МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ФОРМИ ТА ВИДИ КРЕДИТУ1.Форми кредиту. 2. Види банківського кредиту. 3. Методи банківського кредитування. 4. Механізм банківського кредитування. 5. Економічний зміст та форми страхування кредитів.
1. До функціональних форм кредитування належать: 1. Комерційний кредит – це товарна форма кредиту, яка надається продавцями покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари, надані послуги. 2. Банківський кредит – це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається в тимчасове користування, на умовах належного забезпечення, повернення у визначений термін, оплати та цільового характеру викорстання. 3. Споживчий кредит – це кредит, який надається тільки у нац. валюті фізичним особам – резедентам на придбання споживчих товарів та послуг і погашається поступово. 4. Державний кредит – це мобілізація грошових коштів для фінансування державних витрат, коли є дифіцит бюджету. 5. Міжнароднийкредит – це надання позичкових капітлів одних держав іншим у тимчасове користування, на засадах оплати та повернення у встановлені строки. 6. Інвестиційний кредит – використовується для фінансування капітальних вкладень або балансування платежів між державами. 7. Вексельний кредит – це банківська операція з дисконтування векселів і видачі позичок до запитання під вексельне забезпечення. 8. Кредит під заставу цінних паперів – операція, коли ЦП приймаються під заставу, на принципах юридичного права і права взаємодовіри. 9. Лізинговий кредит – це форма фінансування капітальних вкладень, і форма реалізації та канал збуту продукції. 10. Іпотечний кредит – це особливий вид економічних відносин, з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. 11. Бланковий кредит – це економічні відносини, з приводу надання наявних власних коштів банку із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальнкам, які мають стабільні джерела погашення кредиту та перевірений авторитет у банківських колах. 12. Консорціумний кредит – надається шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку, з подальшим наданням кредитів суб’єктам господарської діяльності. 2.Банківські кредити класифікують за такими ознаками: 1. За призначенням і характером використання, розрізняють позики для інвестування: -інвестиційних проектів; -комерційних контрактів. 2. За цільовим спрямуванням: -виробничий – реалізується у сфері виробництва і реалізації ССП; -споживчий – це кредиторська допомога населенню на споживчі цілі. 3. За терміном користування: -короткостроковий ( до одного року ); -середньостроковий ( від року до трьох ); -довгостроковий ( більше трьох років ). 4. За терміном надання: -строковий – позика надається на встановлений термін; -до запитання – на невизначений термін; -прострочені кредити – термін повернення яких закінчився, а борг ще не повернуто; -відстрочені або пролонговані кредити – стосовно яких, банк прийняв рішення про перенесення на пізніший строк поверення боргу. 5. За характером забезпечення: -забезпечені заставою; -гарантовані; -з іншим забезпеченням; -незабезпечені ( бланкові ). 6. За характером повернення: -з разовим поверненням позики; -з поступовим поверненням кредиту рівномірними внесками; -поступове повернення кредиту періодичними внесками; -з регресією платежів; -після закінчення обумовленого терміну. 7. За характером і способом оплати відсотків: -з фіксованою ставкою відсотку ( короткострокові кредити ); -з плаваючою % ставкою; -дисконтні позики, виплата % здійснюється в момент надання кредиту. 8. За методами надання: -у разову порядку; -відповідно до відкритої кредитної лінії; -гарантійні. 9. За ступенем ризику: -стандартні кредити; -кредити з підвищеним ступенем ризику. 10. Залежно від кількості кредиторів: -кредити, які надаються одним банком; -консорціальні кредити ( декілька банків ); -паралельні кредити ( декілька банків на рівних умовах ).
3.Основними методами банківського кредитування є : Кредитна лінія – це юридично оформлене зобов’язання банку надати позичальнику протягом визначеного періоду кредит у межах погодженого ліміту. Револьверний кредит – це позичка, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Контокорентний кредит – це відкриття поточного рахунку. З метою прискорення платіжного обороту клієнта банк бере на себе всі його операції за поточними вимогами та зобов’язаннями. Овердрафт– це метод кредитування, за якого банк у межах узгодженого ліміту здійснює платежі за клієнта на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку: в результаті на рахунку виникає дебетове сальдо, яке відбивє суму його заборгованості банку. Разовий кредит – називають кредит, рішення про надання якого, приймається банком окремо за кожною позицією, на підставі заяви та інших документів клієнта. Ломбардний кредит – передбачає заставу майна або прав, які можна легко реалізувати. Така застава є гарантією повернення кредиту.
4.Процес кредитуваня сладається з таких етапів: 1) Підготовка та надання пакета документів у банк для отримання кредиту; 2) Оцінка кредитоспроможності клієнта і ризику, пов’язаного із видачою позки; 3) Підготовка кредитного договору та розробка умов кредитної угоди; 4) Контроль за виконанням договірних відносин та погашення кредиту. Для одержання кредиту позчальник звертається у банк з клопотанням, вякому зазначає: - Цільове призначення кредиту; - Суму кредиту; - Термін користування; - Термін погашення кредиту; - Форми забезпечення кредиту; - Коротку характеристику заходу, що кредитується; - Розрахунок економічної ефективності від цього запровадження. Разом із заявою на кредит позичальник надсилає до банку для розгляду такі документи: 1) Документ, що засвідчує право клієнта на отримання кредиту, засвідчений нотаріально статут підприємства; 2) Техніко-економічне обгрунтовання заходу, що кредитується ( копії контракту , договору ); 3) Документи для визначення фінансового стану і кредитоспроможності позичальника (бухгалтерська та статистична звітність, звіти про фінансові результати ); 4) Форми зобов’язань щодо забезпечення кредиту ( угоду про заставу, опис майна, що пропонується ). В результаті аналізу всіх документів банк готує виновок про можливість і доцільність надання позики, розмір % ставки та інше.
5. Кредитні операції завжди пов’язані з ризиком неповернення кредиту. Одним із способіів недопущення такого є страхування кредитних ризиків. У зарубіжній практиці відомі дві основні форми кредитноог страхуваня: 1. Страхування кредитів ( делькредерне страхування ). 2. Страхування заставі під отриманий кредит (кауційне страхування). За першої форми відносини сторін характеризуються такими ознаками: Страхувальник ( банк ) – отримує страхове відшкодування збитків у разі непогашення боржником зобов’язань, і частину відповідальності ( 20% ) бере на себе, не збільшуючи позичкового відсотка на застраховані кредити. Страховик ( страхова компанія ) – вживає санкції у разі порушення страхувальником своїх зобов’язань. Залишає за собою право перевірки самостійного прийняття рішень щодо запропонованих до страхування ризиків. За другої форми страхування кредитів - страхувальником є боржник, який захищає право свого кредитора. За заставного страхування застрахованим є кредитор. Суть кредитного страхування зводиться до запобігання можливим витратам кредиторів, а отже встановлення нормальних ділових відносин між кредиторами та позичальниками.
Читайте також:
|
||||||||
|