Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Теорія та історія етики і естетики

3.

Серед глобальних проблем, що стоять сьогодні перед людством, збереження миру— найгостріша проблема, яка потребує невідклад­ного розв'язання. Людська цивілізація дійшла до такого стану, коли локальні міжнаціональні конфлікти без вживання ефективних за­побіжних заходів можуть перетворитися на глобальні й становити безпосередню загрозу життя на землі.

Гонка озброєнь у XX ст. набула небачених масштабів. Протягом століття світові воєнні витрати зросли більш як у ЗО разів. Якщо в період між двома світовими війна­ми людство витрачало на воєнні цілі від 20 до 22 млрд дол. щорічно, то сьогодні ця сума перевищує 1 трлн дол.

У сферу світової військово-виробничої діяльності, за підрахунками експертів 00Н, включено близько 50 мли чол., а у військових дослідженнях і створенні нової зброї зайнято від 400 до 500 тис. На ці цілі припадає 2/5 усіх витрат на науку.

Гонка озброєнь безпосередньо впливає на величину національ­ного багатства, на рівень життя населення. Утримання сучасних збройних сил і забезпечення їхніх потреб завдають величезної шкоди світовій економіці, посилюють диспропорції в її структурі, загос­трюють інші глобальні проблеми. Відвертання коштів на гонку оз­броєнь стало таким суттєвим, що під його впливом деформується механізм суспільного відтворення.

Гонка озброєнь — це також фактор забруднення природного навколишнього середовища, головними носіями якого виступають виробництво та випробування зброї масового ураження — ядер­ної, хімічної, бактеріологічної. Нині в світі нагромаджено близько 50 тис. різних ядерних боєзарядів. Крім того, що вони самі загро­жують людству, процес їхнього створення також несе в собі небез­пеку. Радіоактивні відходи, що потрапляють у навколишнє середо­вище, впливають на імунну систему людини, спричинюють різні захворювання. Наслідки аварії на ЧАЕС пряме підтвердження тому.

За цих умов вихід може бути лише один: спільне, відповідно організоване ядерне роззброєння, яке сприятиме зміцненню між­народної безпеки, звільненню необхідних для розв'язання інших глобальних проблем матеріальних, фінансових, людських та інших ресурсів.

Не випадково при започаткуванні Конференції 00Н з навко­лишнього середовища і розвитку (1992 р.) було висунуто пропози­цію про спрямування частини коштів, вивільнених завдяки припи­ненню гонки озброєнь, на вирішення найболючіших економічних і екологічних проблем країн, що переходять до ринкової економіки, в тому числі й України.

Виникнення екологічної проблеми, як і виникнення інших глобаль­них проблем у сфері взаємовідносин суспільства з природою, пов'язане з прискоренням науково-технічного прогресу, який створює можли­вості для посилення людського впливу на навколишній світ. Навіть позитивне перетворення природи в інтересах суспільства не може не мати хай вторинних чи третинних, але негативних наслідків для навколишнього середовища. Прискоривши розвиток продуктивних сил і давши в руки людини нові засоби підкорення природи, НТР не тільки виявила нові взаємозв'язки між людиною і природою, а й зумовила нові конфлікти в ході здійснення цих взаємозв'язків.

За даними Всесвітньої комісії 00Н з навколишнього середовища і розвитку, нині щорічно перетворюється на пустелю 6 млн га родючих земель, на 11 млн га скорочується площа тропічних лісів, 31 млн га лісів загублено забрудненням та кислотними дощами. Інтенсивна хімізація сільського господарства і промислові викиди шкідливих речовин спричинюють непоправні наслідки. Тільки у США 50 видів пестицидів отруюють грунтові води у 32 штатах, 2500 звалищ токсичних відходів потребують термінового очищення. У світі від отруєння пестицидами щорічно вмирає 14 тис. чол. і захворює понад 700 тис. У ряді районів Африки, Китаю, Індії та Північної Америки резервуари підземних вод скорочуються внас­лідок перевищення попиту на воду над її природним поповненням. Усе це не може не впливати на рослинний і тваринний світ. Очікується, що в найближчі 20 років може зникнути 1/5 всіх існуючих видів тварин і рослин.

Генофонд тваринного і рослинного світу України також перебуває під загро­зою. На відміну від США, Німеччини, Великобританії, Франції, Канади та інших країн, де розорано близько чверті земель, в Україні цей показник сягнув за 80 від­сотків. Площа природного фонду, де заборонено чи обмежено господарську ді­яльність, в Україні становить лише 2 відсотки території, у США — 7,8; Канаді —4,5; Японії — 5,6; Норвегії — 12 відсотків. Нині в Україні під загрозою знищення перебуває 531 вид диких рослин і грибів, 380 видів диких тварин.

