• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Гармонічні коливання та їх основні параметри

Розглянемо пружинний маятник (мал. 1.21). При змі­щенні матеріальної точки масою т на відстань х відносно положення рівноваги на неї починає діяти сила пружності, яка викликана деформацією пружини

F_np = -kx. (1.35)

Мал. 1.21. Пружинний маятник.

Згідно з II законом Ньютона ця сила надаватиме мате­ріальній точці прискорення :

F_np = ma. (1.36)

Прирівнюючи праві частини рівностей (1.35) і (1.36), одер­жимо:

ma = -kx. (1.37)

Враховуючи, що прискорення є другою похідною від координати за часом a = х, останнє рівняння набуває вигля­ду лінійного диференційного рівняння

m +kx=0. (1.38)

Оскільки коефіцієнт жорсткості пружини k > 0 і т > 0, відношення k/m можна позначити через квадрат деякої ве­личини ω₀: ω₀²=k/m. Тоді рівняння (1.38) матиме вигляд:

. (1.39)

Таким чином, функція х =f(t) задовольняє диференційному рівнянню ІІ-го порядку, яке є лінійним, однорідним і зі сталими коефіцієнтами. Розв'язок таких рівнянь, як відомо, зводиться до розв'язування відповідних характеристичних алгебраїчних рівнянь.

Складемо характеристичне рівняння, що відповідає ди-ференційному рівнянню (1.39):

λ²+ω₀²=0. (1.40)

Корені цього квадратного рівняння дорівнюють λ_1,2 = ±ω₀ , тобто вони є різними й уявними.

Загальний розв'язок диференційного рівняння (1.39) на випадок таких коренів відповідного характеристичного рів­няння має вигляд:

x(t) = с₁ sinω₀t + с2 cosω₀t.

Нехай с₁ = Acosφ₀, а с₂ = - А sinφ₀, де А та φ₀ - довільні сталі, тоді

x(t) = Acosφ₍₎ cosω₀t- Asinφ sinωt= Acos(ω₀t + φ₀). (1.41)

Якщо покласти с₁ = A sinφ₀, а с₂ = А cosφ₀, то прийдемо до результату:

x(t) = Asin(ω_0t + φ₀). (1.42)

Значення сталих А та φ₀ визначаються початковими умовами, тобто положенням та швидкістю матеріальної точки в момент часу t = 0.

Отже, ми дійшли до висновку: матеріальна точка, що знаходиться під дією пружної сили, здійснює коливаль­ний рух, при якому її зміщення від положення рівноваги змінюється з часом за законом синуса або косинуса. Такі коливання називають гармонічними.

Стала А в рівняннях (1.42) є амплітуда гармонічного коливання, вона дорівнює максимальному зміщенню маят­ника від положення рівноваги. Аргумент синуса (або коси­нуса): φ(t) = ω₀t + φ₀ - фаза коливань. Фаза визначає змі­щення маятника в будь-який момент часу, φ₀- початкова фаза, яка визначає зміщення маятника в момент часу t = 0.

Величина ω₀= - циклічна частота коливань.

Тій же самій закономірності підпорядковується зміщен­ня від положення рівноваги математичного маятника, що коливається, при невеликих кутах відхилення а (мал. 1.22).

Мал. 1.22. Математичний маятник.

Сила, яка спричиняє коливання математичного маятни­ка, не є пружна за своєю природою. Дійсно, повертаюча сила F спрямована по дотичній до дуги кола радіуса l, напрямлена до положення рівноваги і пропорційна зміщен­ню х:

(оскільки для малих кутів α маємо ).

Сила, що не є пружною за своєю природою, але анало­гічна їй по залежності від зміщення, називається квазіпружною. Таким чином, F є квазіпружною силою. Рівняння динаміки для математичного маятника матиме вигляд:

, або (1.43)

Отримане рівняння повністю збігається з рівнянням (1.41), що описує рух пружного маятника, а отже має той самий розв'язок. Таким чином, гармонічні коливання - це коливання, що відбуваються під дією пружних або квазіпружних сил.

Швидкість та прискорення при гармонічних коливаннях

Нехай відлік часу обрано таким чином, щоб початкова фаза φ₀= 0. Тоді розв'язок рівняння (1.41) матиме вигляд:

x(t) = Asinω₀ t. (1.44)

Швидкість тіла, що коливається, знайдемо як похідну від координати х за часом t

, (1.45)

де υ_m = aω₀ - амплітуда швидкості.

З рівнянь (1.43) та (1.44) випливає, що швидкість також змінюється за гармонічним законом, а фаза швидкості від­різняється від фази зміщення на π/2, тобто в момент часу, коли х = 0, швидкість максимальна.

