Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Водне середовище.

План.

План.

1. Екологія як наука.

2. Екологічні фактори та їх класифікація.

 

  1. Екологія як наука.

Екологія - галузь знань, що вивчає взаємозв’язки організмів та їх угрупувань з навколишнім середовищем.

Термін «екологія» запропонував німецький вчений-філософ Ернст Геккель у 1866 р. для визначення «загальної науки про зв’язок організмів з оточуючим середовищем». Як самосійна наука екологія відокремилась від інших природничих наук на початку ХХ століття завдяки працям українського вченого В.І.Вернадського.

Основні завдання екології:

Ø з’ясування взаємозв’язків між організмами, їхніми угрупуваннями та умовами довкілля;

Ø вивчення структури і закономірностей функціонування угрупувань організмів;

Ø спостереження за змінами в окремих екосистемах і в біосфері в цілому, прогнозування їхніх наслідків;

Ø створення бази даних і розробка рекомендацій для екологічно безпечного планування господарської діяльності людини;

Ø застосування екологічних знань у справі охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів.

Методи дослідження в екології:

1. Спостереження – короткочасне і тривале.

2. Екологічна індикація – визначення стану та витривалостей екосистем за видовим складом і співідношенням між собою певних (еталонних) груп видів.

3. Екологічний моніторинг – аналіз стану екосистеми (локальний, регіональний, глобальний).

4. Математичне моделювання – прогнозування можливих варіантів перебігу подій, їх комбінування, попередження небажаних наслідків (створеними комп’ютерними програмами).

  1. Екологічні фактори та їх класифікація.

Екологічні факори – це умови навколишнього середовища, що мають вплив на функціонування живих організмів.

Абіотичні фактори Біотичні фактори Антропогенні фактори
Фактори неживої природи: - Світло - Ґрунт - Температура - Вологість - Радіація - Тиск Взаємозв’язки між живими організмами: - Паразитизм - Конкуренція - Хижацтво - Аменсалізм - Мутуалізм - Коменсалізм - Нейтралізм Різноспрямований вплив люди-ни на отчуюче середовище на живі організми: - Меліорація - Сільске господарство - Добування корисних копалин - Хімічна промисловість - Освоєння космосу

Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми:

1) Правило екологічної піраміди – не існує двох близьких видів, подібних за своїми пристосуваннями (адаптаціями): коза та корова здатні поїдати рослини різних видів, випасаючись на одному полі;

2) Правило відносної незалежності адаптацій – добра пристосованость організму до дії певного чинника не означає такої самої доброї пристосованості до інших;

3) Закон оптимуму – кожний фактор позитивно впливає на організм лише в певних межах. Межі інтесивності дії екологічного фактора, сприятливої для організмів певного виду, називають зоною оптимуму. Значення інтенсивності дії фактора, за яким існування організмів стає взагалі неможливим, називають верхньою та нижньою межами витривалості (точками максимуму та мінімуми). Фактор, інтенсивність дії якого наближується меж витривалості або виходить за них – це обмежувальний фактор.

4) Закон толерантності – можливість існування виду в певних умовах визначається будь-яким фактором, інтенсивність дії якого наближується до критичних точок мінімуму та максимуму або виходитиме за них.

 
 


Зона нормальної життєдіяльності (оптимуму)

Інтенсивність дії фактора
Межі втривалості виду

Вплив факторів:

Температура –межі існування організмів --50 до +950С, оптимальна t від +15 до +300С.

Тварини:

- Пойкілотермні (холоднокровні) – температура тіла непостійна, залежить від температури оточуючого середовища; з настанням холодів впадають в сплячку або набувають стану анабіозу (змії, черепахи, ведмеді, барсуки, їжаки …)

- Гомойотермні (теплокровні) – температура тіла постійна, не залежить від температури оточуючого середовища; можуть переносити несприятливі умови в активному стані (заєць, миша, вовк, граки, голуби, сови …)

Рослини:

- Холодостійкі – оптимальною є низька температура (хвойні, мохи, лишайники)

- Теплолюбні – живуть при високих температурах (кактуси, різноманітні колючки, пальми, трави …)

Анабіоз – стан організму, при якому життєві поцеси тмчасово припиняються або так уповільнюються, що зникають усі видимі прояви життя.

 

Світло –у формі сонячної радіації воно забезпечує усі процеси життєдіяльності організмів.

Тварини:

- Денні – активні у світлу частину дня (птахи, миші, риби),

- Нічні - активні вночі ( сови, кішки, цвіркуни …)

Рослини:

- Світлолюбні - ростуть на добре освітлених місцях (сосна, дуб, весняні квіти…)

- Тіньовитривалі - ростуть як на відкритих, добре освітлених місцях так і витримують певну ступінь затінку (кущі, суниця, чорниці …);

- Тіньолюбні - ростуть у затінку (ялина, гриби, мохи, кислиця).