Значної шкоди природі й суспільству завдає підвищення в атмосфері концен­трації вуглекислого газу, який утворюється при спалюванні вугілля, нафти, газу тощо. Вчені передбачають, що його накопичення може підвищити до 2050 р. середню температуру на поверхні Землі на 1,5—4,5" С, що спричинить танення криг у морях, океанах, горах і призводе до підвищення рівня Світового океану до 2100 р. на 1,4—2,2 м, внаслідок чого будуть затоплені берегові зони, що нега­тивно позначиться на економіці багатьох країн. Тяжкими наслідками загрожу­ють людству ерозія та руйнування озонового шару, який є захистом від соняч­ного радіаційного впливу.

Питання, пов'язані зі станом природи, виникають на різних рів­нях: регіональному, коли йдеться про забруднення чи порушення природи на обмежених ділянках поверхні; національному, коли тех­ногенний вплив зачіпає інтереси цілої держави; планетарному, ос­кільки діяльність людини втручається в глобальні природні проце­си. Особливість проблеми сьогодні полягає в тому, що ці рівні тісно взаємопов'язані. Регіональне і національне нині в багатьох випад­ках набуває глобальних масштабів. Наприклад, випадання кислот­них дощів на території сусідніх країн, експорт екологічної кризи шляхом розповсюдження у глобальних масштабах за міжнародни­ми каналами токсичної технології, відходів підприємств або свідо­мим перетворенням країн, що розвиваються, у звалища токсичних речовин. Конференцією 00Н з навколишнього середовища і роз­витку було визначено 5 суб'єктів, які перешкоджають розв'язанню глобальних екологічних проблем. Це США, які відмовляються підпи­сати міжнародну конвенцію з біологічної розмаїтості; Саудівська Аравія, яка збільшує видобуток і продаж нафти; Японія, що підтримує США; Малайзія, на території якої нищать тропічні ліси; МАГАТЕ, яка підтримує подальший розвиток атомної енергетики. Зрозуміло, що за таких умов розв'язання екологічних проблем можливе лише через розгортання міжнародного співробітництва.

На сьогодні людство ще не має єдиної програми розв'язання екологічних проблем. Зусилля вчених і господарників зосереджені на розробці й запровадженні нових технологій (перехід на ресур­созберігаючі та безвідходні технології); вишукуванні коштів для фі­нансування заходів щодо охорони навколишнього середовища; роз­робці національних програм раціонального природокористування.

Національні програми охорони природного навколишнього се­редовища будуть ефективними лише тоді, коли відповідатимуть міжнародним потребам. Організатором і координатором цієї діяль­ності виступає 00Н та її спеціалізовані організації, насамперед створена в 1972 р. у системі 00Н Програма з навколишнього сере­довища (ЮНЕП). За її ініціативою було розроблено і прийнято Де­кларацію з розвитку навколишнього середовища (1992р.) — своє­рідну міжнародну екологічну конституцію. Нині ЮНЕП домагається прийняття міжнародної конвенції про збереження глобаль-" ної біологічної розмаїтості.

Як і раніше, гостро стоїть проблема забезпечення людства сиро­виною та енергією. Значення енергоносіїв і сировинних джерел пояснюється тим, що вони є важливою передумовою і фактором економічного зростання, прогресу продуктивних сил, фактором при­родокористування. Суть проблеми полягає у відсутності на сучас­ному етапі нової, адекватної НТР, бази постачання суспільного ви­робництва енергією та сировиною; затримці в освоєнні альтерна­тивних енергоносіїв; наявності диспропорцій у світовому енерго­балансі; переважанні традиційних енергоносіїв, залежності енер­гозабезпечення багатьох країн від зовнішніх джерел тощо.

Енергетична проблема тісно пов'язана з іншими глобальними проблемами. З проблемою забезпечення миру і відвертання війни зв'язок двобічний. По-перше, гонка озброєнь пов'язана із зростан­ням непродуктивного споживання великих обсягів сировини та енергоносіїв; по-друге, залежність від імпорту енергії та окремих видів стратегічної сировини є причиною міжнародного напружен­ня. Наочно зв'язок цих двох проблем виявився у кризі й війні в Перській затоці. Суть зв'язку з екологічною проблемою полягає в тому, що енергетика, видобуток сировини змінюють антропогенне й природне середовище, руйнують родючі грунти, змінюють природ­ний ландшафт.