Оскільки швидкість при гармонічних коливаннях змі­нюється з часом, то цей рух характеризується прискорен­ням, яке знайдемо як другу похідну від зміщення х за часом

(1.46)

де а_т = Аω₀² - амплітуда прискорення.

Видно, що і прискорення змінюється за гармонічним законом, а фаза прискорення відрізняється від фази зміщення на π, а від фази швидкості на π/2. Замінивши в (1.46) Asinω₀t через х, отримаємо:

a=-ω₀²x.

З цієї рівності виходить, що при гармонічних коливаннях прискорення тіла прямо пропорційне до зміщення від поло­ження рівноваги і має протилежний зміщенню напрямок.

Період і частота гармонічних коливань

Періодом гармонічного коливального руху називають найменший проміжок часу Т, по закінченні якого всі вели­чини, що характеризують цей рух (х, υ, а), набувають пер­вісні значення. З рівностей (1.44) - (1.46) випливає, що періоду коливань відповідає зміна фази на величину 2π.

У момент часу t фаза дорівнює ω₀t+φ₀, а в момент часу t + Т: (ω₀ (t + T) +φ₀ ). Тоді з умови періодичності (ω₀ (t + T) +φ₀)- -( ω₀t+φ₀ )= 2π маємо:

. (1.47)

Підставляючи в (1.47) вирази для ω_0, що відповідають пружинному та математичному маятникам, отримаємо від­повідні вирази для періодів коливань цих маятників:

(1.48)

Величину v=1/Т = ω₀/2π називають частотою коливань. Частота вказує, скільки разів за 1 сек повторюється один і той же стан тіла, що коливається. Частота вимірюється в Герцах (Гц), [v] = 1/с = с^-1 = Гц.

Розглянуті коливання відбуваються при відсутності сил тертя і зовнішніх сил. Такі коливання називають власними. Частота (період) власних коливань, як випливає з (1.48), залежить лише від властивостей самої системи.

1.3.2. Затухаючі коливання і аперіодичний рух

Припустимо, що в розглянутих системах існує тертя чи опір, причому сила тертя (опору) пропорційна швидкості: F_m=-rυ, де r - коефіцієнт тертя (опору). Запишемо в цьому випадку рівняння руху (II закон Ньютона).

ma = -kx-rυ або .

Позначивши ,отримаємо диференційне рівняння другого порядку, що описує рух пружинного маят­ника у присутності сил тертя

. (1.49)

Складемо характеристичне рівняння, що відповідає ди-ференційному рівнянню (1.49):

.

Знайдемо корені характеристичного рівняння

. (1.50)

Загальний розв'язок рівняння (1.49) залежить від знака різниці β²-ω₀². Розглянемо всі можливі випадки:

1. β²<ω₀², коли корені характеристичного рівняння є комплексними числами (затухаючі коливання)

,

де - циклічна частота. У випадку комплекс­них коренів характеристичного рівняння загальний розв'я­зок (1.49) має вигляд

, або

, (1.51)

де A(t) = A₀e ^-βt- амплітуда коливань, яка зменшується за експоненціальним законом, (β - коефіцієнт затухання, визначає швидкість затухання амплітуди. Залежність х = f (t) для затухаючих коливань подано на мал. 1.23.

Мал. 1.23. Затухаючі коливання.

Ступінь затухання часто характеризують декрементом затухання S і логарифмічним декрементом затухання λ*:

,

де період затухаючих коливань дорівнює

2. β²>ω₀² , коли корені характеристичного рівняння є дійсними числами (аперіодичні коливання)

<0

У цьому випадку загальний розв'язок рівняння (1.49) ма­тиме вигляд

(1.52)

що відповідає аперіодичному рухові (мал. 1.24).

3. β²>ω₀² , коли корені є кратними. Легко побачити, що і в цьому випадку рух тіла буде аперіодичним.

Коливання, що виника­ють у системі при відсут­ності зовнішніх сил, нази­вають вільними. Частота вільних коливань залежить як від пружних власти­востей системи (ω₀), так і від інтенсивності втрат (β). Якщо β²<<ω₀², то ω ω₀ i період вільних коливань

стає близьким до періоду власних коливань (мал. 1.23).

Мал. 1.24. Аперіодичний рух.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. II. Основні засоби
3. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
4. V.Коливання та хвилі
5. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
6. АВТОКОЛИВАННЯ
7. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
8. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
9. Аналітичні параметри
10. Аналітичні параметри
11. Антропометричні параметри людини, які використовуються в ергономіці (см)
12. Артеріальний пульс, основні параметри

Переглядів: 2046