• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Завдання до лабораторної роботи

Завдання 1. Підготувати апарат до роботи.

1. Перевірити заземлення апарата.

2. Встановити ручки управління апаратом у такі поло­ження:

- "компенсатор мережі" - Вимк.,

- "інтенсивність" - О,

- "процедурний годинник" - О,

- "площа випромінювання" - 4 см²,

- "режим роботи" - безперервно.

3. Переконатись (не виймаючи випромінювач з горло­вини вимірювача), що під поверхнею кристалу відсутні по­вітряні бульбашки.

4. Ручкою "компенсатор мережі" увімкнути прилад в мережу і встановити стрілку в червоний сектор. Дати мож­ливість прогрітися приладу 5-10 хв.

Завдання 2. Виміряти потужність ультразвукового випромінювання апарата УТП-1 за допомогою вимірювача потужності ІМУ-3.

Вимірювач потужності ІМУ-3 (мал. 5.8) використову­ється для УЗ-випромінювання певної потужності. Чутливий елемент випромінювача (поплавок пружинних терезів) від­хиляється під дією тиску, створеного ультразвуковими ме­ханічними коливаннями кварцового резонатора.

Мал. 3.8. Вимірювач потужності ІМУ-3.

Послідовність вимірювання потужності:

1. Перевірити рівень води за відповідною міткою.

2. Розаретувати прилад (ручку 1 перевести вгору).

3. Встановити ручкою 2 стрілку 3 на нуль шкали.

4. Якщо необхідно, ручкою 4 наблизити стрілку 5 до позначки 6 (регулятор 4 - багатообертовий). Прилад підго­товлений для вимірювання потужності.

5. Перевірте відповідність показників положень ручки "інтенсивність" реальній потужності. Для цього скористай­тесь значеннями, наведеними в таблиці, і виконайте дії у та­кій послідовності:

- увімкніть процедурний годинник (20-25 хв), повинна загорітися сигнальна лампочка, яка свідчить про роботу ге­нератора;

- встановіть "інтенсивність" у необхідне положення, стрілка індикатора 5 повинна відхилитись вправо;

- обертанням ручки 2 наблизьте стрілку 5 до позначки 6, покажчик 3 буде показувати величину розвинутої потуж­ності;

- дані занесіть у таблицю.

Аналогічну процедуру виконайте для інших положень ручки "інтенсивність" та режимів випромінювання.

Оформлення роботи. У звіті повинно бути: а) опис фі­зичної суті лікувального фактора при УЗ-терапії; б) спро­щена електрична схема апарата УТП-1; в) результати ви­мірювань потужності УЗ-випромінювання.

Контрольні запитання і задачі

1. Яка природа лікувального фактора при УЗ-терапії?

2. Які джерела УЗ-хвиль ви знаєте, у чому полягає принцип їх ро­боти?

3.Чому дорівнює довжина ультразвукової хвилі у воді, якщо v -

а частота

4. Чому дорівнює УЗ-тиск при

5. Оцініть величину градієнта тиску, що утворюється УЗ-хвилею, яка має вказану вище інтенсивність та частоту.

6. Чому ефективність УЗ-терапевтичної процедури значно знижу­ється, якщо між об'єктом та випромінювачем знаходяться повіт­ряні бульбашки?

7. Поясніть принцип дії резонатора.

3.3.3. Апарат для дарсонвалізації"Іскра-1"

Дарсонвалізація - лікувальний метод, який використо­вує імпульсні електромагнітні коливання високої частоти, а також низькочастотні електричні розряди, котрі супровод­жують ці коливання.

Частота електромагнітних коливань при дарсонвалізації

Розрізняють два види дарсонвалізації: загальну та ло­кальну (місцеву). При загальній дарсонвалізації ЕМП діє на увесь організм пацієнта. Пацієнт знаходиться всередині со­леноїда, який створює імпульсне високочастотне (100 або 440 кГц) магнітне поле. Частота проходження імпульсів - приблизно 50 Гц. Отже, лікувальним (або фізичним) факто­ром при загальній дарсонвалізації є імпульсний високоча­стотний індукційний струм.

При локальній (місцевій) дарсонвалізації дії піддається тільки певна ділянка тканини. У цьому випадку діючими факторами є:

а) напруженість високочастотного електричного поля. Між електродами (або електродом і пацієнтом) утворюється високочастотне амплітудно-модульоване електромагнітне поле. Форма модуляції "дзвоноподібна". Високочастотні коливання (мал. 5.9) виникають на короткий проміжок часу

Період їх повторень - 20 мс (частота 50 Гц);

б) іскровий розряд (IP). З наростанням амплітуди напруженності ВЧ-коливань у резонаторі зростає напруже­ність електричного поля між електродом та пацієнтом, вна­слідок чого виникає іонізований пробій у повітрі (іскровий розряд). є основним фактором, завдяки якому здійсню­ється місцеве припікання шкіри чи слизових оболонок, а також електростимуляція рецепторів, які знаходяться у полі дії іскри;

в) легкі аероіони, котрі утворюються у результаті іскро­вого розряду (озон, окиси азоту тощо).

Мал. 3.9. Спрощена схема приладу.

Спрощена схема апарата наведена нижче на мал. 3.9. Тут ГВЧ - генератор високої частоти, - контур генера­тора Регулятор потужності (1) змінює напру­гу на екранній сітці лампи і, відповідно, струм через лампу, що призводить до зміни напруги у контурі (резонаторі). Саме це у кінцевому результаті і визначає потужність іскро­вого розряду. Модулятор (2) виробляє низькочастотні ім­пульси (частота 50 Гц), які відкривають лампу на короткий час (частки мілісекунди), внаслідок чого у контурі вини­кають модульовані високочастотні згасаючі коливання. Резонатор складається з контура і високовольтної котушки індуктивності, яка з'єднана з електродом. Напруга у контурі - 1800 В, на котушці індуктивності - декілька десятків кВ (напруга такого порядку необхідна для виникнення іскри). Форма напруги у резонаторі наведена на мал. 3.10.

Мал. 3.10.

Робота апарата: модулятор (2) на короткий час (t = 0.1 мс) відкриває лампу, і в контурі генератора виникає серія згасаючих коливань тривалістю 0.5 мс. Завдяки індуктивному зв'язку коливання передаються в резонатор, де на високовольтній обмотці виникає напруга, достатня для виникнення іскри (мал 3.10).

Читайте також:

1. I. Аналіз контрольної роботи.
2. I. Постановка завдання статистичного дослідження
3. I. ПРЕДМЕТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
4. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
5. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
6. II. Завдання на проект.
7. II. Перевірка домашнього завдання.
8. II. Перевірка домашнього завдання.
9. II. Перевірка домашнього завдання.
10. II. Перевірка домашнього завдання.
11. II. Перевірка домашнього завдання.
12. II. Перевірка домашнього завдання.

Переглядів: 788