• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПОНЯТТЯ КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ ТА ЇЇ СТРУКТУРА

1.Суть і структура кредитної системи.

2.Походження і функції банків.

3.Комерційні банки, їх функції та типи.

4.Організаційна та функціональна структура КБ.

5.Операції КБ.

6.Показники діяльності КБ.

1.Суть кредитної системи виражається двояко:

1. Як сукупність кредитних відносин, форм кредиту, методів кредитування і кредитних установ.

2. Як сукупність кредитних установ держави.

Кредитні відносини – це відносини, що виникають з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів та їх використання на умовах повернення.

Формування кредитної систме як сукупності кредитних установ визначається характером чиних в державі кредитних відносин та віповідних їм форм кредиту.

Усі інститути кредитної системи поділяються на три групи:

1. Центральний банк;

2. Комерційні банки;

3. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути.

Перші дві групи становлять банківську системи держави. Третя група формує систему небанківських установ, що спеціалізуються на виконанні окремих операцій.

Розглянемо структуру кредитної системи України.

Кредитна система України поділяється на банківську систему і небанківські фінансово-кредитні установи.

Банківська система включає НБУ та комерційні банки, а небанківська система визначає спеціалізовані фінансово-кредитні інституції.

2. Зародження банківської системи відбулось в рабовласницькому періоді, коли виникає лихвартство та міняльні операції. Центром їх було Вавілонське царство ( 7 – 6 ст. до н.е.).

Значного розвитку набула банківська система у Стародавній Греції, внаслідок інтенсивного розвитку ремісництва та торгівлі.

У стародавньому Римі банківська діяльність досягла значно вищого рівня. У римлян банкіри обмінювали гроші та отримували кошти на зберігання, використовуючи їх для надання кредитів під заставу рухомого та нерухомого майна.

У період раннього середньовіччя банківська справа тимчасово занепала, що пояснюється натуралізацією господарства.

Відродження відбулось в Італії, і пов’язане з міняльними операціями.

Саме слово „ банк” – походить від італійського і означає стіл, лавку або конторку за якою обмінювались монети.

Так в 1947 році було засновано банк Св’ятого Георія в Генуї.

Розширення мануфактурного виробництва і торгівлі сприяло розвитку банківської справи. Банки почали з’являтись в торгівельних цетрах Європи, у 16-17 ст. у Нідерландах, Німечинні, Італії.

Збільшення торгових оборотів сприяло розвитку і концетрації банківських операцій. Що знайшло відображення у створенні акціонерних банків англії і Шотландії у 1694 р.

Таким чином, попередниками сучасної банківськї системи, слід вважати, стародавніх банкірів та середньовічних міняйл.

3. Комерційні банки – це багатопрофільні кредитні установи, що здійснюють операції у різних секторах ринку позичкових капіталів, обслуговуючи підприємства всіх галузей економіки та населення.

Основними функціями КБ є:

1. Приймання депозитів від юридичних та фізичних осіб.

2. Кредитуваня підприємчтв та населення.

3. Організація та здійснення розрахунків у господарстві.

4. Випуск кредитних знарядь обігу.

Види операцій є найважливішим критерієм класифікації КБ за типами.

1. За видами операцій КБ поділяються:

-універсальні;

-спеціалізовані.

2. За обслуговуванням:

-промисловість;

-сільське господарство;

-торгівля;

-будівництво;

-транспорт та зв’язок.

3. За територіальним розміщенням:

-міжнародні;

-національні;

-міжрегіональні;

-регіональні.

4. За формами власності:

-державні;

-приватні;

-змішані.

5. За організаційною структурою:

-безфілійні;

-з великою кількістю філій.

4. Організаційна структура КБ визначається двома основними моментами:

1. структурою органів управління;

2. структурою функціональних підрозділів і служб банку.

До органів управління банком належать:

- Збори акціонерів.

- Рада банку.

- Правління банку на чолі з головою правління.

Найвищим органом управління КБ є збори акціонерів банку.

Вони скликаються 1 раз у рік вирішують такі питання:

1. Загальне керівництво діяльністю банку.

2. Затверджують та вносять зміни у статут банку.

3. Затверджують річний звіт про роботу банку.

4. Розподіляють доходи банку.

5. Створють нові філії.

Основними функціональними підрозділами, що здійснюють банківські операції є управління банку.

Як правило, в універсальному КБ є 9 управлінь.

1. Управління прогнозування діяльності банку – реалізує управлінські функції банку, з метою забезпечення основних принципів його діяльності – ліквідності, рентабельності та надійності.

2. Управління маркетингу і зв’язків з громадкістю – залучає нових клієнтів, впроваджує нові операції та нові види банківських послуг.

3. Кредитне управління – надає різноманітні позики.

4. Валютне управління – організовує і проводить валютні операції.

5. Управління депозитних операцій – залучає кошти і власний капітал до банку.

6. Управління розрахунково-касового обслуговування – веде переговори та укладає угоди про відкритя та ведення різних рахунків клієнтів банку.

7. Управління посередницькими операціями – здійснює і координує всю роботу з надання різноманітних послуг клієнтам.

8. Управління філіями банку – координує діяльність філій банку в різних регіонах держави.

9. Управління аналізу і статистики – нагромаджує та аналізує статистичну інформацію про діяльність банку та його клієнтів.

5. Залежно від особливостей формування та розміщення ресурсів КБ , їх послуги можуть бути реалізовані проведеням трьох груп операцій:

-активних;

-пасивних;

-комісійно-посередницьких.

При здійсненні активних операцій, банки розміщують зформовані ресурси, з метою отримання прибутків.

При проведенні пасивних операцій, банки залучають тимчасово вільні кошти для формування своїх ресурсів.

Комісійно-посередницькі операції – проводяться банками за дорученням і на користь клієнтів за певну плату.

В залежності від специфіки основних функцій ,банківські операції поділяють на:

1. Базові операції – це ті, які проводять банки

( розрахункові, касові, депозитні ).

2. Додаткові – всі інші операції, що здійснюються банками відповідно до потреб своїх клієнтів.

Залежно від статусу клієнтів банку, операції поділяються:

- Операції для юридичних осіб.

- Операції для фізичних осіб.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. Поняття соціального процесу.
5. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
6. IV. Розподіл нервової системи
7. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
8. IV. Філогенез кровоносної системи
9. POS-системи
10. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
11. VI. Філогенез нервової системи
12. VІ. План та організаційна структура заняття

Переглядів: 1030