Для вивчення структури і функцій біологічних мембран з успіхом застосовується метод спінових міток, або спінових зондів.
Пояснимо суть цього методу. Похідну стійкого вільного радикала, частіше нітроксильного, пов'язують ковалентним зв'язком з будь-якою функціональною групою білка або ліпіду, а потім таку спін-мічену молекулу вбудовують в ліпідний бішар мембран, утворюючи так званий "спіновий зонд". Форма сигналу спінової мітки залежить від обертальної рухливості зонда або тієї його ділянки, до якої вона "пришита" (рис.7.6).
Рис. 7.6. Форми сигналу спінової мітки в залежності від рухливості
зонда.
Використання методу спінових зондів дало можливість встановити цілий ряд цікавих фактів.
1. Використовуючи в ролі спінових зондів спін-мічені аналоги стеаринових кислот і вводячи їх в оболонки еритроцитів (рис. 9.28), довели, що відносно жорсткий порядок поширюється на глибину не більш ніж вісім вуглецевих атомів ланцюга від поверхні в глибину мембрани. У напрямку до центра ліпідного бішару рухливість жирно-кислотних ланцюжків зростає. Оцінка обертальної рухливості дала можливість встановити, що мікров'язкість ліпідного бішару в мембрані еритроцита приблизно дорівнює в'язкості рослинної олії.
2. Аналогічним чином, шляхом введення в біологічні мембрани спін-мічених жирних кислот або синтезованих на їх основі фосфоліпідів було виявлено зміну структури мембрани при різних випадках патології, а також під дією ліків та інших біологічно активних сполук. Так, було показано, що анестетики збільшують плинність всередині ліпідного бішару мембрани, а холестерин і ДДТ зменшують її.
3. Методом ЕПР було вперше експериментально доведено існування фосфоліпідного перевороту. Був виявлений повільний фосфоліпідний переворот в мембранних везикулах-ліпосомах, або фосфоліпідних бульбашках (рис. 7.8). Саме таким переворотом можна пояснити механізм пасивного транспорту деяких іонів через біологічні мембрани.