• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Та шляхи їх розв’язання .

Тема: Основні глобальні проблеми сучасності

Лекція 11.

ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ.

1. Поясніть, у чому необхідність інтеграції економіки України у світове господарство?

2. Поясніть, чому інтеграційні економічні процеси в Україні повинні орієнтуватися в першу чергу на країни СНД?

3. Доведіть, які в Україні є передумови й умови для участі у Світовому господарстві ?

4. Перелічите напрямки економічної політики держави, що сприяють інтеграції країни у світову економіку.

План:

1. Сутність глобальних проблем сучасності

2. Класифікація глобальних проблем сучасності.

3. Сучасні форми вияву і можливості розв'язання глобальних проблем людства.

1.

Великі економісти минулого неодноразово підкреслювали діалек­тичну єдність природного і соціального, природного і суспільного на всіх рівнях людських відносин. Людське суспільство внутрішньо пов'язане з природним середовищем через виробничу діяльність, яка залежить від форми соціальної організації й характеру вироб­ничих відносин, властивих певному суспільству. Виникнення гло­бальних проблем пов'язане як з конкретною сферою життєдіяль­ності суспільства, так і з конкретним соціально-економічним сере­довищем, де реалізується та чи інша сфера діяльності людей.

На виникнення подібних проблем вперше звернули увагу західні вчені в 60-х роках XX ст. Наприклад, Р. Фолк, О. Тоффлер, Д. Медоуз, Дж. Форрестер, Р. Хейлбронер до глобальних проблем відносять досить вузьке коло питань — перенаселення планети, по­рушення екологічної рівноваги, виснаження ресурсів. Такі вчені, як В. Леонтьєв, Е. Пестель, Я. Тінберген, визнаючи наявність багатьох глобальних проблем, найголовнішою вважають економічну відста­лість країн, що розвиваються. Г. Кан, Дж. фелпс вважають, що пе­ред людством стоїть близько 20 глобальних проблем, 9 з яких — найголовніші. Близько до теоретичного обгрунтування глобальних проблем підійшли вчені колишнього СРСР В. Загладін, Д. Гвішиані, М. Максимова, І. Фролов та ін. Хоч їхні точки зору не завжди збіга­ються і вони не завершили розробку цілісної концепції, у їхніх обґрунтуваннях наведено визначення причин, що породжують гло­бальні проблеми, критерії, які дають змогу виділити їх серед безлічі проблем, що стоять перед людством; розкрито конкретно-специфічні форми їхнього прояву; означено внутрішні зв'язки і взаємозалеж­ності між окремими проблемами та намічено шляхи розв'язання їх.

У цілому глобалістика як самостійна галузь знань про найзагальніші, планетарні проблеми сучасного і майбутнього розвитку людської цивілізації перебуває в процесі становлення.

2.

Проблеми взаємовідносин людини і суспільства з природою і самих суспільних відносин класифікують як глобальні, якщо:

а) вони мають загальносвітовий характер, тобто стосуються інтересів усіх або значної групи держав;

б) нерозв'язання їх викликає загрозу людству, регрес в умовах життя людей, у розвитку продуктивних сил;

в) вони потребують невідкладних і рішучих дій на основі ко­лективних і скоординованих зусиль світового товариства.

Глобаль­ність — не географічне поняття. Вона означає, що подібні пробле­ми стосуються інтересів усіх класів і верств населення, усіх країн і народів планети, впливають на всі сфери суспільного життя і від­биваються певною мірою на стані справ у всіх районах планети.

За такими ознаками глобальні проблеми поділяють на три сфе­ри дії.

До першої сфери належать проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи і суспільства. Серед них: надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством тощо, збереження природного навколишнього середовища, освоєння ресурсів Світо­вого океану, оволодіння космічним простором. Витоки цих про­блем закладені в тенденціях і закономірностях розвитку світових продуктивних сил, які сприяють як розширенню можливостей за­доволення потреб людини в засобах існування, так і зростанню старих потреб і виникненню нових. Особливість переростання цих проблем у глобальні полягає в тому, що сьогодні, як ніколи раніше, споживання ресурсів, що відновлюються і що не відновлюються, досягло величезних масштабів і характеризується тенденцією до подальшого зростання. Виникла ситуація, коли з найбільшою гос­тротою виявилася суперечність між потребами суспільства в при­родних джерелах існування і можливостями природи задовольни­ти ці потреби. Відносна обмеженість природних ресурсів робить

необхідним пошук радикальних рішень проблеми, що склалася, у світовому масштабі.

