Найпершим клінічним застосуванням методу спінових міток був спін-імунологічний метод (СІМ), вперше описаний в літературі у 1972 р. Цей метод дає змогу встановити малі кількості біологічно активних речовин (наприклад, наркотичних речовин) у рідинах організму (сечі, слині, крові). Метод, заснований на витісненні міченої сполуки неміченою, якщо вона присутня в розчині, з її комплексу із специфічним антитілом та вимірюванням кількості витісненої мітки.
СІМ складається з трьох етапів:
а) синтез спін-міченої моделі даної біологічно-активної сполуки;
б) одержання специфічних антитіл проти даної речовини;
в) визначення за допомогою комплексу спін-міченої сполуки з антитілом вмісту шуканої біологічно активної речовини у біологічних рідинах.
Яким же чином здійснюється якісний і кількісний аналіз на біологічно активну речовину? При зв'язуванні спін-міченого морфіна з молекулою антитіла його обертання стає дедалі повільнішим, і спектр стає характерним для імобілізованого радикала (рис. 7.9а).
Рис. 7.9. Ілюстрація спін-імунологічного методу.
Якщо тепер цей комплекс помістити в середовище, що вміщує морфін або споріднені йому сполуки, які мають більшу константу зв'язку з антитілами, то спін-мічений морфін буде підлягати обміну і витіснятись із комплексу з антитілом, при цьому спектр ЕПР буде змінюватись на характерний для незв'язаного радикала (мал. 7.306). Ця зміна піддається оцінці і дає змогу визначити концентрацію морфіноподібних сполук у розчині.