Технологічна частина

3.1 Стадії розробки, види та комплектність технологічної документації

Стадії розробки, види та комплектність технологічної документації, яка регламентує ремонт техніки встановлені стандартами Єдиної системи технологічної документації (ЄСТД) і галузевими нормативними документами РТМ 70.0009.005-85 “Порядок разработки, согласования и утверждения технологической документации на восстановление деталей”

Курсовому проектуванню, як правило, відповідає стадія розробки - “дослідний ремонт”, на який розробляється технологічна схема розбирання (складання) і комплекти документів на технологічні процеси розбирання (складання) і відновлення деталі.

Комплектність технологічних документів на розбирання, складання, та відновлення виробів наведені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Види і комплектність технологічної документації

Позначення документа	Код	Вид	Форма	Комплектність
Міждержавний стандарт	Форма	Технологічний процес розбирання (складання)	Технологічний процес відновлення
ТЛ		Титульний аркуш	3.1105-84		н	н
МК/ВТД		Відомість технологічних документів	3.1118-82	2, 2б	+	+
МК/ВО		Відомість оснастки	3.1118-82	2, 2б	+	+
МК		Маршрутна карта	3.1118-82	2, 2б	+	+
МК/ОК		Операційна карта	3.1118-82	2, 2б	н	+
КЭ		Карта ескізів	3.1105-84	7, 7а – 10, 10а	н	+

Примітка: + - документ обов’язковий

н - документ складають при необхідності

3.2 Розробка технологічних процесів складання (розбирання)

Основні вихідні дані для розробки технологічного процесу складання (розбирання) - складальної одиниці (вузла, агрегату) - складальне креслення (натуральний зразок); специфікація, довідкові та нормативні дані з обладнання, пристроїв, інструменту і технічного нормування.

Розробляти технологічний процес починають з вивчення конструкції вузла та його взаємодії з іншими складовими машини. Потім складають технологічну схему складання (розбирання) складальної одиниці і визначають послідовність операцій технологічного процесу. Виходячи із заданої програми робіт, за довідковими даними чи даними діючого підприємства вибирають обладнання, пристрої та інструмент. На закінчення нормують складальні роботи і оформляють технологічну документацію.

У розрахунково-пояснювальні записці для цього розділу наводять наступне:

Характеристики об’єкту ремонту. Вказують призначення, коротко описують конструкцію агрегату чи вузла, її особливості, важливі з точки зору розробки технології складання (розбирання).

Можливі варіанти закріплення при складанні (розбиранні), види з’єднань і типи посадок спряжених деталей, наявність елементів які утруднюють або унеможливлюють розбирання, недопустимість розукомплектування окремих деталей, необхідність виконання підгоночних і регулювальних робіт тощо). Дати техніко-економічні показники агрегату чи вузла. Все це супроводити необхідним графічним матеріалом.

Технологічна схема складання (розбирання). Технологічна схема процесу складання (розбирання) - це умовне зображення послідовності включення (виключення) окремих деталей, складальних груп і підгруп у складання (розбирання) із зазначенням контрольних і додаткових операцій, які виконують при складанні. Технологічна схема служить вихідною інформацією для визначення послідовності операцій технологічного процесу складання (розбирання), а також може бути використана як самостійний технологічний документ на робочих місцях ремонтних підприємств або підрозділів.

Розрізняють розгорнуті, укрупнені і комбіновані технологічні схеми. На розгорнутій схемі всі складові елементи виробу розчленовані і подані умовно у вигляді окремих деталей, показано всі контрольні операції та наведено додаткові пояснення. На укрупнених схемах складові елементи виробу не розчленяють на окремі деталі. Комбіновані схеми мають одночасно ознаки як розгорнутих так і укрупнених. Вибір виду схеми залежить від складності виробу, що складається (розбирається) і призначення схеми.

Розробку технологічної схеми починають з вивчення складального креслення (натурального зразка). Далі виявляють складальні групи, підгрупи та бокові деталі.