До другої сфери належать проблеми суспільних взаємовідносин, а саме: відносин між державами різних економічних устроїв, подо­лання економічної відсталості багатьох країн світу, локальні, регіо­нальні та міжнародні кризи тощо. На перший план серед них ви­йшла проблема регіональних конфліктів, у тому числі і в державах, що переходять до ринкових відносин. Про це свідчать події у ко­лишньому СРСР, колишній Югославії, на Близькому Сході тощо. Важливою залишається на цьому фоні проблема відвертання за­грози застосування ядерної зброї. У розв'язанні цієї проблеми за­інтересовані не тільки держави, які мають ракетно-ядерний потен­ціал, а й народи усієї планети. Тільки спільними зусиллями можна відвернути загибель людської цивілізації.

Третя сфера — розвиток людини, забезпечення її майбутнього. Вона охоплює передусім проблеми пристосування сучасної люди­ни до умов природного і соціального середовища, що змінюються під впливом науково-технічного прогресу, питання сучасної урба­нізації, боротьби з епідеміями і тяжкими захворюваннями (серце­во-судинними, онкологічними, СНІДом). Проблему людини і її май­бутнього вчені розглядають як таку глобальну проблему, в якій концентруються і багаторазово підсилюються всі інші проблеми людського співжиття.

Класифікація глобальних проблем за сферами дії не означає, що вони відокремлені одна від одної. Межі між сферами часто ма­ють умовний характері а окремі глобальні проблеми зумовлені про­цесами, що є результатом взаємодії, скажімо, не тільки природи і суспільства, а й взаємовідносин між. державами. Наприклад, продо­вольча криза в цілому ряді малорозвинутих країн є результатом не тільки їхнього внутрішнього розвитку, а й специфічного поділу праці у світовій системі господарства, дисгармонії світових господар­ських зв'язків. Та до якої б сфери не належала та чи інша глобаль­на проблема, вона має свої форми суперечностей, диспропорцій та функціональної незбалансованості.

Кожна глобальна проблема є об'єктивною за своїм характером і має матеріальну основу. Процеси інтернаціоналізації господар­ського життя, науки, культури і політики визначають зростання взаємозв'язку окремих ланок світового господарства, взаємозалеж­ності держав і тим самим становлять основу для можливості глоба­лізації окремих проблем людської цивілізації. При наявності супе­речності між світовим економічним розвитком і соціальним про­гресом людства виникають об'єктивні причини для перетворення можливості глобалізації на її реальність, тобто появи глобальних проблем. Наприклад, розв'язавши коло великих проблем у галузі

функціональних і прикладних досліджень, техніки і технології, науко­во-технічний прогрес водночас зумовив появу комплексу нових потреб, поставив нові завдання, які в умовах високого ступеня інтер­націоналізації господарського життя набули глобального характе­ру. З розвитком НТР гостро постала проблема охорони навколиш­нього середовища, невідкладного розв'язання потребує проблема сировинних джерел та ін.

Крім того, на прояв і загострення глобальних проблем вплива­ють реальні конкретно-історичні умови. Без урахування соціаль­них факторів, специфіки суспільного устрою окремих держав не­можливо до кінця з'ясувати суть і джерела цих проблем.

Отже, при аналізі глобальних проблем слід враховувати загальні закономірності історичного процесу; загальні тенденції розвитку продуктивних сил, впливу на них НТР; соціальні фактори. За цих умов оптимальне розв'язання глобальних проблем потребує поєд­нання науково-технічних і соціально-політичних факторів у єди­ний механізм, основу якого становитимуть колективні дії усіх дер­жав. Координація зусиль сторін, що беруть участь у розв'язанні глобальних проблем, ґрунтується на визначенні посильного внеску кожної з країн та умов участі незалежно від рівня економічного розвитку і соціального устрою її.

Читайте також:

1. IV. Перевірка розв’язання і відповідь
2. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
3. Алгоритм розв’язання задачі
4. Алгоритм розв’язання розподільної задачі
5. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
6. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
7. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
8. Аналіз причин аварійності та шляхи її зниження
9. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
10. Бідність і шляхи її подолання.
11. Види та шляхи досягнення стратегій
12. Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Переглядів: 784