Можливості запобігання загостренню проблеми містяться у по­шуках альтернативних джерел енергії. На них і зосереджені зусил­ля багатьох вчених з багатьох країн світу.

Останнім часом набула глобальності проблема освоєння Світо­вого океану. Світовий океан надає людству біоресурси та мінераль­ну сировину.

Розвідані запаси нафти на континентальному шельфі станов­лять 1/4 світових розвіданих запасів. На морські надра припадає близько ЗО відсотків олова, що видобувається в світі, 100 відсотків брому, 20 відсотків важкої води тощо.

Проблема економічного відставання країн, що розвиваються, виявляється також у кризі заборгованості. Вона належить до групи глобальних проблем, пов'язаних із взаємовідносинами між держа­вами. Рис глобальності їй надає те, що вона може бути подолана виключно глобальним і справедливим врегулюванням в межах сві­тового товариства, яке, в свою чергу, гарантувало б економічну безпеку всіх країн і народів, сприяло б стабільному і гармонійному розвитку світового господарства.

Суттєві риси глобальних проблем, їхні ознаки, сфери і форми мають реальне втілення, їх можна дослідити за допомогою існую­чих вже нині методів глобалістики.

Особливого значення набуває питання конверсії воєнного ви­робництва, демілітаризації економіки країн світу, мирного співро­бітництва між ними. Для країн, що утворилися після розпаду СРСР, вивільнення коштів у ході роззброєння означає можливість скон­центрувати зусилля на розв'язанні завдань перехідного періоду. У західних країнах відмова від гонки озброєнь сприятиме еко­номічному зростанню, дасть змогу скоротити податки з населен­ня. Усім країнам, що розвиваються, роззброєння принесе до­даткові кошти для подолання економічної відсталості. Роззброєння може суттєво вплинути на всю сукупність міжнародних відносин, перевести їх на загальновизнані міжнародні норми спілкування народів.

Позитивний вплив роззброєння на розв'язання глобальних про­блем людства важко переоцінити. Відмова від гонки озброєння ство­рила б сприятливі можливості для економічного розвитку всього світового товариства. Стрижневим економічним аспектом роз­зброєння є питання про конверсію воєнного виробництва. Конвер­сія є ланкою процесу "роззброєння — розвиток" і способом ви­вільнення в ході роззброєння матеріальних, фінансових, людських і наукових ресурсів та спрямування їх на розвиток цивільного сек­тора господарства. В Україні конверсія воєнного виробництва спря­мована на переорієнтацію науково-технічного та виробничого потен­ціалу оборонної і машинобудівної промисловості на випуск цивіль­ної продукції, технічне переозброєння інших галузей господарства.

Розв'язання глобальних проблем сучасності, забезпечення май­бутнього людської цивілізації вимагають розробки і реалізації ко­лективної програми економічної, воєнно-політичної безпеки люд­ства. Фінансові засоби її здійснення пов'язані з процесом роззбро­єння, конверсією воєнного виробництва, а суб'єктами втілення її в життя є всі заінтересовані країни і народи світу.

Контрольні запитання і завдання

1. У чому суть глобальних проблем сучасності?

2. Назвіть основні ознаки глобальних проблем.

3. Які сфери людської життєдіяльності охоплюють глобальні проблеми?

4. Яка роль загальнолюдських інтересів у розв'язанні глобальних проблем?

5. Чому проблема забезпечення людства сировиною та енергією перетвори­лась на глобальну?

6. У чому полягає глобальність проблеми економічного відставання країн, що розвиваються?

7. У чому суть глобальної проблеми ядерного роззброєння?

8. Які ще проблеми, крім висвітлених у розділі, належать до глобальних про­блем сучасності?

9. Розкрийте концепцію "роззброєння заради розвитку".

10. Дайте визначення конверсії воєнного виробництва. Яке вона має значен­ня для розв'язання глобальних проблем?


Читайте також:

  1. E) теорія раціонального вибору.
  2. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
  3. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
  4. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
  5. Адреноміметики.
  6. Адреноміметики.
  7. Актуальні проблеми біоетики
  8. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
  9. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
  10. Біблійні теми та історія раннього християнства у драмах Лесі Українки
  11. Біхевіоральна теорія
  12. В межах наукового підходу існує велика кількість концепцій, але найбільш переконлива – еволюційна теорія.




Переглядів: 746

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Та шляхи їх розв’язання . | Семінарське заняття №1

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.