Опір будь-якого провідника найбільш просто можна визначити за допомогою амперметра і вольтметра: При цьому вважають, що струм, який йде через вольтметр, малий порівняно зі струмом у провіднику. Точність такої методики визначається точністю амперметра і вольтметра і, як правило, не дуже велика
Для більш точних вимірювань опорів використовують ме тод порівнянь невідомого опору з відомим.
Мал. 2.44.
Це здійснюють за допомогою місткової схеми, зображеної на мал. 2.44 : відомі опори,невідомий, чутливий гальванометр. Опори плечей моста змінюють і підбирають таким чином, щоб струм гальванометра дорівнював нулю. В цьому випадку:
(2.97)
Отже, знаючи опори молена знайти невідомий опір Доведемо рівність (2.97). Струм через гальванометр не йтиме, якщо потенціали точок в і г будуть рівними: а це буде у випадку, коли спад напруги на опорібуде дорівнювати спаду напруги на опорі
- сили струму у відповідних ділянках розгалуженого кола. Тобто струм через гальванометр дорівнює нулю, якщо виконується рівність:
(2.98)
З іншого боку, сили струму у ділянках обернено пропорційні до опору цих ділянок:
(2.99)
Підставивши (2.99) у (2.98), отримаємо (2.97).
Місткова схема використовується в багатьох приладах, наприклад, в болометрі - приймачі теплового випромінювання. У цьому випадку одним із чотирьох плечей електричного моста є чутливий до змін температури елемент, найчастіше напівпровідниковий резистор (термістор). При попаданні потоку випромінювання на теплочутливий елемент баланс моста порушується і через гальванометр йде струм, величина якого залежить від інтенсивності падаючого потоку.
У реографі місткова схема використовується для спостереження змін опору провідника (яким є ділянка біологічної тканини), обумовлених змінами його об'єму, котрі відбуваються протягом кардіоциклу.