінням підприємством і тими хто вклав кошти в його діяльність.

Необхідність аудиту обумовлена наступним:

1. Неспівпадання інтересів між тими хто готує інформацію і тими хто нею користується може привести до необ’єктивності інформації.

2. При прийнятті рішень, які ґрунтуються на необ’єктивній інформації можуть наступити негативні економічні наслідки.

3. Користувачі інформації дуже часто не одержують доступу для оцінки якості інформації.

4. Щоб оцінити достовірність інформації, або її перевірити необхідні спеціальні знання, які не завжди мають користувачі інформацією.

Правовою основою проведення аудиту в Україні є Закон “Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993 року.

При проведенні аудиту керуються Міжнародними стандартами аудиту. Аудиторська палата України рішенням від 18 квітня 2003 року № 122 затвердила Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів (Міжнародні стандарти аудиту) як Національні стандарти аудиту, тому вони підлягають обов'язковому застосуванню суб'єктами аудиторської діяльності до фінансової звітності за 2003 рік.

У системі нормативного регулюванню аудиторської діяльності важлива роль належить внутрішнім стандартам аудиторських фірм (ВСАФ), під якими розуміють документи, що деталізують і регламентують єдині вимоги до здійснення і оформлення аудиту, прийняті і затверджені аудиторською фірмою.

При формуванні системи внутрішніх правил аудиторські фірми користуються відносною свободою, оскільки це є завданням самої фірми.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
РЕФЕРАТИВНІ ВИСТУПИ	\|	Класифікація аудиту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.