Складальною групою чи підгрупою називається частина виробу з двох або більше деталей, яка може бути складена і перевірена окремо, незалежно від загального складання виробу. Складальна група характеризується закінченістю складання частин виробу і включається безпосередньо у загальне складання виробу. Складальна підгрупа є частиною складальної підгрупи. Розрізняють складальні підгрупи першого, другого і вищих порядків. Складальна підгрупа першого порядку включається безпосередньо в складання складальної групи; другого порядку - в складання складальної групи першого порядку і т.д.

Елементи виробу показують на технологічних окремих прямокутниках, поділеними на три або чотири поля в яких вказують назву і позначення складальних одиниць або деталей по конструкторським документам (каталогам), а також номер позиції на складальному кресленні (ескізі) і кількість.

Якщо дана складальна одиниця не має позначення по основному конструкторському документу, тобто є тільки технологічною складальною одиницею, її позначення формується таким способом: технологічній складальній групі присвоюється позначення тієї складальної одиниці, куди вона входить, з додаванням літери Т, якщо вона одна і порядкового номеру якщо їх кілька (Т1, Т2 і т.д.). Складальні технологічні групи позначаються дробом: Т1/Т1, Т2/Т1, Т2/Т2 і т.д.

Початком для схеми розбирання є даний виріб (складальна одиниця), закінчення - базова деталь. Початком схеми складання є базова деталь, а закінченням - виріб (складальна одиниця).

Процес складання (розбирання) на схемі відображається прямою (вертикальною чи горизонтальною) лінією, до якої у відповідних місцях прилягають прямокутники, що позначають складові частини виробу. На схемі складання прямокутники, що зображають встановлювані складальні одиниці рекомендується розміщати справа, а окремі деталі - зліва від лінії складання, на схемі розбирання - навпаки. Початком для схеми розбирання є даний виріб (складальна одиниця), закінчення - базова деталь, а закінченням - виріб (складальна одиниця).

Технологічна схема разом із ескізом складальної одиниці розміщається на карті ескізів по формі 10.

Приклади оформлення технологічних документів наведені у додатках.

3.3 Технічне нормування технологічних операцій

Нормування технологічних операцій розбирання-складання здійснюється за залежностями наведеними у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Нормування основного часу

Зміст роботи	Основний час t₀, хв.

Закручування гайок	(0,011 Х + 0,306) m
Закручування болтів	(0,006 X + 0,144) m
Закручування штуцерів	(0,016 X + 0,039) m
Закручування гвинтів	(0,020 Х + 0,517) m
Закручування шпильок	(0,032 Х + 0,067) m
Установлення шплінтів і штифтів	0,017 Х • m
Установлення шайб, прокладок, втулок	0,005 Х • m
Установлення сальників, грязезнімачів, пильників	(0,005 Х + 0,001) m
Установлення кришок, головок	(0,004 Х + 0,047) m
Установлення валів і осей	(0,016 Х + 0,317) m
Установлення шестерень, зубчатих коліс, муфт і секторів на вали і осі (без шпонок)	(0,003 Х + 0,061) m
Те саме із шпонкою	(0,820 Х + 0,413) m
Установлення пружин	0,833 Х • m
Запресування втулок, кілець, заглушок	(0,002 Х + 0,033) m
Запресування шарико- і роликопідшипників	0,012 Х • m
Свердління по місцю (електродрилем)	(0,077 Х + 0,098) m
Нарізання різьби (вручну) плашкою і мітчиком	(0,083 Х + 0,067) m
Пригонка (припилювання) шпонок до шпонкового паза	(0,391 Х + 0,911) m

Примітки: 1. Х - середньоарифметичне значення величини елемента деталі (довжина, ширина, висота), мм;

2. m - кількість деталей або однакових елементів, що використовуються при складанні (гайок, болтів, отворів і т.п.)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розрахунок основних параметрів виробничого процесу ремонтної майстерні	\|	Конструкторська частина

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.