 

Волога – один з найважливіших екологічних факторів:

Тварини:

- Водні – живуть тільки у водному середовищі (риби, тритони, морські змії, морські ссавці)

- Вологолюбні – вода потрібна для певних процесів життєдіяльності - розмноження, дихання (жаби, крокодили, комарі, черепахи…),

- Сухолюбні – живуть на суходолі, здатні переносити нетривалу недостачу води (миші,птахи, собаки, комахи)

- Посухостійкі – живуть у місцях з недостатньою вологістю, використовують метаболічну воду (черепахи, змії, ящірки, верблюди, сайгаки)

Рослини:

- Гідрофіти – живуть у водному середовищі (водорості, ряска, рдест…)

- Гігрофіти – рослини надлишково вологих місцин (очерет, осока, верба, калюжниця, біле латаття …)

- Мезофіти – рослини достатньо вологих місць (крорпива, береза, огірок, квіти …)

- Ксерофіти – рослини сухих місць (катуси, татрник, саксаул, колючки, акації …).

 

Тема: Основні середовища існування організмів.

Мета уроку:

Обладнання та матеріали:

Базові поніття та терміни:

1. Наземно-повітряне середовище.

3. Ґрунт.

4. Живі організми як середовище існування.

Середовища існування організмів
Наземно-повітряне Водне Ґрунт Інші організми

Наземно – повітряне середовищедуже різноманітне за проявом чинників, які впливають на особливість життєдіяльності організмів:

- Освітленість:

Ділянка сонячного спектра (довжина хвилі) Біологічна дія Значення для рослин та тварин
Ультрафіолетове проміння (0,29 мкм) Негативно впливає на живі організми – практично повністю поглинає озоновий шар атмосфери Без нього існування організмів неможливе
Ультрафіолетове проміння (0,29 -0,40 мкм)   У великих дозах негативно впливають на живі організми – спричиняють мутації та невластиві їм біохімічні реакції При невеликих дозах в шкірі людини утворюється вітД.
Видиме проміння (0,41-0,74 мкм) Оптимальна довжина променів для інтенсифікації професів фотосинтезу в зелених частинах рослин
Інфрачервоне проміння (понад 0,75 мкм) Джерело теплової теплової енергії для живих істот Деякі організми використовують для підвищення t тіла, а також зорові аналізатори окремих організмів сприймають ІЧ хвилі (тепловий зір) – змії, комахи.

- Температура

Форми пристосованості організмів до несприятливих температур

Форми пристосованості Характерні особливості Приклади з тваринного світу
Активна адаптація   - Накопичення підшкірногожиру - Зимова линька у білий колір - Приріст хутряного підшесртка Птахи, звірі (заяць, лисиця) Ласка, заяць-біляк Вовк, лисиця, бобер, олень…
Пасивна адаптація - Анабіоз – зниження процесів життєдіяльності, обміну речовин та енергії, зниження t - Діапауза – короткотривале зниження життєдіяльності та обміну речовин Ведмідь, барсук, байбак, їжак, змія, ящірка   Пустельні ящірки, черепахи та змії; птахи під час буревію
Уникнення несприятливих температур - Відліт птахів на південь - Згуртування комах під землею або у підготовлені схованки Ластівки, лелеки, солов’ї, чаплі   Мурахи, бджоли, джмелі, сонечко

- Вологість

- Газовий склад атмосфери.

Водне середовищезначно відрізняється від наземно-повітряного: велика густина, менше кисню, значні перепади тиску, різні типи водойм відрізняються солоністю, швидкістю течії тощо.

Екологічні групи жителів водойм Характеристика Приклади
Планктонні організми (планктон) Живуть у товщі води і не здатні протистояти течіям Синьозелені водорості, личин-ки молюсків та ракоподібних, мальки риб, личинки комах..
Бентосні організми (бентос) Прикріплені до дна водойми, пересуваються по дну, заглиблюються у його товщу Корали, молюски, водорості, скати, черви, голкошкірі…
Перифітонні організми (перифітон) Живуть на різних субстратах у товщі води Молюск – морський жолудь, водорості, м’які корали, що оселяються на днищі корабля, кита, скелях та остовах кораблів та нафтодобувних вишках
Нейстонні організми (нейстон) Живуть на межі двох середовищ: водного та повітряно-наземного, використовуючи силу натягу водної плівки Водомірка, літюча ри ба, бігаюча ящірка, змії, личинки комах, пуголовки…

Особливості ґрунту як середовища існування:

- Вологість зазвичай вища, ніж вологість повітря;

- Порівняно невелика амплітуда добових та сезонних коливань температур;

- Вміст вуглекислого газу значно вищий, а кисню – дещо нижчий, ніж в атмосфері.

 

Живі організми як середовище існування:

- Ектопаразити –це організми що живуть на поверхні інших істот (блохи, вощі, водорості, гриби);

- Ендопаразити –це організми, що живуть усередині інших організмів (гострики, круглі черви, найпростіші, гриби …)

Тема: Екологічна характеристика виду.

Мета уроку:

Обладнання та матеріали:

Базові поніття та терміни:

 


Читайте також:

  1. VI Реакція вуглеводневого адикалу
  2. Визначення золи, нерозчинної у хлороводневій кислоті
  3. Водне середовище
  4. Воднева енергетика
  5. Водневий електрод.
  6. Водневий зв’язок
  7. Водневий зв’язок.
  8. Водневий показник
  9. Воднеподібні атоми в квантовій механіці. Квантові числа
  10. Вплив нашого підприємства на навколишнє середовище.
  11. Гомеостаз вуглеводневого обміну




Переглядів: 1027

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Розглянемо баланс НБУ | Агроценоз.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.